Корисні поради на всі випадки життя

Береза – лікувальні властивості та рецепти застосування берези

Береза – лікувальні властивості та рецепти застосування берези

Лікувальні властивості та рецепти застосування берези

Опис берези

Береза – це всім відоме дерево, що досягає приблизно 45 метрів у висоту, обхват стовбура – до 150 сантиметрів. Береза відноситься до сімейства березових і роду листопадних дерев, її налічується більше ста видів. Таке дерево найбільш поширена в Північній півкулі. З безлічі літописів ми знаємо, що ще в стародавні часи, коли слов’яни всерйоз вірили у водяних, лісових і небесних духів, у них була єдина богиня, звали її Берегиня. Вона була матір’ю всіх багатств на землі і духів, а поклонялися їй тільки в образі священного білого дерева – це і була береза. З тих часів березу і стали називати деревом здоров’я і життя. Майже всі компоненти берези знаходять своє використання в рецептах народної медицини (бруньки, березовий сік, кора, молоденькі листя, березовий гриб, актированний вугілля і березовий дьоготь). А в інших областях застосовуються береста і деревина.

У другій половині березня і в першій половині квітня відбувається сокорух берези, такий період триває приблизно 10 днів. Березовий сік дуже корисний, і саме в цей період його потрібно пити, так як він омолоджує організм, руйнує сечові камені, стимулює обмін речовин, виводить глистів. Крім цього, сік берези нормалізує кислотність, має відмінний сечогінний дію, буде гарним варіантом при подагрі, артритах, чудовий помічник при застуді.

Коріння берези

Коренева система берези дуже потужна, в залежності від умов зростання і виду вона може бути поверхнева, але частіше зустрічається береза з корінням, які косо йдуть углиб. Стрижневий корінь самого проростка дуже швидко відмирає, але коріння, розташовані з боків, потужно розвиваються і володіють багатими і тонкими мочковіднимі корінням.

Коріння беріз розташовані неглибоко, за рахунок чого вони потребують периодичном поливі. Найчастіше на стовбурі дерева або на кореневій шийці утворюється кап, він може з’явитися на всіх породах дерева, будь то осика, вільха, сосна, дуб, але найчастіше його можна виявити на березі. Кап – це наріст з щільною деревиною, ще товщі, ніж деревина самого дерева.

Як тільки вода потрапляє в корені берези, запаси крохмалю, які сформовані в стовбурі і коренях, перетворюються в цукор, потім у воді він розчиняється і по деревним судинах піднімається до нирок. До того як почали розпускатися клейкі листочки, у берези з’являється сокорух, яке називається «плач берези».

Лікувальні властивості берези

Як ми вже сказали, березовий сік, зібраний ранньою весною, дуже корисний: він володіє загальнозміцнюючою дією. В їжу його вживають три рази в день по 1-2 склянки протягом 1,5 місяця. Бруньки берези містять ефірну олію, флавоноїди, смолисті речовини, фітонциди. Нирки мають потогінну, сечогінну, жовчогінну, відхаркувальну, антисептичну, противірусну, протизапальну та протигрибкову дію.

У народній медицині березові бруньки використовують як кровоочищаючу і потогінний засіб, застосовують їх і для ванн, припарок і компресів при ревматизмі, болях у суглобах, подагрі, вугрової і шкірної висипки, пролежнях, опіках і екземі. При розладі шлунка і спазмах допомагає настій березових бруньок.

Посадка берези

При посадці берези відстань між деревами повинно бути не менше чотирьох метрів. Береза не любить заглиблення кореневої шийки. Грунтова суміш повинна складатися з торфу, листової землі і піску. Але найкращим варіантом буде дренаж з піску товщиною приблизно 15 сантиметрів.

Посадка здійснюється ранньою весною у віці рослини не старше семи років, а більш дорослі висаджують в зимовий період часу з замороженою грудкою. До того як з’явилися листя, то є ранньою весною і в кінці весни, березу підгодовують: на одне відро беруть один кілограм коров’яку, десять грамів сечовини і приблизно 15 грамів аміачної селітри. Береза має потребу в поливі під час посадки і ще чотири дні після неї.

Застосування берези в народній медицині

У медичних цілях використовують молоді листочки, кору, вугілля, бруньки, березовий сік, дьоготь. Висушувати нирки можна як на відкритому повітрі, так і у сушарках, але при температурі не вище 30 градусів, застосовувати їх можна протягом двох років. Листочки необхідно збирати виключно в травні, в період цвітіння берези, коли вони клейкі і запашні. Так само як і нирки, сушити їх треба на відкритому повітрі, але тільки в тіні, термін використання теж становить два роки. Березовий сік заготовляють тільки з тих дерев, які підлягають вирубці, так як всілякі способи порушення кори шкодять дереву. Вугілля і дьоготь добувають із деревини. Також застосовується і прополіс – це речовина, яку одержують бджоли, переробляючи виділення нирок дерева.

Листя берези

Листки багаті ефірними маслами і аскорбінової кислотою, антоціанами, дубильними речовинами, сапонінами, кумарини. Такі компоненти як каротин, кальцій, калій, залізо, магній, барій, марганець і цинк також входять в склад корисних речовин листя берези. В унікальних листках виявлено срібло, вони ідеально очищають повітря.

Бруньки берези

Нирки берези, завдяки їх сечогінну, жовчогінну і відхаркувальну властивостям, використовують при набряках, цукор, ефірне ароматичне масло, смоли, аскорбінова кислота, дубильні речовини.

У складі корисних речовин нирок знайдено жирні кислоти, кальцій, калій, магній, залізо. Дерево має «запасні нирки», влітку з них виділяються крапельки рідини з дуже сильними біоактивними речовинами, які вбивали гнильні і хвороботворні мікроби. «Березові сльози» бджоли збирають для виготовлення прополісу.

Рецепти з берези

Відвар з березових бруньок можна приготувати з розрахунку 10 грамів продукту на 200 мілілітрів води, на повільному вогні його слід прокип’ятити 30 хвилин, охолодити 10 хвилин і процідити через ситечко. Застосовувати внутрішньо засіб рекомендується 3-4 рази на добу по одній великій ложці. Смола й ефірна олія, які містяться в березових бруньках, надають не тільки сечогінний, але і дезинфікуючу, відхаркувальну дію.

Відвар з листя берези

З листя берези теж можна зробити відвар. Для цього 30 грамів листочків потрібно опустити в 400 мілілітрів води і поставити хвилин на 15 на слабкий вогонь, після необхідно додати чверть чайної ложки соди. Застосовувати ліки слід три-чотири рази на день по половині склянки. Даний відвар використовують як жовчогінний і сечогінний засіб. А ще відвар з листя застосовують як примочок при порізах і наривах. Для лікування хронічних і гострих екзем створюють гарячу ванну з відвару березових бруньок.

Настій листя берези

Настій з молодих листків берези готують так: в 400 мілілітрах охолодженої до 45 градусів кип’яченої води, настоюють приблизно 50 грамів сировини близько 5 годин. Цей розчин зливають, віджимають листя, знову заливають водою і настоюють 6 годин. Після цього склад потрібно процідити і з’єднати з першим розчином. Такий настій потрібно застосовувати 3-4 рази на добу по половині склянки. Молоде листя, а точніше настій з них, вживають як стимулюючий препарат, його призначають при розладах нервової системи, жовтяниці, ниркових кольках, як вітамінний і протизапальний засіб.

Настоянка берези

Спиртову настоянку з березових бруньок готують наступним чином: беруть 15 г бруньок, заливають 500 г спирту (70%-го). Приймають засіб 3 рази в день по 20-25 крапель, розведених в ложці води, при ниркових захворюваннях, виразковій хворобі шлунка, при хворобах сечового міхура, від глистових інвазій. Також показано дане ліки від водянки ниркового походження.

За допомогою спиртової настоянки можна лікувати пролежні, проблемну шкіру, пиодерматити, ревматизмі.

З молодих листків можна приготувати настоянку, наполягаючи їх у темному місці в скляній ємності з водою протягом місяця.

Протипоказання до застосування берези

Різноманітні відвари з бруньок і листя берези забороняється застосовувати в їжу вагітним жінкам. Смолисті речовини, що знаходяться в березових бруньках, певним чином можуть дратувати ниркову паренхіму, тому такі препарати необхідно застосовувати з особливою обережністю та періодично відслідковувати аналізи сечі.


Де ви зараз? Ось тут:



Схожі записи: