Екзема – причини, симптоми, як лікувати?

Зміст статті:

• Види екземи
• Причини екземи
• Симптоми екземи
• Відповіді на популярні питання
• Чим може допомогти лікар?
• Як лікувати екзему?

Екзема – це дерматологічне захворювання, що характеризується шкірними висипаннями у вигляді папул з серозним вмістом, набряком і свербінням уражених ділянок шкіри. Може проходити в сухій і мокрій формі, відрізняється поліморфізмом проявів у вигляді висипу. Запальний процес при екземі має алергічну природу, але причини захворювання можуть бути різними – тривалий контакт шкіри з алергеном, порушення обміну речовин, патології нервової та ендокринної системи. Тому в лікуванні екземи застосовують комплексну терапію, яку призначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.

Екзема може проходити у гострій та хронічній формі, має циклічний розвиток з періодами ремісії, часто зустрічається рецидив захворювання. Шкірні висипання та пов’язані з ними неприємні відчуття не тільки псують зовнішній вигляд хворого і доставляють йому дискомфорт, але здатні помітно погіршити його психологічний стан. Враховуючи нервово-алергічну природу захворювання, це тільки посилює патологічний процес, сповільнюючи одужання. Лікувальні заходи включають різні терапевтичні напрями, з яких вибирають найбільш ефективні для кожного окремого випадку.

Види екземи

Екзема відноситься до ідіопатичним захворюванням, причини та механізм її розвитку не до кінця з’ясовані, при цьому існує група факторів, здатних спровокувати екзему певного типу. Такі захворювання, як вегетосудинна дистонія, варикозне розширення вен, цукровий діабет, порушення функції щитовидної залози, патології органів травлення на тлі психоемоційних напруги і спадкової схильності можуть спровокувати екзему.

• Ідіопатична або справжня екзема характеризується спонтанними висипаннями без видимої причини, спусковим механізмом для захворювання служить контакт з алергенами, хімічно агресивними речовинами на тлі підвищеної сенсибілізації організму. Для ідіопатичної екземи характерні такі прояви як папули з серозним вмістом, мокнучі ерозії, кірочки і лусочки, при цьому всі вони можуть бути присутніми на шкірі одночасно, що є характерною ознакою даного виду екземи. Ще одна особливість істинної екземи – симетричність висипань (при ураженні однієї руки такі ж шкірні висипання зазвичай маються і на другий). Для захворювання характерна сезонність з загостреннями в осінньо-зимовий період.
• Дитяча екзема – захворювання вражає дітей грудного віку, починається з обличчя, звідки поступово переходить на шию, груди і кінцівки. Часто вражає немовлят, які знаходяться на штучному вигодовуванні і дітей, які мають генетичну схильність до розвитку бронхіальної астми та інших атопічних захворювань.
• Себорейна екзема – її провокують грибки, паразитуючі на волосистої частини шкіри голови. Крім того, себорейна екзема може вражати ділянки шкіри, де розташована велика кількість сальних залоз – особа, пахвова область, лопатки. Захворювання протікає без мокнучі стадії, характеризується узловидними висипаннями з лусочками, лущенням і утворенням кірочок (як лікується жирна і суха себорея?).
• Атопічна екзема – характерна для людей, схильних до алергічних реакцій. Прояви у вигляді бульбашок, набряків шкіри і гіперемії виникають після контакту з алергеном.
• Професійна екзема – поширена серед працівників хімічних підприємств, прибиральників і тих, хто постійно контактує з побутовою хімією, формальдегідами, фарбувальними речовинами. Починається захворювання з ураження шкіри рук, так як вона найчастіше схильна до впливу хімічних подразників, після чого переходить на інші ділянки тіла.
• Мікробна екзема виникає на ділянках шкіри з запальними процесами, які є наслідком мікробної або грибкової інфекції. Основне вогнище захворювання – область шкіри з ранами, трофічними виразками і норицями, де формуються зеленуваті або жовтого відтінку скоринки. Якщо скоринки пошкоджуються, відкривається мокнуча поверхня червоного кольору, яка може розростатися з периферії.
• Варикозна екзема – порушення кровообігу і венозний застій в тканинах можуть призвести до шкірних висипань на нижніх кінцівках. Частіше вражає жінок старшого віку, людей з серцево-судинними патологіями, надмірною вагою. Інші симптоми – потемніння епідермісу, червоні плями і подразнення на шкірі, наявність загоюються ран на ногах.
• Дісгідротіческая екзема виникає внаслідок порушення діяльності потових залоз і нейроендокринної регуляції. Часто з’являються у людей з гіпергідрозом стоп і долонь, а також у тих, хто в силу професії постійно має контакт з хімічно агресивними речовинами. Висипання починаються з рук, з’являються на бічних поверхнях пальців, після чого переходять на інші ділянки тіла. Спонтанно виникають після сильних стресів або в жаркий час року при перегріванні організму, самостійно проходять, якщо немає ускладнень у вигляді вторинної інфекції (детальніше: дісгідротіческая екзема на пальцях рук).

Причини екземи

Зважаючи на те, що екзема відноситься до ідіопатичним захворюванням, точну причину її виникнення вказати складно. Однак є ряд факторів, серед яких:

Ендогенні причини екземи:

• Порушення травлення (панкреатит, метеоризм, дисбактеріоз, гепатити) і евакуації (діарея, запор);
• Дисфункція нирок, нефроз;
• Спадкова схильність до атопічних захворювань;
• Ангиовегетативние неврози;
• Нейроендокринні патології, і багато інших.

Екзогенні причини екземи:

• Вплив на шкіру алергенів, синтетичних і агресивних хімікатів, таких як нафтопродукти, кислоти, спирти, феноли та інші подразники;
• Вплив ультрафіолету, переохолодження, перегрівання та інших кліматичних змін;
• Травмування шкіри і, зокрема, периферичних нервів;
• Алергічна реакція на фармацевтичні препарати, такі як бензилпеницеллин, новокаїн та інші.

Всі ці фактори створюють ситуацію, за якої шкіра стає гіперчутливою до впливу фізичних, хімічних та інших подразників.

Найчастіше виникнення екземи також сприяють наступні патології:

• Недолік поліненасичених жирних кислот омега-6, омега-3;
• Порушення функції нирок;
• Авітамінози, зокрема – дефіцит вітаміну В6;
• Паразитарні інвазії – у дітей часто зустрічаються глистні інвазії гостриками, тоді як у дорослих порушення засвоєння вітамінів і сенсибілізація відбувається через зараження гостриками.
• Запальні захворювання підшлункової і жовчного міхура;
• Порушення імунітету, як вроджені, так і набуті (СНІД).

Екзема найчастіше з’являється на шкірі без видимої зовнішньої причини. Це явище забезпечує функціональна і метаболічна зв’язок шкіри і внутрішніх органів. З їжею в організм потрапляє безліч токсинів, які в нормі виводяться з калом або переробляються печінкою. Якщо ці органи не справляються, виведення метаболітів бере на себе шкіра. З часом постійно проходять через покриви отрути деструктивно впливають на епітелій, що виражається у вигляді екземи.

Симптоми екземи

Дана хвороба шкіри характеризується такими загальними симптомами:

• Еритеми – почервоніння шкіри, що визначає зону ураження.
• Папули – вузлики рожево-червоного відтінку, що підносяться над поверхнею еритеми.
• Везикули – папули в процесі запалення наповнюються серозною рідиною.
• Пустули – везикули, вміст яких каламутніє і накопичується гній.
• Ерозії (поглиблення), що виникають на місці лопнули пустул і везикул.
• Випадання волосся на еритематозних ділянках.
• Поява сухих кірочок на місці висохлих ерозій.
• Відлущування кірочок і покриття нової, патологічно відновленої лусочками шкіри і сухими пластинками з ороговілого шару епітелію.

Симптоми різних типів екземи:

Ідіопатична екзема

Висипання розташовані на ділянках тіла не прикритих одягом – руки, шия, обличчя. Головна відмінність від інших типів – симетричність розташування папульозних і бульбашкових висипань. Гостра стадія захворювання починається з виникнення дрібних бульбашок, які по мірі прогресування патології можуть зливатися між собою або лопатися, приводячи спочатку до точкових эрозиям, а після – до лихенификации шкіри.

Атопічна екзема

Перша стадія патологічного процесу характеризується набряком і гіперемією шкірних покривів, після чого на уражених ділянках з’являються бульбашкові висипання. Після розриву бульбашок починається третя стадія захворювання – мокнуча екзема. Далі шкіра навколо ділянок з висипаннями лущитися, стає сухою і покриваються кірками і лусочками. При переході на хронічну стадію головний симптом, який турбує хворих – це сильний свербіж.

Професійна екзема

На ранній стадії захворювання всі негативні прояви зачіпають тільки ділянки тіла, схильні до дії дратівної фактора, після чого висипання поширюються на інші ділянки шкіри. Більшість симптомів аналогічні таким при істинної або ідіопатичною екземі.

Мікробна екзема

Захворювання спричинене надмірним розмноженням мікроорганізмів в області загоюються ран на поверхні шкіри. Локалізація шкірних висипань – навколо опіків, виразок і ранових поверхонь. На ранній стадії захворювання уражена область починає лущитися і відшаровуватися лусочками з одного боку, можливе накопичення ексудату та утворення кірочок. При цьому для даної форми екземи не характерно наявність яскраво вираженого свербежу.

Дісгідротіческая екзема

Ця різновид локалізується на долонях і підошвах, характеризується сверблячкою, печінням, появою щільних бульбашок в товщі епітелію, дуже слабкою еритемою.

Приєднання грибкової або бактеріальної інфекції також викликає збільшення найближчих лімфовузлів (детальніше: симптоми дисгидротической екземи на пальцях рук).

Нуммулярная екзема

Монетовидная різновид екземи, названа так із-за того, що почервоніння мають чітко обмежену круглу форму. У цих еритематозних зонах можлива поява лусочок, папул, везикул і інших характерних проявів екземи.

Інтертригінозний екзема

Форма мікробної екземи, яка зачіпає різні шкірні складки: пахові, пахвові, під молочними залозами та інші.

Відрізняється від інших форм сильним почервонінням і тріщинами в глибині складок.

Себорейна екзема

Локалізується, в основному, на ділянках з щільним розміщенням сальних залоз – волосиста зона голови, обличчя (підборіддя і під носом), пахв, паху. Проявляється у вигляді множинних дрібних і великих бляшок блідо-жовтого кольору (детальніше: лікування себореї в домашніх умовах — 6 найефективніших рецепту).

Пруригинозная екзема

Висип проявляються на внутрішніх частинах рук і ніг. Має такі ознаки. Дрібні вузлики і пухирці, які сверблять, не розкриваються без лихенификации шкіри на тлі расчесов.

Рогова екзема

Має поширення у жінок під час клімаксу. Симптоми: потовщення (гіперкератоз) шкіри долонь і п’ят, хворобливі глибокі і поверхневі тріщини, свербіж.

Мокнутье, сильне почервоніння, пухирці практично не зустрічаються при роговий екземі.

Варикозна екзема

Зустрічається у випадки варикозного розширення вен, ускладненого утворенням трофічних виразок або склерозированием шкіри.

Симптоми ураження нижньої частини гомілки, яке нагадує класичну мікробну екзему.

Микотическая екзема

Супроводжується свербежем і періодичним мокнутьем, проявляється на шкірі кистей або нігтів при наявності грибка спостерігається на стопах.

Екзема сосків і навколососкового гуртка

З’являтися після травми соска при грудному вигодовуванні або внаслідок корости. Симптоми: почервоніння наявність кірок, лусочок, тріщин і ділянок мокнути (по темі: 10 помилок, які допускають годуючі мами під час грудного вигодовування).

Дитяча екзема

Прояв перших симптом носить тимчасовий період від 3 до 6 місяців розвитку дитини. Це справжня, себорейна або мікробна екзема.

Симптоми: симетричність ураження нечіткість меж почервоніла, мокнуча шкіра наявність скоринок і лусочок спочатку. З початку поразку носить локальний характер у районі щік і лоба, далі поширюється на волосисту частину голови, кінцівки і тулуб.

Спостерігається до двох років після чого регресує або перетвориться в складчасту або інші екземи. Вчені сходяться на думці, що на розвиток дитячої екземи впливає зміна флори кишечника дитини.

Відповіді на популярні питання

Яке лікування може призначити лікар?

Насамперед, необхідно чітко усвідомити, що лікувати екзему можна тільки після повної медичної діагностики стану пацієнта. Це пов’язано з тим, що аналогічними симптомами мають кілька інших важких захворювань шкіри. Неправильна самодіагностика часто призводить до того, що хворі екземою самостійно починають приймати препарати та здійснювати процедури, лише посилюють їх стан.

Виходячи із ситуації, лікар може прийняти рішення про послідовному лікуванні симптомів і причини хвороби, або одночасному комплексному впливі. Найчастіше починають з симптоматичної терапії, так як це дає час для точного визначення причини захворювання і покращує моральний та фізичний стан пацієнта.

• Проти свербежу призначають протиалергічні ліки;
• Щоб уповільнити розвиток екземи і усунути вогнища шкірних ушкоджень на кінцівках, використовують компреси на борної кислоти;
• Вітаміни групи B допомагають шкірі регенеруватися, тому сприяють швидкому одужанню і майже завжди призначаються у складі комплексної терапії екземи;
• Для прискорення фільтрування крові (якщо однією з причин екземи є специфічне речовина-токсикант, або засмічення різними солями) широко застосовуються сечогінні засоби.
• Якщо екзема дає ускладнення, такі як надмірне збільшення площ ураження шкіри, гострі болючі відчуття при природних рухах або відсутність реакції на лікування, застосовуються засоби системної дії – кортикостероїди в таблетках або ін’єкціях і цитостатики.

Що може зробити сам пацієнт?

Хворі з екземою можуть самостійно визначити обставини, при яких загострюються негативні симптоми захворювання – це може бути прийом деяких харчових продуктів, контакт з домашніми тваринами, пиловими забрудненнями, квітковим пилком, побутовою хімією і т. д.

В цілях профілактики варикозної екземи необхідно ретельно стежити за будь-якими ранками, саднами, виразками на шкірі. Запобігти загострення варикозної екземи також допомагає носіння компресійної білизни, лікувальна фізкультура і будь-які заходи, спрямовані на зміцнення судин.

Рекомендується під час повсякденного догляду за шкірою використовувати лікувальну косметику та зволожуючі засоби, які відновлюють бар’єрні властивості епідермісу і зменшують сенсибілізацію.

Оскільки в більшості випадків екзема розвивається на фоні нервових розладів, необхідно дотримувати режим дня і по можливості уникати стресових ситуацій і психоемоційних напружень.

Хороші результати у складі комплексної терапії дає санаторно-курортне лікування, відвідування грязьових джерел, галотерапія, таласотерапія. В окремих випадках домогтися поліпшення допомагають лазеротерапія, фітотерапія та народні рецепти.

Від чого слід утриматися?

Хворим з екземою слід дотримуватись спеціальної дієти, обмежуючи себе в продуктах, які можуть стати тригерами алергічної реакції. До таких продуктів відносяться: випічка, кремові тістечка, жирне м’ясо, червоні ягоди (малина, полуниця, вишня) і овочі. Алергічні реакції часто виникають після прийому цитрусових, шоколаду, меду, консервів і маринадів.

Раціон хворого екземою повинен містити необроблені крупи, рослинну їжу, багату клітковиною, кефір та інші нежирні кисломолочні продукти. Приймати їжу маленькими порціями не менше п’яти разів на день. Кількість рідини в добу не повинна перевищувати два літри, рекомендується пити лужні мінеральні води та соки з овочів.

Хороші результати при загостреннях екземи дають розвантажувальні дні, голодування протягом двох діб і безсольова дієта протягом трьох днів.

Водні процедури крім гігієнічних цілей протипоказані хворим з екземою, також слід уникати ситуацій, при яких організм перегрівається, наприклад, походів в сауну.

Чим може допомогти лікар?

Якщо ви виявили у себе які-небудь ознаки екземи, відразу ж зверніться до дерматолога. Поставити точний діагноз екземі складно, так як її прояви дуже схожі на прояви інших захворювань.

Екзему можна переплутати з контактним дерматитом. Контактний дерматит – це реакція шкіри на зовнішні подразники, наприклад, на парфуми або крем.

Коли ви прийдете до лікаря, він буде ставити прості запитання: чим ви хворіли раніше, на що є скарги?

Також лікар допоможе вам розпізнати джерела подразнення, оскільки часто такі ж симптоми можуть з’явитися при використанні нового гелю для душу або мило.

Не дивуйтеся, якщо дерматолог буде запитувати вас про вашому емоційному стані або взаєминах з оточуючими людьми на роботі, вдома, оскільки хвилювання і стрес можуть призвести до захворювання екземою.

Як лікувати екзему?

Лікування екземи – тривалий процес, так як захворювання часто переходить з гострої форми в хронічну і має схильність до рецидивів і загострень. Склад комплексної терапії при екземі залежить від індивідуальних особливостей хворого, його віку та результативності попереднього лікування, а також від типу екземи, величини та тяжкості запалення.

Для лікування екземи застосовуються засоби патогенетичної терапії – комплекс лікувальних заходів, спрямованих на відновлення нормальної функції пошкоджених органів, підвищення імунної реактивності і стійкості організму до впливу негативних факторів навколишнього середовища. Крім того, призначають лікувальні процедури, спрямовані на зниження сенсибілізації організму, до них відносяться гемотрансфузія, гірудотерапія аутогемотерапія та інші. Лікар може призначити курс біостимуляторів в ін’єкціях, найпоширеніші препарати – плацента і екстракт алое.

Важка форма екземи піддається лікуванню за допомогою плазмафареза, гемосорбції та ентеросорбції.

Якщо неврологічна складова захворювання виражена сильно, лікар призначає препарати, коригуючі розлади – рослинні седативні (Персен, Седасен, Новопассит, Валеріана), натрію бромід і бромкамфору для внутрішнього застосування, транквілізатори у невеликій дозі (Хлозепід, Фенозепам) курсом до 10 днів.

Ентеросорбенти

Для лікування екземи використовують ентеросорбенти – препарати, що знижують інтоксикацію організму шляхом поглинання і зв’язування токсичних речовин. Популярні засоби цієї групи – Полісорб, Мультисорб, Атоксіл, Ентеросгель Поліфепан, курс їх прийому становить 10 днів.

Хлорид кальцію і натрію тіосульфат призначають внтуривенно, глюконат кальцію – внутрім’язовими ін’єкціями;

Екзема микозной форми лікується розчином гексаметилентетраміну.

Гормональна терапія

Гормональні засоби застосовуються з обережністю, короткими курсами і тільки під наглядом лікаря, так як безконтрольне використання веде до серйозних ускладнень, загострення запального процесу, зниження імунного захисту, загострення хронічних захворювань, інфекційний процес.

При незначних ураженнях шкіри екземою можна обійтися гормональними мазями та іншими засобами для місцевого застосування. Пероральні засоби призначають при генералізованому запальному процесі курсом від 10 до 15 днів – дексаметазон, кортикотропін, триамцинолон, преднізолон.

Вітамінотерапія

Вітаміни можна використовувати в терапії екземи будь-якого типу, так вони перешкоджають розвитку алергічних реакцій і зменшують запальні процеси, що допомагають прискорити процес регенерації пошкоджених шкірних покривів. Масляний розчин вітаміну E чинить антиоксидантну дію, покращуючи засвоєння жирних кислот омега-3 і омега-6, порушення метаболізму яких може спровокувати екзему.

Вітамінотерапія також включає фолієву, аскорбінову і нікотинову кислоту, ін’єкції вітамінів групи B.

Антигістамінні препарати

Антигістаміни можна застосовувати при будь-якому типі екземи, препарат і форма введення варіюється в залежності від перебігу захворювання. На гострій стадії екземи призначають прометазин, хлоропірамін і дифенгідрамін. Коли запалення зменшується, і захворювання переходить в менш важку форму, ті ж препарати п’ють в таблетированном вигляді.

Крім того, при лікуванні екземи використовують такі антигістамінні препарати – Кетотифен, Кларисенс, Цетрин, Кестин, Лордестин, Зодак.

Імуномодулятори

При переході екземи з гострої форми в хронічну, пацієнтам з порушеннями імунітету можна приймати імуномодулюючі засоби під контролем з боку лікаря. Імуномодулятори приймають з обережністю, щоб уникнути ускладнень, їх не можна використовувати на гострій стадії захворювання.

Препарати даної групи – стимулятори фагоцитозу (Лікопід, Поліоксидоній), Тимомитетики (Тималін, Иммунофан), а також Плазмол, розчин гумізоля і екстракт плаценти.

При дисбактеріозі, порушенні травлення

При запаленні підшлункової залози, гастродуоденіті та інших патологія травної системи лікар призначає у складі комплексної терапії ферментні препарати, солі жовчних кислот, пепсин (Ензістал, Креон, Панкреатин, Гастенорм та інші), а також препарати, що відновлюють нормофлору кишечника (Лактобактерин, Біфіформ, Хілак Форте).

При мікробній екземі

Мікробна екзема лікується шляхом знищення її збудника, тому краще за все ще до початку відповідної терапії зробити мазок для визначення виду, штаму і ступеня стійкості мікроба до антибіотиків. Озброєний цією інформацією, лікар найімовірніше призначить правильне лікування з першого разу і вжиті пацієнтом препарати з лав макролідів, цефалоспоринів, аміноглікозидів і фторхінолонів зупинять поширення екземи.

Лабораторне дослідження також може показати наявність грибкових організмів. Щоб позбавитися від них, призначають протигрибкові мазі і креми зовнішнього застосування або таблетки відповідних препаратів.

Місцева медикаментозна терапія мікробної екземи включає широкий ряд засобів різних лікарських форм: пудри, розчини, пасти, креми, мазі. Вибір необхідного ліки здійснюється лікарем на підставі виду екземи, ступеня поширення, локалізації та тяжкості ураження шкіри.

Різні коркові утворення і пустули покривають такими засобами:

• Барвниками: діамантовим зеленим, метилвиолетом, генцианвиолетом.
• Аерозолями і кремами: пантенолом, полькортолоном, левовинизолем.
• Примочками з розчинами резорцину або лактату этакаридина.

Обмеження площі ураження екземою окремих частин тіла дозволяють використовувати більш концентровані і сильнодіючі препарати, здатні швидко припинити свербіж і зупинити розвиток захворювання.

Їх фіксують на шкірі за допомогою примочок і пов’язок:

• Свинцева вода;
• Резорцин розчин 1 %;
• Мідний або цинковий купорос (сульфат) 0,1 %;
• Рідина Бурова;
• Нітрат срібла 0,25 %;
• Розчин ментолу 0,5-1 %;
• Лимонна кислота 1 %;
• Димедроловая паста;
• Спеціалізована противоэкземная подофиллиновая мазь для рук.

Екзему в гострій стадії купірують за допомогою різних присипок:

• Порошок з білої глини;
• Оксид цинку;
• Пшеничний крохмаль.

Вони сприяють стихання патологічного процесу, після чого настає час для застосування вищезгаданих зовнішніх коштів, а також додаткових мазей і паст:

• Цинкова паста;
• Паста Лассара;
• Нафталанная паста
• Іхтіолова і борно-цинкова пасти.

За специфічними показниками та призначенням лікаря можна застосовувати кортикостероїдні мазі:

• Элоком;
• Скін-кап (містить потужний кортикостероїд, хоча це не згадано в інструкції);
• Адвантан;
• Флуцинар;
• Целестодерм.

Стосовно мікробної екземи кращим варіантом буде застосування гормональних мазей з протигрибковими речовинами, антибіотиками і антисептиками у складі:

• Тримістин;
• Травокорт;
• Кремген;
• Целестодерм з гарамицином;
• Лоринден С.

Фізіотерапевтичні процедури

Для лікування екземи застосовується безліч різноманітних видів фізіотерапії.

З їх допомогою домагаються самого значного ефекту в процесі лікування, хоча для кожного випадку доводиться шукати найбільш вподобаний з випробуваних методів:

• Парафінові аплікації;
• Рефлексотерапія голками;
• Лазерна корекція;
• Озонотерапія – ін’єкції, озонові камери;
• Грязьові ванни;
• Сонячні ванни (УФ опромінення);
• Ультразвукова обробка;
• Гальванізація;
• Електросон;
• Діадинамотерапія;
• Радонові і мінеральні ванни;
• Аеротерапія;
• Інгаляції димедролом.

Дієтотерапія

Дієта при екземі необхідна в процесі лікування і для профілактики, так як існує ряд досліджень, що доводять безпосередню участь травної системи у провокуванні цього захворювання (докладніше про дієту при екземі).

На думку багатьох сучасних медиків, постійне подразнення шлунка і кишечника відбивається на здоров’ї шкіри, тому пацієнту з екземою необхідно відмовити собі в смаженої, пряної, копченої і гострої їжі, страв з високим вмістом білка (в тому числі яєчного), консервованої їжі, ковбасних продуктів, а також шоколаду, кави і, звичайно ж, алкоголю.

Хворі екземою відзначають, що при переході на дієту з рослинних і кисломолочних продуктів (каші, овочі, фрукти, зелень, сир, молоко, вершки) відбувається значне ослаблення симптомів захворювання.

Протирецидивне лікування і профілактика загострень

При досягненні ремісії лікування екземи не припиняється. Додатково призначають курс гистоглобулинов, а також роблять упор на дотримання індивідуальної гігієни. Важливо також швидко реагувати на появу інтеркурентних хвороб, оперативне лікування яких необхідно для запобігання рецидиву екземи. Ремісія хвороби продовжується за рахунок дієти, також обов’язкова захист пошкодженої шкіри від впливу ультрафіолетового випромінювання, морозу, вологи, агресивних хімікатів і травмування.

Можливо, вас зацікавить: