Артишок — опис, застосування, рецепти приготування артишоку
Автор: Петро Малінін
Застосування рецептів з артишоку в народній медицині
Опис артишоку
Артишок являє собою теплолюбна багаторічна рослина з сімейства складноцвітих. Його родичем вважається кардон. Артишок розводили стародавні араби, римляни і греки. На даний момент його обробляють в Північній і Південній Америці, Європі й особливо у Франції та Італії. У СРСР ця культура була відома переважно на півдні країни. Більш великі головки суцвіть артишоку відправляються в їжу.
Застосування артишоку
Артишок є одним з найдавніших лікарських рослин. Раніше він був відомий як якесь засіб, який стимулює виділення сечі. У Середні віки і в епоху Відродження він використовувався в якості засобу з діуретичну, жовчогінну і антиревматическим дією. Багато хто вважав, що препарати з цієї рослини можуть використовуватися як сердечне, потогінний і збуджує апетит ліки. Також в ті часи його застосовували при хронічній ломоті та при жовтяниці. І на сьогоднішній день артишок використовують в медичних установах при лікуванні (в основному у дітей) жовтяниці, гепатитів, жовчнокам’яної хвороби, ендартеріїтів і атеросклерозу.
Активно артишок вживають для створення препаратів, які добре лікують сироваткову хворобу, кропив’янку, деякі форми екземи і псоріазу. Артишок рекомендують застосовувати в передопераційному і післяопераційному періоді у пацієнтів, які зазнали операції на печінці і нирках.
Вирощування артишоку
Артишок культивується як овоч. Щоб виростити артишок, для початку висаджують розсаду. У першій половині березня насіння артишоку намочують водою до повного набухання, після чого пророщують при наявній температурі не більше 30 градусів. Як тільки насіння починаю прокльовується, їх потрібно перенести в сніг або лід і витримати в такому стані близько 15 днів. З таких насіння виходить відмінно вирощена рослина, в перший же рік можна застосовувати в їжу як його суцвіття, так і головки. Отримані насіння потрібно посіяти в спеціальну скриньку, а вже через 25 днів після сівби сходи розформовують по горщиках.
В середині травня розсаду висаджують у відкритий грунт на відстані приблизно 70х70. Догляд за артишоком нічим не відрізняється від догляду за будь-якими іншими рослинами: теж потрібно знищувати бур’яни, позбавлятися від шкідників, рихлити і поливати грунт. Суцвіття (головки) зрізають, після чого використовують в їжу, але тільки коли вони наполовину розкриються. Пагони, або іншими словами «дітки», які утворилися біля самої основи, викопують і зберігають прикопаними в ямах глибиною близько 50 сантиметрів, які зверху необхідно утеплити соломою.
Корисні властивості артишоку
Артишок дуже корисний, і жителі Франції зрозуміли це давно. Артишоки у свіжому вигляді містить величезну кількість чистою і корисною води, вуглеводи і рослинні білки, багато вітамінів і мало жирів. У число вітамінів входять А, Е, С, К, група Ст. Мінеральний склад представлений рядом макроелементів – це натрій, магній, кальцій, фосфор, калій – і мікроелементами: марганцем, цинком, залізом, селеном, міддю. У артишоках дуже мало калорій в 100 грамах – менше 50 калорій). Саме тому для тих, хто хоче скинути зайву вагу, артишок – просто знахідка. А більш цінними речовинами стають інулін, який підвищує кількість корисних бактерій в кишечнику людини і дозволяє знизити цукор в крові, і цинарин, який покращує мозковий кровообіг, попереджає розвиток атеросклерозу, має сечогінну і жовчогінну дію.
Настоянка артишоку
Дана настойка містить активну речовину – це біофлавоноїд цинарин, він є антиоксидантом, який зв’язує вільні радикали. Що стосується печінки, то при впливі на неї цинарин певним чином стимулює виведення продуктів життєдіяльності організму з тканин, при цьому має сечогінну дію і значно прискорює висновок з організму зайвих солей і рідини.
Настоянка артишоку – гепатопротектор; іншими словами, всі наявні активні речовини захищають клітини самої печінки від дії токсинів, це дозволяє виводити токсини і сіль з організму. Поряд з цинарином, настоянка артишоку має флавоноїдами, інулін, вітамінами, дубильними речовинами, ензимами, мінералами. Ці і багато інші біологічні компоненти дають можливість виробляти потрібну кількість жовчі і перетравлювати жири і білки, також попереджають розвиток холециститу, а в кишечнику зменшують газоутворення.
Рецепти з артишоку для лікування хвороб
Щоб приготувати відвар або настойку артишоку, потрібні листя і коріння рослини. Відвари нормалізують коефіцієнт холестерину в крові, виводять сечову кислоту, покращують роботу всієї нервової системи.
Для настою з листя артишоку берут10 грамів свіжого або сухого листя рослини і заварюють одним стаканом окропу. Для більшої ефективності у відвар необхідно додати половину ложки меду і випити в два прийоми в теплому вигляді.
При захворюванні печінки і нирок теж може допомогти настій з артишоку. Однією склянкою кип’яченої і гарячої води потрібно заварити 2 чайних ложки сухого листя рослини, почекати 10 хвилин, процідити – і можна пити. Застосовувати настій потрібно три рази в добу приблизно за 20 хвилин до їжі по півсклянки.
Настоянка з артишоку: 50 грамів висушеного листя необхідно залити 70%-м спиртом у кількості 100 мл, настояти 15 хвилин і профільтрувати. Застосовувати засіб рекомендується три рази на день по 1-2 столових ложки на півсклянки води.
Протипоказання до застосування артишоку
Артишок не можна застосовувати в їжу дітям, які не досягли дванадцяти років, вагітним жінкам або годуючим мамам. Також артишок протипоказаний людям, які страждають закупоркою жовчних шляхів і тяжкою формою печінкової недостатності.
