Корисні поради на всі випадки життя

Абрикос – користь і шкода абрикоса, кісточок, рецепти здоров’я

Абрикос – користь і шкода абрикоса, кісточок, рецепти здоров'я

Зміст статті:

Абрикос – це назва не тільки самого дерева, що відноситься до роду сливових, але і плодів, які воно дає. Звідки абрикос родом встановити зі 100% точністю не вдалося. На те, щоб називатися його батьківщиною претендують одночасно і Тянь-Шань, і Вірменія. На даний момент часу дерево з успіхом росте в країнах, де для цього є відповідні для нього кліматичні умови. Абрикос краще помірний теплий клімат.

Тривалість життя дерева велика і може досягати 100 років. Коріння свої воно пускає глибоко, хоча сама не досягає великих розмірів. Абрикосу не страшні морози, він в змозі переносити температуру до -30 градусів.

Їстівним є однойменний плід абрикоса, який має жовту або помаранчеву м’якоть, розташовану навколо кісточки. Бочок у абрикоса може бути рожевого кольору. Абрикос можна їсти як у свіжому вигляді, так і після сушіння. Людина використовує в їжу кісточку плода, яку попередньо необхідно підготувати. З неї видобувають молочко і масло.

Склад і калорійність абрикоса

Помаранчевий колір абрикоса обумовлений вмістом у ньому бета-каротину. Вважається, що чемпіон за змістом цього корисного провітаміну – це морква, проте в плодах абрикосових дерев його не менше.

Крім того, абрикоси містять у собі наступні компоненти:

Калорійність абрикосів низька, на 100 г доводиться всього 44 ккал. Тим не менш, плоди слід з обережністю вживати людям з цукровим діабетом, так як цукрів у них досить багато. А ось вірменські сорти абрикоса за рахунок великого вмісту йоду можна використовувати як профілактичний засіб при хворобах щитовидної залози. За рахунок високого вмісту клітковини (0,8 г на 100 г м’якоті) абрикос здатний надавати позитивний вплив на функціонування кишечника.

Користь плодів абрикоса

Користь абрикоса досить різноманітна, серед корисних властивостей можна виділити:

Про корисні властивості абрикоса відомо з давніх часів. Стародавні китайські і арабські цілителі, серед який знаменитий лікар Ібн Сіна, стверджували, що плоди особливо корисні для жінок. Вони сприяють позбавленню від зайвих кілограмів, зміцнюють волосся і нігті, додають красу і сяйво шкірі. Крім того, стародавні знахарі готували з абрикосів відвари і притирання, які застосовували для позбавлення від смердючого поту, болів в животі, а також для лікування хвороб органів дихання.

Плоди мають приємний смак і аромат, сприяють швидко приходить насичення. Але це не означає, що тільки солодкі абрикоси мають настільки значний список корисних властивостей. Ними володіють навіть дикі плоди з кислинкою і гірчинкою.

Допомога організму, виведення токсинів і отрут здатний надати відвар на основі листя абрикоса (як культурних, так і диких дерев). Його вживають натщесерце, перед першим прийомом їжі в об’ємі 200 мл Корисний такий напій буде людям, які працюють на шкідливих виробництвах: у друкарнях, на текстильних фабриках, скрізь, де доводиться стикатися з отруйними хімічними компонентами.

Користь кори абрикоса

Користь кори абрикоса не така різноманітна, як позитивні ефекти від прийому всередину плодів цього дерева, але їх значимість нітрохи не менше. Вчені визначили, що в її складі є речовини, які благотворно впливають на функціонування серця і ЦНС. Їх дію можна порівняти з ефектом від прийому Пірацетаму. Цим фактом обумовлені рекомендації щодо прийому відвару кори пості перенесених інсультів, а також при інших порушеннях кровообігу в головному мозку хронічного перебігу.

Крім того, корисний відвар кори жінкам, які пройшли через важкий процес розродження, так як дозволяє швидше відновити втрачені сили.

Смола, яку можна виявити на деревній корі абрикосів володіє властивостями гуміарабіку (смола акації, відомої як харчова добавка Е 414). Вона гарно в’яже і обволікає, а також володіє лікувальним ефектом.

Користь соку абрикоса

Сік організм переробляє і засвоює швидше, ніж м’якоть плоду, тому з давніх часів його використовували для виходжування важких хворих. Він корисний у дитячому віці, його слід вживати вагітним жінкам, як джерело кальцію і заліза.

Досить 0,15 л соку, щоб заповнити добову потребу організму в бета-каротині. Якщо вісім разів у день випити по 0,1 л абрикосового соку, то можна позбавитися від зайвої рідини в організмі, тим самим зменшити набряки. Відвар з сушених плодів буде володіти аналогічним ефектом.

Рецепти для здоров’я

Кісточки абрикоса

Вживати в їжу кісточки абрикоса слід в обмежених кількостях, так як в них міститься небезпечна речовина під назвою амігдалин (вітамін В17). При попаданні в травний тракт ця отрута перетворюється в сенильную кислоту, здатну спровокувати сильне отруєння. Однак якщо споживати амігдалин в малих дозах, то він матиме на організм виключно позитивний вплив.

Науковці всерйоз зацікавилися амігдалином в останні роки, так як є дані щодо того, що він здатний боротися з раковими клітинами. Працює вітамін В17 так само, як і хіміотерапія, але при цьому шкоди організму не завдає. Принцип лікування заснований на тому, що здорові клітини організму здатні розщепити це речовина і трансформувати його в сенильную кислоту, а ракові клітини потрібних для розщеплення ферментів не мають, тому отрута з абрикосових кісточок їх знищує.

Цей компонент можна зустріти не тільки в кісточках абрикоса, але і в сливових кісточках, а також у вишневих і персикових кісточках. Причому знання щодо протиракових властивостей поучени більше 30 років тому. Вважається, що якщо вживати амігдалин в невеликих кількостях щодня, то онкологія не зможе розвинутися ніколи.

У Гімалаях, в племені хунза жителі щодня харчуються саме абрикосовими кісточками і самими абрикосами. Це є їх основною їжею, тому вони готують абрикоси по-різному: сушать, в’ялять, їдять свіжими. При цьому члени цього племені ніколи не страждають від онкологічних захворювань. Вчені вважають, що рак не розвивається у них саме завдяки абрикосовим кісточках. Крім того, члени племені живуть довгий час, середня тривалість їх життя прирівнюється до 120 років. Для них не нонсенс, а цілком нормальне явище, коли жінка у віці 60 років стає матір’ю.

Тому дослідники і вчені рекомендують протягом дня з’їдати 10 абрикосових кісточок, але не за один раз, а розділивши їх на рівні порції. Це є відмінною профілактикою онкологічних захворювань, пелагри й цинги. Не варто відразу починати з максимальної дози, що на початкових етапах лікування, поки організм звикає до амигдалину, досить з’їдати 2 кісточки в день, поступово збільшуючи їх кількість до 10.

Крім того, кісточки можуть бути не тільки корисними, але й неймовірно смачними, якщо приготувати їх за рецептом, який прийшов з Середньої Азії. Кісточки треба надколоти і проварити у воді з великим додаванням солі. Потім їх сушать у печі, після чого вони злегка розкриваються, і ядра діставати буде дуже легко. За смаком такі ядра дуже нагадують фісташки.

Маски з полуниці

Косметологія активно використовує не тільки сік плодів, але і саму м’якоть, а також олія, яку добувають з кісточок. Абрикос можна застосовувати для догляду за обличчям і тілом як самостійно, так і купивши вже готові засоби на його основі.

Для догляду за жирною шкірою підійдуть наступні варіанти:

Для догляду за сухою шкірою, схильної до старіння, підійдуть наступні варіанти:

Варіанти для догляду за шкірою, схильною до лущення:

Шампунь домашнього виготовлення

Взяти і змішати шість ягід полуниці, сирої перемелений рис (100 г), замочений в окропі, 200 г м’якоті абрикоса у вигляді пюре. Нанести отриману суміш на волосся, втираючи її в корені й у самі стержні протягом тривалого часу. Рис прибере надлишки шкірного сала, а інші компоненти шампуню наситять шкіру голови та волосся, зволожує її. Після процедури волосся ретельно промиваються струменем проточної води. Завершити таке корисне миття голови можна ополіскуванням волосся слабким розчином на базі яблучного оцту.

Скраб з абрикоса

Кісточки у вигляді борошна змішуються з пюреподібного м’якоттю плодів, чайною ложкою меленого кави і столовою ложкою меду. Після використання такого засобу шкіра стає зволоженою, бархатистою і ніжною. Ще один позитивний момент від використання скрабу – це приємний запах від тіла після процедури.

Для приготування масок не обов’язково чекати того моменту, поки дозріють свіжі абрикоси. Для цієї мети підійдуть і консервовані плоди. Ось рецепт такого косметичного засобу: сорбіт розвести водою (2 ст. ложки на 50 мл), додати гліцерин (2 ст. ложки) і абрикосове пюре (200 г). Маску можна зберігати в холодильнику тривалий час, але кришка повинна щільно прилягати, щоб не було доступу повітря. Тара підходить для цих цілей тільки скляна.

Масло абрикоса в косметології

Для виготовлення олії беруться ядра насіння абрикоса. Можливе додавання насіння аличі та сливи. Олія на виході виходить дуже жирне і його застосовують як базове. У складі є різноманітні кислоти (міристинова, стеаринова та лінолевої. Хоча воно рідке, але здатне тягнутися. Колір справжнього олії наближений до солом’яного, аромат дуже тонкий.

Можливе застосування абрикосового масла, як самостійно, так і в поєднанні з близькими по складу маслами. Після додавання такого засобу в косметику, вона збагачується вітамінами: А, В, С. Якщо цей засіб використовується для шкіри, то воно робить її ніжною, пружною, зволоженою.

Крім того, масло володіє протизапальним ефектом і може бути використано як для догляду за шкірою немовляти, так і для людей похилого віку. Часто його можна виявити в складі антицелюлітних кремів. Крім всіх позитивних ефектів, таке масло вирівнює колір шкіри.

Використовують масло в складі лікарських препаратів для лікування серця, судин, головного мозку, порушень імунітету. Також воно виступає основою для виготовлення косметичних засобів для догляду за губами та шкірою.

Ефекти, які можна отримати при застосуванні абрикосового масла:

Зробити контури обличчя чіткішими, підвищити пружність шкіри, стимулювати вироблення колагену і еластину дозволять компоненти, що входять до складу абрикосового масла.

Масло можна наносити навіть на току шкіру повік, не кажучи вже про інших ділянках тіла, які потребують догляду. Щоб підсилити дію засобу, його потрібно злегка підігріти. Можна використовувати масло навіть тим людям, які володіють ніжною і вразливою шкірою, відрізняється підвищеною чутливістю.

Масло можна зустріти у складі шампунів, бальзамів, гелів для душу та інших косметичних засобів по догляду за волоссям, тілом, обличчям. Однак, не варто розраховувати на те, що масло буде входити до складу недорогих косметичних засобів. Ціна на нього досить висока, тому воно може бути виключно в якісній косметиці.

При контакті з киснем відбувається швидке окислення масла, тому його використовують як базу для лікарських препаратів, що вводяться внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

Масло можна застосовувати для догляду за шкірою жінок, що виношують дитину і під час годування грудьми.

Протипоказання до застосування та шкоду абрикоса

Як вибрати і зберігати абрикос?

Непридатні в їжу зелені абрикоси з пом’ятими боками. Абрикос повинен мати щільну шкірку без плям. М’якоть плоду – соковита, але не кашоподібна, кісточка легко відділяється. Якщо на абрикосі налічується більше 10 точок, то це вказує на його перезрелость. Червиві абрикоси їсти не варто, але якщо такий плід у купівлі попався, то це добра ознака, що вказує на екологічну безпеку всієї партії продуктів.

Якщо у плода тонка шкірка, а сам він сухий всередині, то це вказує на те, що його зірвали неспелим, а дозрів він в процесі транспортування до пункту призначення. Такі абрикоси не будуть повною мірою володіти всім спектром корисних речовин.

Максимальними смаковими якостями будуть володіти абрикоси сорту «ананас» і «банан». Їх нескладно відрізнити за зовнішнім виглядом: плід має жовтий колір, довгасту форму і великий розмір. Якщо в планах консервування абрикосів, то краще вибирати ті, які мають насичений помаранчевий колір. Вони солодкі на смак, але в той же час володіють певною кислинкою. Дрібні абрикоси, у свою чергу, можуть навіть гірчити.

Термін зберігання плодів без холодильника – 3 дні, в холодильнику – 20 днів. Щоб зберегти абрикоси довше їх потрібно законсервувати, заморозити або висушити.

Рецепти салатів з абрикосами

Можна використовувати абрикоси для випічки і для виготовлення різних десертів, але якщо людина стежить за фігурою, то йому підійдуть наступні рецепти:

Як сушити абрикос?

Курага – це абрикос, розділений навпіл і висушений. Кайса – це абрикос без кістки, висушений цілком. Урюк – це сушений абрикос з кісточкою всередині. Шепотіла – це в’ялений абрикос. Для приготування сухофруктів плоди повинні бути великими.

Для приготування сухофруктів в домашніх умовах плоди слід вибирати більш зрілі. Температура для сушіння в духовці – 60 градусів, через деякий час її можна збільшити до 70 градусів, а потім знову знизити, відкривши стулку шафи.

Якщо сушити плоди на сонці, то їх потрібно заздалегідь витримати в тіні на вітрі. Зрозуміти, що абрикоси засушились, можна просто натиснувши на плід. З нього не буде виходити сік, але при цьому сам плід залишиться м’яким.

Якщо сушити абрикоси в сушарці, то їх слід очистити від кісток. З одного кілограма свіжих плодів на виході вийде 200 г кураги.

Як виростити абрикос з кісточки?

Кісточки абрикоса потрібно промити, витримати на слабкому розчині марганцівки. Для посадки підходять тільки ті плоди, які не спливли, а осіли на дні. Перед посадкою кісточки потрібно зиму витримати на холоді, для цього слід помістити у вологий пісок, а тару поставити в холодильник.

Таким чином вони переживуть зиму, а в березні з’являться перші паростки. Тримати їх потрібно на підвіконні, періодично поливаючи. У травні можна переселити саджанці в сад. Розсаджувати і рясно поливати їх можна буде восени.

Зимівлю перенесуть не всі рослини, проте вижили будуть міцними і загартованими морозами молодими деревцями.


Де ви зараз? Ось тут:



Схожі записи: