Аденома простати у чоловіків – симптоми, лікування, наслідки операції

Аденома передміхурової залози – доброякісна пухлина, яка утворюється з строми простати або із залозистого епітелію. Це захворювання цілком виліковне, якщо вчасно його діагностувати і почати лікування, користуючись рекомендаціями лікаря. На жаль, не всі чоловіки відповідально ставляться до свого здоров’я, і часто на прийом до лікаря вони приходять з запущеною стадією захворювання, лікування якої пов’язане з великими труднощами. Тому слід знати симптоми патології та причини, що призводять до її розвитку.

Синоніми захворювання – аденома простати, доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Передміхурова залоза – орган, що складається з часточок залозистої тканини, сполучної тканини, або строми. Простата виробляє секрет, що підтримує нормальне функціонування сперматозоїдів.

Динаміка розвитку аденоми простати невтішна. За даними Всесвітньої Організації охорони Здоров’я у 82% 80-річних чоловіків є це захворювання. Після 80 років воно є у 96% літніх чоловіків. У віковій категорії 40-50 років патологія діагностується у 12% чоловіків. За даними ВООЗ, частота виникнення аденоми залежить від расової приналежності й особливостей харчування жителів різних країн. Представники негроїдної раси хворіють цим захворюванням частіше інших, а жителі Китаю і Країни Висхідного Сонця дещо рідше з-за їжі, насиченої фітостероли.

Зміст статті:

• Які причини появи аденоми простати у чоловіків?
• Основні симптоми аденоми простати
• Чим відрізняється аденома простати від простатиту?
• Можливі ускладнення та наслідки
• Діагностика
• Норма ПСА при аденомі простати
• Лікування аденоми простати у чоловіків
• Які можуть бути наслідки операції при аденомі простати?
• Емболізація аденоми простати
• Неефективні методи лікування
• Аденома простати: що можна і що не можна робити?
• Профілактика і прогноз

Які причини появи аденоми простати у чоловіків?

Точні причини захворювання досі ще не встановлені. Точно відомо, що є прямий зв’язок з віком пацієнтів. Чим ближче «чоловічий клімакс», тим вище ризик появи гіперплазії передміхурової залози. Мабуть, велике значення має нейроендокринна регуляція діяльності простати – зменшення вироблення тестостерону, головного чоловічого гормону, і збільшення концентрації естрадіолу. Цей гормон здатний стимулювати посилене розмноження кліток передміхурової залози.

Фактори, що сприяють розвитку аденоми простати:

• Гіподинамія і пов’язаний з нею зайва вага – жирова тканина виробляє естрогени;
• Генетична схильність – випадки захворювання аденомою у родичів;
• Гіпертонія;
• Неправильне харчування – включення в раціон жирної, смаженої їжі з гострими спеціями;

Всі інші фактори, типу недостатньою статевої активності, наслідки статевих інфекцій, шкідливих звичок, не знайшли підтвердження в наукових дослідженнях.

Основні симптоми аденоми простати

Обструктивні симптоми аденоми, пов’язані з порушенням сечовипускання:

• Почуття не до кінця опорожненного сечового міхура – в нормі у чоловіків після сечовипускання з’являється відчуття спорожнілого сечового міхура;
• Мляве сечовипускання – сеча виділяється із зниженою швидкістю;
• Переривчасте сечовипускання по частинах – в нормі воно відбувається без перерв;
• Неможливо провести виділення сечі без напруги м’язів черевного преса;
• Вихід крапельок сечі по закінченні сечовипускання в нормі такий симптом неможливий;
• Первинна затримка виділення сечі – коли сфінктер розслаблюється, сечовипускання ніби запізнюється, відбувається із затримкою.

Ирригативние прояви – симптоми подразнення тканин сечового міхура:

• Денна полакіурія – сечовипускання по 15-20 разів у день, у нормі – 4-6 разів при питному режимі 2,5 л рідини.
• Нічна поллакіурія (ніктурія) – від 3 і більше сечовипускання в нічний час, хоча в нормі можливий нічний сон взагалі без сечовипускання.
• Помилкові позиви – позив з відсутністю сечовипускання.

Ирригативние симптоми виникають із-за того, що в сечовому міхурі накопичується і довгий час знаходиться сеча.

Велику роль у появі симптомів грає порушене функціонування детрузора – м’язи, відповідальної за вигнання сечі. У нормі вона скорочується, коли шийка сечового міхура розкривається, однак при аденомі детрузор нестабільний. Це пов’язано з впливом адренергетиков, концентрація яких змінює його активність, послаблюючи скоротливу здатність. Вогнища гіперплазії порушують нормальне функціонування сечового міхура через патологічно ослабленого кровопостачання.

Також симптоми захворювання залежать від того, на якій стадії вона знаходиться:

1 стадія

Негативні відчуття з’являються при спорожненні сечового міхура

2 стадія

Порушується функціонування сечового міхура, який не може до кінця випорожнитись після сечовипускання

3 стадія

Розвивається парадоксальна ішурія, коли сеча майже не виділяється при переповненому сечовому міхурі, припиняється функціонування сечового міхура

Чим відрізняється аденома простати від простатиту?

Ці стани нерідко плутають, підміняючи поняття, що відрізняються один від одного. Аденома простати – збільшення тканин передміхурової залози, або гіперплазія. Простатит – запальні явища в передміхуровій залозі.

Аденома простати

Простатит

Вікові особливості виникнення

Після 40-45 років, у молодих чоловіків практично не зустрічається

Вік найвищої статевої активності – 20-42 року

Причини виникнення

Прояви андрогінну недостатності, що виявляється під час «чоловічого клімаксу»

• Інфікування хвороботворними мікроорганізмами;
• Гіподинамія;
• Часті або дуже рідкі сексуальні контакти;
• Зниження імунітету

Процеси, що відбуваються в передміхуровій залозі

Освіта і зростання вузлів, що здавлюють сечовипускальний канал

Запальний процес у тканинах простати

Особливості лікування

Консервативна терапія препаратами, в запущеній стадії – операція (ектомія вузлів гіперплазії)

Терапія протизапальні та антимікробні засобами, анальгетиками

Можливі ускладнення та наслідки

Якщо відкладати відвідування лікаря з появою перших симптомів гіперплазії передміхурової залози, невелика проблема може перейти в стан, небезпечний для життя і загрожує ускладненнями.

Ускладнення аденоми простати:

• Гостра затримка сечі. Ускладнення з’являється на 2 або 3 стадії хвороби внаслідок здавлювання сечівника гіпертрофованої передміхурової залозою. Провокуючі фактори – стрес, ГРЗ, переохолодження, вживання алкоголю, тривале перебування в положенні сидячи, перевтома, несвоєчасне спорожнювання сечового міхура.
• Симптоми гострої затримки – переповнений сечовий міхур, неможливість провести повноцінне сечовипускання, сильні болі, що віддають в статевий член, в область попереку. Ускладнення небезпечно розвитком гострої ниркової недостатності, гідронефрозу, коми, тому без зволікання потрібно доставити хворого в стаціонар для проведення катетеризації сечового міхура.
• Запалення сечовивідних шляхів. Застійні процеси в сечовому міхурі призводять до розмноження бактерій. Вони провокують розвиток циститу, уретриту, пієлонефриту. Профілактика ускладнення – своєчасне лікування аденоми простати.
• Сечокам’яна хвороба. Неповне спорожнення сечового міхура призводить до появи в ньому мікролітів, каменів, або мінеральних відкладень. Вони можуть стати причиною закупорки сечового міхура, затримки сечі. Лікування оперативне втручання під час видалення аденоми.
• Гематурія. Поява в сечі еритроцитів, причиною чого стає варикоз вен шийки сечового міхура. Види гематурії – макроскопічна і мікроскопічна форма. У першому випадку сеча стає червоного кольору, у другому – діагноз ставлять при лабораторному дослідженні сечі. Ускладнення диференціюють від каменів і пухлинних процесів у сечовому міхурі.

Діагностика

Загальний стандарт збору анамнестичних даних був прийнятий у 1997 році Міжнародним комітетом з питань гіперплазії простати. Симптоми захворювання оцінюють за допомогою опитувальника IPSS та шкали оцінки якості життя QQL. Отримані результати та вираженість симптомів захворювання оцінюють у балах:

• 0-7 – незначні;
• 8-19 – помірно виражені;
• 20-35 – важкі прояви.

Лікар-уролог з допомогою хворого заповнює щоденник сечовипускання, де враховується об’єм сечі і частота сечовипускань, проводить різні методи діагностики:

• Пальпація простати. Лікар-уролог або хірург проводить пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози для визначення її розмірів, консистенції, хворобливості, диференціації від хронічного простатиту.
• УЗД (ультразвукове дослідження нирок та простати). За допомогою цього дослідження визначають ступінь гіперплазії передміхурової залози, величину і спрямованість зростання аденоматозних вузлів, наявність кальцинатів. УЗД нирок допомагає визначити їх розміри, наявність або відсутність патологічних змін, урологічних захворювань.
• ТРУЗД – трансректальне ультразвукове дослідження простати. Допомагає встановити істинні розміри і структуру передміхурової залози, диференціювати аденому від простатиту або онкологічного процесу. Дослідження визначає простатит в самому початку його розвитку, ще до появи значущих симптомів.
• Осередки кальцинації в центральній зоні передміхурової залози, виявлені в результаті ТРУЗД, свідчать про 5 (заключній) стадії захворювання.
• Урофлоуметрія – вимірювання характеристик струменя сечі. Метод дослідження проводиться 2 і більше рази при повному сечовому міхурі (200-230 мл). На урофлоуметрической кривий фіксують час, за який відбувається сечовипускання, максимальну швидкість потоку. Норма часу сечовипускання – 100 мл за 10 сек до 100 мл за 23 сек, норма швидкості потоку – 15 мл/сек. Швидкість потоку сечі залежить від віку чоловіка, зменшуючись кожні 10 років на 2 мл/сек.
• Визначення залишкової сечі. Важливий діагностичний показник для визначення показань до оперативного втручання, для визначення стадій хвороби. Його проведення комбінують з урофлоуметрией, проводять після сечовипускання з допомогою УЗД.
• Цистоманометрія. Метод визначення тиску усередині сечового міхура під час сечовипускання і на різних стадіях його наповнення. У нормі при скупченні в сечовому міхурі 100-150 мл сечі тиск дорівнює 7-10 мм рт. ст, при 250-300 мл – 20-35 мм рт. ст.
• Відхилення від норми в бік підвищення внутрішньоміхурового тиску до 30 мм рт. ст. говорять про підвищення рефлексу детрузора. При зниженні його до 10-15 мм рт. ст. при наповненні до 600-800 мл має місце гіпорефлексія детрузора (зниження рефлексу). Обидва ці показники характеризують властивості детрузора, його еластичність і резервні функції.
• Про відхилення норми понад 45-50 мм рт. ст. говорять про перешкоду для нормального сечовипускання.
• Цистографія. Для дослідження сечового міхура цим методом використовується контрастна речовина. При низхідної цистографії контрастне речовина рухається зверху вниз, що дозволяє визначити патологію шийки сечового міхура, що перешкоджає його наповненням. При висхідній цистографії рух контрастної речовини допомагає визначити деформацію уретри в області передміхурової залози.
• КТ та МРТ. Комп’ютерна томографія і магнітно-ядерна резонансна томографія допомагають визначити структуру аденоми, її обсяг і стадію, наявність ускладнень, онкологічного процесу.

Норма ПСА при аденомі простати

PSA, або простатоспецифічний антиген – фермент, що продукується клітинами передміхурової залози в нормі для розрідження насінної рідини. Частина ферменту ПСА потрапляє в системний кровотік. При аденомі передміхурової залози концентрація PSA в крові збільшується, при малігнізації пухлини рівень ферменту стає ще вище.

Норма PSA в залежності від віку:

• До 50 років – менше 2,5 нг/мл;
• Від 50 до 60 років – менше 3,5 нг/мл;
• Від 60 до 70 років – менше 4,5 нг/мл;
• Старше 70 років – 6.5 нг/мл

Концентрація ферменту більше 10 нг/мл – свідоцтво підвищену ймовірність злоякісного переродження пухлини. Кожен грам доброякісної пухлини збільшує рівень PSA на 0,3 нг/мл, кожен грам злоякісного новоутворення – на 3,5 нг/мл Динаміка зростання рівня ферменту в крові при аденомі передміхурової залози – не більше 0,75 нг/мл протягом року. При більш вираженому зростанні виникає підозра на малігнізація пухлини.

Розрізняють наступні форми простатоспецифического антигену, що визначаються при лабораторних дослідженнях:

• Вільний PSA, циркулюючий у вільній формі,
• Пов’язаний PSA (у зв’язку з іншими білками).

При концентрації вільного антигену менше 15% його загальної кількості є ризик онкологічного перетворення пухлини простати. Такі ж підозри викликає підвищена щільність PSA (більш 0,15 нг/мл/см3). Її визначають, ділячи рівень ферментативного білка в крові (нг/мл) на об’єм простати (у см3).

При підозрі на перебіг злоякісного процесу проводять біопсію тканин залози та їх гістологічне дослідження.

Лікування аденоми простати у чоловіків

Медикаментозне лікування

Застосування лікарських препаратів не може позбавити чоловіка від аденоми простати. Їх дія дещо уповільнює ріст пухлини і мінімізує симптоми захворювання.

Фармацевтичні групи препаратів, що застосовуються в консервативному лікуванні аденоми:

• Альфа-адреноблокатори. Викликають розширення сечівника за рахунок розслаблення гладких м’язів уретри, покращує відтік сечі, знижує уретральне опір. Для отримання потрібного ефекту потрібно тривалий прийом ліків – не менше півроку. Терапевтична дія препаратів стає помітним через 2-4 тижні від початку прийому. Застосовуються такі засоби, як Празозин (4-5 мг/добу), Доксазозин (2-8 мг/добу), Альфузозин (5-7,5 мг/добу), Теразозин (5-10 мг/добу). Якщо за 3-4 місяці не спостерігається вираженого ефекту, потрібна зміна тактики лікування.
• Інгібітори 5-альфа-редуктази. Застосовуються для зменшення розмірів простати великого обсягу, уповільнення її росту. Дія препаратів цієї групи засноване на перетворення тестостерону в дигідротестостерон. Застосовуються такі засоби, як Фінастерід (5 мг/добу), Дуастерид. Це препарати не володіють побічними ефектами гормональних засобів, так як не пов’язані з гормональними рецепторами. Очікуваний ефект від застосування – зменшення обсягу простати на 20% через 3 місяці, на 30% — через 6 місяців.

Операції з видалення аденоми простати

Хірургічне лікування гіперплазії передміхурової залози проводиться за абсолютними показаннями після обстеження пацієнта. В екстрених випадках проводиться позапланове оперативне втручання.

Показання для екстреної операції:

• Гостра затримка сечі;
• Кровотеча, що загрожує летальним результатом.

Екстрене хірургічне втручання проводять протягом доби після появи ускладнень. Його результатом стає видалення передміхурової залози (аденэктомия простати).

Абсолютні показання для позапланової операції:

• Затримка сечовипускання, яка продовжується навіть після катетеризації сечового міхура;
• Ниркова недостатність, яка виникла із-за аденоми передміхурової залози;
• Камені в сечовому міхурі, причиною появи яких стала аденома;
• Часті рецидиви інфекції сечовивідних шляхів, спровоковані аденомою;
• Масивна гематурія (наявність еритроцитів в сечі), яка виникла із-за аденоми передміхурової залози;
• Дивертикул великого розміру в сечовому міхурі;
• Значне збільшення середньої частки передміхурової залози;
• Великий обсяг залишкової сечі в сечовому міхурі.

Перед операцією пацієнт проходить обстеження – здає загальний аналіз крові для визначення кількості лейкоцитів (ознака запалення), еритроцитів і гемоглобіну (ознака анемії). Загальний біохімічний аналіз крові дозволяє оцінити стан нирок з рівнем креатиніну і сечовини. Аналіз крові на згортання допоможе виключити ризик операційного та післяопераційного кровотечі і тромбоемболії. Проведення ЕКГ дозволить попередити ускладнення серцевої діяльності.

Види операції з видалення аденоми:

> Відкрита простатектомія – традиційна порожнинна операція, що проводиться під загальним наркозом. Показання – маса залози понад 60 м, об’єм залишкової сечі – не менше 150 мл.

Тактика проведення простатектомії в 2 етапи:

• Видалення простати, формування свища до черевної стінки для виведення сечі в сечоприймач.
• Відновлення нормального шляху для сечовипускання.

> Трансуретральний ендоурологічне лікування проводиться в порожнині уретри з застосуванням ендоскопічного обладнання. Ендоскоп через уретру підводиться безпосередньо до залозі, під його контролем видаляються вогнища гіперплазії.

Переваги методу:

• М’які тканини не травмуються, що полегшує період реабілітації;
• Гемостаз постійно знаходиться під контролем, що знижує ризик післяопераційної кровотечі;
• Можливо оперативне втручання навіть у хворих з супутніми патологіями.

Можуть виникнути ускладнення – ретроградна еякуляція, нетримання сечі, стеноз уретри, склероз стінки сечового міхура.

> Трансуретральна электровапоризация – застосовується при малих і середніх розмірах простати. Через уретру вводиться роликовий електрод, він випалює гіпертрофовані тканини простати, одночасно підсушуючи операційне поле і коагулюючи судини. Зниження ризику кровотечі при випаровуванні аденоми – велика перевага методу.

> Электроинцизия аденоми передміхурової залози – застосовують при внутрипузирной аденомі невеликих розмірів. Здійснюється поздовжнє розсічення шийки сечового міхура і тканин залози.

> Лазерна хірургія – проводиться контактним і безконтактним методом. Основні напрямки операцій із застосуванням лазера:

• Трансуретральна лазерна вапоризація – через уретру вводиться катетер. Лазер випаровує воду з клітин пухлини, вони гинуть, розмір простати зменшується. Операція займає 20-110 хвилин.
• Лазерна коагуляція — через уретру вводиться фиброоптическое волокно зі спеціальним наконечником, задає лазерному променю потрібний напрямок.
• Інтерстиціальна лазерна коагуляція – наконечник лазера поміщають безпосередньо в тканину залози, змінюючи його положення кілька разів за сеанс. Операція займає 30 хвилин.

> Трансуретральна мікрохвильова термотерапія – застосовується при невеликих пухлинах, для проведення операції на аденомі підводиться катетер з трансуретральной антеною, через яку подаються високі температури +55+80°C, тоді як клітини можуть виносити нагрівання не вище +45°C.

> Трансуретральна радіочастотна термодеструкція – застосовують для лікування аденоми з кальцинацией і склеротичними змінами її тканин. Використовується електромагнітна енергія, що передає на тканині залози високі температури +70+82°C. Операція триває 50-60 хвилин.

> Кріодеструкція – заморожування і подальше руйнування тканин пухлини рідким азотом, що подається через заморожуюче голівку. Для захисту від пошкодження уретри в її зону вводиться зігріваючий елемент.

> Балонна дилатація – проводиться при протипоказання до оперативного втручання. Метод полягає в розширенні сечівника балоном, введеним в уретру за допомогою цистоскопа. Дилатація зменшує симптоми, але не знищує пухлину і не знижує її зростання.

> Уретральне стентування – в просвіт уретри імплантується уретральний стент для дренування сечового міхура. Метод застосовується у 2 та 3 стадії аденоми передміхурової залози для усунення обструктивних симптомів.

Лікування фітопрепаратами

Якщо аденома простати знаходиться в 1 або 2 стадії, можливо лікування захворювання фітопрепаратами:

• Перміксон. Продукт французької фармацевтичної промисловості, виробляється з плодів американської карликової пальми. Перміксон – інгібітор 5-альфа-редуктази, проявляє ефект місцевої антипролиферации, протизапальні властивості.

  Застосовується протягом кількох років поспіль. Дослідження показують, що її регулярне використання зменшує об’єм залози, кількість залишкової сечі, зменшує прояви захворювання. Препарат добре переноситься пацієнтами, не проявляючи побічних ефектів.

• Простамол Уно. Препарат виробляється з плодів пальми Сабаль, є інгібітором 5?-редуктази з її противоандрогенним дією, перешкоджає накопиченню ексудату, застосовується для профілактики запалення. Не впливає на рівень артеріального тиску, прояви еректильної функції.

Які можуть бути наслідки операції при аденомі простати?

Ускладнення під час хірургічного втручання можливі, вони залежать від обраної тактики операції.

Можливі негативні наслідки під час і після трансуретральной резекції і відкритого видалення простати:

• Кровотеча під час оперативного втручання – зустрічається в 2-3% випадках, відноситься до найбільш тяжких наслідків, виникає необхідність у переливанні крові.
• Кровотеча після оперативного втручання – згустки крові, які утворюються в результаті ускладнення, порушують нормальний відтік сечі. Наслідки ускладнення усувають проведенням повторного втручання традиційним або ендоскопічним методом.
• Застійні явища в сечовому міхурі з-за затримки сечі – виникає в результаті порушеного функціонування м’язів сечового міхура.
• Інфікування сечостатевої системи (гостре запалення простати, яєчок та їх придатків, ниркових чашок і мисок, канальцевої системи нирок) – зустрічається в 5-22% випадків.
• Некоректно проведена резекція тканин простати – залишилися тканини порушують процес сечовипускання, роблячи його ще болісніше, ніж до операції, зустрічається у 2-10% випадків, корекція ускладнення проводиться повторної резекцією.
• Ретроградна еякуляція – викид сперми під час еякуляції назовні неможливий, так як відбувається її занедбаність в сечовий міхур.
• Еректильна дисфункція зустрічається у 10% випадків, можливе ускладнення не пов’язано з наслідками оперативного втручання.
• Звуження каналу уретри – ускладнення зустрічається в 3% випадків, вимагає мікроінвазивного ендоскопічного втручання.
• Нетримання сечі – ускладнення зустрічається рідко. Якщо його причиною стає порушення функціонування м’язів сечового міхура, ускладнення проходить без корекції.

Емболізація аденоми простати

Метод лікування аденоми передміхурової залози шляхом емболізації кровотоку, що живить пухлину, отримав поширення відносно недавно, в 2009 році. Суть методики – введення хірургом у кровоносну судину ембол (найдрібніших частинок), що перекривають кровотік. Завдяки цьому порушується живлення пухлини і зменшення її розміру.

Цей метод – відмінна альтернатива оперативного втручання для лікування аденоми простати. Емболізація проводиться ендоваскулярних хірургом під контролем рентгенографії в рентгенооперационной, тобто для її проведення потрібні спеціальні умови.

Методика проведення емболізації при гіперплазії простати:

• Проводиться знеболюванням шляхом введення внутрішньовенного наркозу.
• Після надрізу хірургом артерії в області ліктьового або плечового суглоба в неї вводиться катетер.
• Катетер проводиться в судини, що живлять аденому, через аорту і внутрішню клубову артерію, маніпуляція виконується під контролем рентгенографії.
• Хірург вводить емболи в посудину через катетер до перекривання струму крові.
• Пацієнт через кілька годин відправляється додому, не відчуваючи неприємних відчуттів.

Показання до операції – розмір передміхурової залози 80 см3 і більше. Її прогноз – зменшення розмірів аденоми в 2 і більше рази без ускладнень, що часто зустрічаються при традиційних оперативних втручаннях.

Неефективні методи лікування

Лікування аденоми простати народними методами – абсолютно неефективна тактика терапії цього захворювання. Відвар ліщини, гарбузовий сік, волоські горіхи, пихтовая вода не сповільнять зростання аденоми. Навпаки, сподіваючись на «чудодійні засоби», хворий втрачає дорогоцінний час для боротьби із захворюванням. Масаж простати так само відноситься до неефективних методів лікування.

Чим менше розмір аденоми, тим легше і безпечніше буде лікування з використанням малоінвазивних методів. Тому не варто відкладати відвідування лікаря з появою перших ознак аденоми. Завдяки цьому лікування буде простіше, а небезпека ускладнень зменшиться.

Аденома простати: що можна і що не можна робити?

> Чи можна застосовувати будь-які фізіотерапевтичні методи лікування аденоми простати? Для проникнення лікарських препаратів безпосередньо до тканин передміхурової залози застосовують електрофорез.

Заборонені методи фізіотерапії:

• Лікування електромагнітними хвилями;
• Вплив на простату високих температур;
• Процедури, пов’язані з вібрацією;
• Лікування ультразвуком.

Всі ці процедури погіршують стан хворого і перебіг аденоми простати.

> Можна використовувати масаж як метод лікування? Масажем лікують хронічний простатит, в терапії аденоми простати цей метод не застосовується, будучи абсолютним протипоказанням.

> Які продукти слід вживати в їжу? На ранній стадії лікування захворювання відмінний ефект дає вживання гарбузового насіння. Їх використовують щодня, що покращує ефект лікарської терапії.

> Чи існують вправи, які слід робити при аденомі простати? В якості лікувальної гімнастики рекомендується щоденне виконання наступного комплексу вправ:

• Вихідне положення лежачи на спині, сідниці підняті від підлоги. В такт диханню втягуємо і розслабляємо м’язи періанальної області.
• Вихідне положення стоячи на четвереньках. Одночасно виконуємо витягування ноги назад — в сторону, різнойменної руки вперед. Чергуємо праву і ліву ноги і руки.
• Вихідне положення лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах. Підтягувати їх до живота, опускати то вправо, то вліво від таза.

Кожну вправу слід виконувати по 5-10 підходів.

> Буває злоякісна аденома простати? Аденома передміхурової залози – доброякісна перетворення тканин, що не дає метастази в сусідні органи. Її зростання обмежується розмірами простати.

Тим не менш, з плином часу аденома може перетворитися на злоякісну пухлину передміхурової залози. Визначають початок цього процесу по появі в крові на ПСА (простатоспецифического антигену). Проведення біопсії та гістологічний аналіз біологічного матеріалу підтвердить або спростує діагноз.

Чим раніше розпочато лікування, тим краще прогноз захворювання. Рак передміхурової залози на відміну від аденоми, дає метастази в найближчі та віддалені тканини.

Профілактика і прогноз

Щоб попередити розвиток аденоми, застосовують наступні заходи:

• Виняток малорухливого способу життя, дозовані заняття фізкультурою і спортом — при фізичній активності знижується ризик застою крові в органах малого тазу.
• Корекція ожиріння, зайвої ваги – прискорює обмін речовин, загальний метаболізм.
• Відмова від використання одягу, обмежує кровотік в малому тазі: тугих джинсів, брюк, плавок.
• Виняток безладних статевих зв’язків, як профілактика ЗПСШ.
• Після 40 років щорічне відвідування уролога, дослідження крові на PSA для ранньої діагностики захворювання.
• Корекція раціону харчування – активне включення в нього овочів і фруктів (до 50 % всього раціону), вітамінізованих продуктів, відмова від копченостей, маринадів, гострих і надмірно солоних страв, обмеження жирного, смаженого м’яса, великої кількості тваринного білка, сиру, міцного чаю і кави. Якщо аденома почала розвиватися, рекомендується активно вживати молочні продукти, бобові культури, відварне або запечене дієтичне м’ясо.

Рання діагностика аденоми простати і правильно проведене лікування гарантують сприятливий прогноз перебігу захворювання. Він стане несприятливим при відкладанні звернення до лікаря. Можливі ускладнення у цьому випадку – гостра затримка сечі, розвиток сечокам’яної хвороби, часті рецидиви інфекцій сечовидільної системи.

Ниркова недостатність, що розвивається у важких випадках, підвищує ризик летального результату. Малігнізація аденоми призводить до раку простати. Малігнізація передміхурової залози можлива при пізній діагностиці, ігноруванні лікувальних і профілактичних заходів.

Можливо, вас зацікавить: