Артроз ліктьового суглоба – причини, симптоми, лікування

Зміст статті:

• Що таке артроз ліктьового суглоба?
• Причини артрозу ліктьового суглоба
• Симптоми артрозу ліктьового суглоба
• Ступеня артрозу ліктьового суглоба
• Деформуючий артроз ліктьового суглоба
• Лікування артрозу ліктьового суглоба

Що таке артроз ліктьового суглоба?

Артроз ліктьового суглоба – це порушення в його нормальному функціонуванні, викликані рядом причин і носять дистрофічного – дегенеративний характер. Також можна зустріти назву эпикондилоз. Місце локалізації патологічного процесу – область надвиростка. Захворювання характеризується тим, що в суглобі зменшується обсяг синовіальної рідини, це приводить до збільшення тертя, звуження суглобової щілини і розростання остеофітів. Звідси і виникнення болю, і обмеження рухливості. Важливою характеристикою артрозу є те, що при його виникненні відбувається охоплення всіх елементів суглоба, включаючи синовіальну капсулу, синовіальну оболонку, периартикулярних м’язи, зв’язки і субхондральну кістку.

Ліктьовий суглоб не занадто часто схильний до розвитку артрозу, так як не зазнає таких навантажень, як, наприклад, гомілковостопний або тазостегновий суглоби. Тим не менш – хвороба зустрічається, вражає вона частіше людей старшого віку, що переступили 45-річний рубіж. Можливо, патологія починає розвиватися значно раніше, але у зв’язку з тим, що пацієнти практично ніколи не звертаються з подібними скаргами, прийнято вважати, що маніфестація артрозу припадає саме на цей вік. В зону підвищеного ризику входять жінки, у зв’язку з гормональною перебудовою в організмі, а також спортсмени (наприклад, тенісисти) і люди, що займаються таким видом праці, де на лікоть припадає значна навантаження (наприклад, письменники, професійні водії, піаністи).

Причини артрозу ліктьового суглоба

Причини, що викликають артроз ліктьового суглоба, зводяться до наступним:

• Травматизація ліктя, яка відбувається в молодому віці. Це і вивихи.
• Порушення обміну речовин в організмі, що призводить до того, що суглоб недоотримує необхідних для його нормального функціонування елементів.
• Ревматоїдний артрит, який по мірі прогресування хвороби, що зачіпає всі суглоби.
• Порушення питного режиму.
• Хронічні захворювання: холецистит.
• Запальні процеси, що виникають внаслідок попадання всередину суглобової сумки інфекції.
• Вікові зміни.
• Захворювання ендокринної залози.
• Зовнішні фактори, пов’язані з умовами праці та життя людини.
• Спадковий фактор. Вчені встановили, що артроз найчастіше розвивається у тих людей, чиї найближчі родичі страждали від цієї недуги.
• Токсичні отруєння організму.
• Часті респіраторні хвороби, а також переохолодження.

Симптоми артрозу ліктьового суглоба

Прийнято виділяти 4 великі групи симптомів, що характеризують артроз ліктьового суглоба:

• Хворобливі відчуття при згинанні, розгинанні руки, при її поворотах і навіть при ходьбі. Але на початковому етапі ці симптоми не надто яскраво виражені і проявляються лише після певного навантаження, наприклад, піднятті тягарів, заняттях спортом. Потім, по мірі прогресування артрозу, біль в лікті буде спостерігатися навіть у стані спокою. Досить часто відбувається іррадіація в шийний відділ хребта, тому нерідко симптоми артрозу ліктьового суглоба асоціюють з симптомами шийного остеоартрозу.
• Грубий і сухий хрускіт при здійсненні руху ліктем. Цей звук утворюється в результаті тертя кісток один про одного. Чим далі заходить хвороба, тим хрускіт стає виразніше та голосніше. При цьому він супроводжується болючістю. Варто відрізняти дзвінкі клацання, без супроводжуючих їх неприємних відчуттів, які іноді можна почути при виконанні рухів ліктем – ці звуки є нормою і не таять в собі загрози.
• Обмеження рухливості в ліктьовому суглобі, зменшення амплітуди обертання рукою. Це відбувається із-за розростання кісткових шипів, звуження суглобової щілини, а також через м’язових спазмів. Часто при ліктьовому артрозі спостерігається так званий симптом Томпсона. Виражається він в тому, що пацієнт не в змозі утримати тильно зігнуту кисть, стиснуту в кулак. З такого «незручного» для хворої людини становища, він швидко переходить в режим розправлення пальців. Також характерний симптом Ветлах, коли пацієнт з працею виконує прохання лікаря зігнути і розігнути руки в передпліччя на рівні підборіддя. Руху не порушеної хворобою руки будуть легше і швидше.
• Ліктьовий суглоб зазнає видозміни. Вони пов’язані з розростанням остеофітів, збільшенням обсягу синовіальної рідини, яка тисне на хворий суглоб зсередини. Лікоть стає набряклим, на ньому можуть з’являтися горбки.

Ступеня артрозу ліктьового суглоба

Негайне звернення до лікаря, при прояві перших симптомів – це запорука успішного лікування. Але, на жаль, більшість пацієнтів зволікають з походом до лікаря і ігнорують початкові прояви хвороби. Хоча помітні вони вже на першій стадії. Взагалі, прийнято виділяти 3 ступеня розвитку хвороби, з характерними для кожної з них симптомами.

Артроз ліктьового суглоба 1 ступеня

Для початку хвороби характерні незначні болючі відчуття, які найчастіше з’являються після фізичного навантаження на ушкоджений суглоб. Зовнішні ознаки хвороби відсутні, але лікар, під час проведення огляду може помітити деяке зниження тонусу м’язів, а також можливі труднощі при русі передпліччям.

Якщо при спробі відвести руку назад за стегно, а також при її згинанні і розгинанні пацієнт відчуває труднощі, то це однозначно свідчить про зародження артрозу та необхідності проведення додаткових досліджень. Для виключення шийного остеохондрозу та тунельного синдрому необхідно проведення рентгенологічного дослідження. Якщо артроз почав надавати свою руйнівну дію на суглоб, то на знімку можна буде побачити невелике звуження щілини.

Артроз ліктьового суглоба 2 ступеня

Болі на даній стадії розвитку хвороби значно посилюються, пацієнт переносить їх значно важче. Саме в цей час більшість людей звертаються до лікаря за допомогою. Відбувається це унаслідок того, що навіть у стані спокою неприємні відчуття продовжать переслідувати людину. Руху руки можуть супроводжуватися сухим хрускотом. Нормальна функціональність суглоба порушена, пацієнту буває нестерпно важко відвести руку назад або зігнути її. Може спостерігатися деяка атрофія м’язів. У зв’язку з тим, що болі починають переслідувати людину постійно, погіршується якість його життя. Виконувати звичайні побутові дії стає важче.

Рентгенологічне дослідження дає наступну картину: множинні кісткові розростання, вони добре проглядаються, тканина суглоба має множинні нерівності і деформації, але зовні вони поки можуть залишатися непомітними. Візуально можна побачити лише набряк, який характерний для стадії загострення хвороби і утворюється з-за прибуття синовіальної рідини.

Артроз ліктьового суглоба 3 ступеня

Болю набувають сильний ниючий характер, не відпускають людини навіть під час нічного відпочинку. Руху значно обмежені. Часто пацієнти, які не відвідують лікаря, фіксують руку в зручному для суглоба положенні. Робиться це для того, що лише таким способом вдається зменшити інтенсивність больових відчуттів.

На рентгенологічному знімку можна побачити повністю зруйнований хрящ, повна відсутність суглобової щілини, множинні кісткові розростання. Хвороба стає визначається навіть неозброєним оком, так як видно деформації суглоба. Одна рука може стати коротше іншого. Повністю позбавитися від патології на даному етапі вже не вдасться. Людина не в змозі виконувати звичні дії.

Деформуючий артроз ліктьового суглоба

На частку деформуючого артрозу припадає приблизно половина всіх артрозу ліктьових суглобів. Для деформуючого артрозу характерні аналогічні скарги. Вони полягають у хворобливих відчуттях в області ліктьового суглоба, з подальшим їх зростанням.

В залежності від стадії захворювання, яких також виділяють три, буде залежати і рентгенологічна картина. Чим далі прогресує хвороба, тим більш виражені кісткові розростання, вже суглобова щілина і сильніше деформація ліктя. Але тим не менш є деякі особливості:

• На першій стадії розростання фіксуються на дистальному эпифизе плечової кістки, однак вони в подальшому не значно збільшуються. Найбільшу небезпеку представляють розростання, які з’являються навколо суглоба кістки ліктя. Іноді вони вдавлюються в ліктьову ямку і вже на першій стадії ускладнюють рухи руки. Іноді локалізуються переважно біля вінцевого відростка і не дають вільно розгинати руку.
• На другій стадії остеофіти практично рівномірно оточують весь суглоб ліктя, але при цьому функціонування кінцівкою можливо. Обмеження відбувається поступово. Часто спостерігаються розростання, що оточують головку променевої кістки.
• Третя стадія, крім розростання остеофітів, характеризується також склерозом суміжних часток кісток.

Перебудови та деформації в більшій мірі піддається суглобовий кінець плечової кістки, а самі кісткові розростання локалізуються біля суглобової западини. Біль і неможливість виконувати рухи рукою, призводять до того, що внутрішньосуглобові освіти необхідно видаляти хірургічним шляхом.

Лікування артрозу ліктьового суглоба

Лікування артрозу ліктьового суглоба зводиться до наступним принципам:

• Необхідність виконувати вправи, призначені для розробки хворого місця.
• Відмова від перевантаження хворої руки.
• Використання медикаментозних препаратів для зменшення болю і запалення.
• Оперативне втручання показане у найбільш запущених випадках.
• Використання альтернативних методів лікування.

Основні напрямки терапії:

• Стримування болю.
• Збільшення рухливості ліктьового суглоба.
• Ведення правильного способу життя.

Для досягнення результату, необхідно використовувати не один, а кілька методів лікування, комбінувати і замінювати їх. Вчені з’ясували, що вправи є одним із дієвих способів лікування артрозу ліктьового суглоба. Вони не тільки підвищують загальний тонус, але знижують біль, а також покращують кровотік. При правильному виконанні вправи абсолютно безпечні, а також не мають протипоказань та побічних ефектів.

Але природно, перш ніж починати займатися вправами, необхідно зняти запалення.

Схема лікування така:

• Прийом нестероїдних протизапальних препаратів, або внутрішньом’язово, або у вигляді ін’єкцій безпосередньо в зону запалення (диклофенак, вольтарен, ортофен). При необхідності курс повторюють.
• Під час лікування необхідний щадний режим, тому хвору кінцівку рекомендують фіксувати за допомогою пов’язки або косинки.
• Мануальна терапія також дає непогані результати.
• Після того, як гостре запалення буде знято, доцільно відвідувати курси фізіопроцедур, які полягають у проведенні сеансів електрофорезу з гідрокортизоном, а також терапія лазером, обгортання парафіном.
• Для відновлення хрящової тканини призначають хондропротектори. Найбільш популярні з них – це Глюкозаміну Сльфат, Структум, Остенил. Хондропротектори можуть бути використані як у вигляді мазі, також іноді вводяться безпосередньо в ліктьовий суглоб.
• Коли болі перестануть турбувати пацієнта, доцільно починати виконання фізкультурного комплексу. Корисно відвідувати масажний кабінет.
• Всім хворим на артроз показано санаторне лікування, що здійснюється щорічно.
• Хірургічне втручання необхідне в тому випадку, коли всі інші методи виявились недієвими, а хвороба досягла свого апогею.

Як правило, комплексний підхід до терапії артрозу ліктьового суглоба дає відмінні результати і прогноз досить сприятливий. У той же час, якщо хвороба тривалий час ігнорується, то це може привести до утруднення руху або повному обмеженню функції передпліччя, деформації суглоба і різкого зниження якості життя.

Зараз ви знаходитесь тут:

Можливо, вас зацікавить: