Корисні поради на всі випадки життя

Гостра ниркова недостатність у жінок і чоловіків, лікування

Гостра ниркова недостатність у жінок і чоловіків, лікування

Гостра ниркова недостатність – це раптово виникло виражене порушення, або повна зупинка функціонування нирок. Цей патологічний процес є потенційно оборотним, хоча в ході нього страждають всі функції нирок – видільна, фільтраційна і секреторна.

Згідно з наявною статистикою, з кожного мільйона населення Європи гостра ниркова недостатність розвивається приблизно у двісті осіб. Більш ніж 50% випадків патології обумовлено операціями на серці або на великих судинах, а також множинними травмами. Від 15 до 20% випадків гострої ниркової недостатності припадає на акушерську практику. Крім того, за останні 10 років збільшилася кількість випадків гострого порушення функціонування нирок на тлі прийому лікарських засобів. Примітно, що в Африканських країнах ниркова недостатність розвивається переважно на тлі вірусного або паразитарного зараження. У той час як у Європейських країнах причиною найчастіше є цукровий діабет.

Зміст статті:

Причини ниркової недостатності

Причини ниркової недостатності чисельні, але всі вони об’єднані у три великі групи, які одночасно є і форми хвороби.

Причини преренальній недостатності нирок (гемодинамічна форма):

Причини ренальної недостатності нирок (паренхіматозна форма):

Причини постренальної недостатності нирок (обструктивна форма):

Інколи можливе поєднання кількох факторів, що провокують ниркову недостатність.

Стадії і симптоми ниркової недостатності

Симптоми ниркової недостатності будуть відрізнятися в залежності від стадії хвороби:

Симптоми початкової стадії захворювання. Стан хворого буде визначатися тим захворюванням, яке спровокувало ниркову недостатність. Тому визначити її маніфестацію людина самостійно не в змозі, патогенез завуальований симптоматикою етіологічного фактора. Циркуляторний колапс хоча і виникає, але нетривалий за часом і у зв’язку з цим залишається непоміченим. Такі симптоми порушення функціонування нирок, як втрата апетиту, нудота і слабкість, хворий відносить до отриманої травми, отруєння або іншого стану, який привів до маніфестації процесу ниркової недостатності.

Симптоми олигоанурической фази захворювання. Повна відсутність виділеної сечі спостерігається рідко, але її обсяги значно скорочуються (до 500 мл і менше за добу).

Крім того, виявляються такі порушення, як:

На фоні гіпергідратації можливий набряк легенів, що виражається у виникненні вологих хрипів, появі задишки. Крім того, що хворий стає загальмованим, є загроза входження в кому.

Ще одним частим симптомом цієї стадії захворювання є уремічний перикардит та гастроентероколіт. Часто ці стани ускладнюються кровотечею.

На тлі ослаблення імунних сил можливе приєднання інфекції. Не виключено розвиток сепсису, панкреатиту, стоматиту і пневмонії. Гострі інфекції значною мірою погіршують стан пацієнтів.

Ця стадія розвивається в перші три доби після того, як на організм діяв той чи інший етіологічний фактор, що призвів до ниркової недостатності. Триває олігоанурічна стадія від 10 днів до 2 тижнів, однак може скорочуватися до кількох годин, або розтягуватися на 2 місяці. Якщо олігоанурічна стадія триває більше 4 тижнів, необхідно виключити нирковий васкуліт, гломерулонефрит, некроз ниркової кори.

Симптоми стадії відновлення діурезу. Яскравим симптомом цієї фази є поліурія, яка розвивається на тлі того, що зруйновані ниркові канальці втратили здатність до реабсорбції. Добовий діурез поступово наростає і може становити від 2 до 5 літрів. Водно-електролітний баланс поступово приходить в норму. Однак є небезпека розвитку гіпокаліємії через вимивання калію з сечею. Ця фаза триває в середньому два тижні. Якщо пацієнт отримує неадекватну ситуації терапію, то можливий розвиток дегідратації, гіпофосфатемії, гіпокальціємії.

Симптоми стадії повного відновлення. У цей час відбувається відновлення функціонування нирок до вихідного рівня. Цей період може тривати від півроку до року. Однак не виключено, що гостра ниркова недостатність переросте в хронічну. Це відбувається в тому випадку, якщо уражена велика частина тканини нирок.

Ускладнення ниркової недостатності

Ускладнення ниркової недостатності залежать від того, наскільки виражені порушення роботи органів, а також від наявності олігурії. Саме на тлі яскравої олігурії відбувається падіння рівня клубочкової фільтрації, що зменшує надходження електролітів, продуктів азотного обміну і води. В результаті сильно страждає склад крові.

Діагностика ниркової недостатності

Діагностика ниркової недостатності включає в себе складання різноманітних аналізів, серед яких:

Виявляють недостатність, обстеживши сечовий міхур. Сечі у ньому немає. Важливо розмежувати анурію і гостру затримку сечовипускання, яка теж може супроводжувати недостатності. При переповненні органу сечею анурія не розвивається.

Що стосується інструментальних методів обстеження, то необхідно виконати УЗД сечового міхура і нирок, щоб визначити форму недостатності. З’явиться можливість судити про наявність або відсутність обструкції сечових шляхів.

УЗДГ судин нирок проводять для оцінки кровотоку в органах. Біопсія нирки проводиться з метою постановки диференціального діагнозу.

Можливе виконання рентгена грудної клітки щоб виключити легенево-нирковий синдром і набряк легенів. Хромоцистоскопія показана, якщо є підозра, що устя сечоводу піддано обструкції.

Електрокардіограму знімають кожному хворому з нирковою недостатністю, щоб вчасно виявити аритмію.

Як лікувати гостру ниркову недостатність?

Лікування ниркової недостатності визначається в першу чергу тим, на якій стадії знаходиться захворювання, а також тим фактором, який спровокував розвиток патологічного процесу. Успіх терапії також залежить від щільної взаємодії пацієнта з лікарями нефрологами та урологами.

Першочергова мета – усунення етіологічного фактора, що викликав збій у роботі нирок. Паралельно здійснюються заходи, спрямовані на ліквідацію наявного шоку, на нормалізацію роботи серця, на поповнення крововтрати. Важливо, щоб судини були в тонусі, а кровоток в нирках відновлений.

Дезінтоксикаційні заходи слід проводити в тому випадку, коли хворий отруївся солями важких металів, що спричинило за собою розвиток недостатності. Це такі заходи, як прийом ентеросорбентів, промивання шлунка, гемосорбція.

Для позбавлення хворого від постренальної недостатності потрібно зняти обструкцію сечових шляхів. Для цього в сечоводи можуть встановлюватися катетери, проводиться нефростомія і піелостомія.

Отже, початкова стадія недостатності вимагає зниження дії нефротоксинов на організм, усунення циркуляторних порушень. Якщо гостра недостатність ще не маніфестувати, а лише загрожує розвинутися, то можливо в профілактичних цілях внутрішньовенне введення препарату Манітол, сприяє поліпшенню фільтрації і працює за типом осмотичного діуретика. На олигурической стадії його застосовувати немає сенсу.

Важливо розуміти, що терапія, спрямована на усунення причини, що спровокувала недостатність, буде ефективна лише в тому випадку, коли вона проводиться на початкових етапах розвитку патології. Крім терапевтичних заходів, необхідний якісний догляд за ротовою порожниною, за слизовими оболонками і шкірними покривами. Можливе призначення антибіотиків, у тому випадку, якщо виділена бактеріальна флора. Хоча часто ці препарати призначаються для профілактики розвитку бактеріальної інфекції. Однак бажано відмовитися від Стрептоміцину, Неоміцину та Мономіцину, так як вони володіють підвищеною нефротоксичностью.

При олигоанурической формі хвороби пацієнту призначають апаратний екстракорпоральний діаліз, а також проводять потужну дезінтоксикаційну терапію.

Щоб не спровокувати гіпергідратацію, водну інтоксикацію, потрібно з особливою ретельністю контролювати призначаються хворому обсяги рідини в олигурический і анурический період.

Що стосується харчування хворих, то в перші три фази розвитку патології білок з раціону необхідно виключити повністю. Можливо вживання в їжу сметани, вершків, сиропів. Якщо диспепсичні розлади носять наполегливий характер, то пацієнта переводять на парентеральний спосіб харчування.

Для вимивання азотистих токсинів, які провокують сильну блювоту і нудоту, необхідно проводити тривалі промивання шлунка. На тлі судом вводяться солі кальцію парентеральним методом.

Всі форми недостатності роботи нирок потребують приміщення людини в стаціонар. За свідченнями йому проводять гемодіаліз. Іноді його виконують перед операцією – перед нефростомией або перед пиелостомией. Хірургічне втручання виконують на тій нирці, яка функціонує якісніше. Критерієм оцінки в цьому випадку виступають клінічні ознаки. Болі завжди будуть інтенсивніше там, де нирка працює краще. Після того як анурію вдається усунути, хворому призначають препарати, спрямовані на нормалізацію ниркового кровотоку і підвищення реологічних властивостей крові.

Слід брати до уваги, що гемодіаліз дозволяє зберегти життя навіть самим важким пацієнтам, тому відмовлятися від його проведення не слід. Він ефективний навіть при аренальних формах патології, коли стан пацієнта дуже важке. Після проведення гемодіалізу з’являється можливість виконати трансплантацію нирки.

Пункційна нефростомія виконують при наявності пухлини злоякісного характеру в області малого тазу або в заочеревинному просторі, в тому випадку, якщо у пацієнта спостерігається обструкція сечоводів.

Унітіол призначають при розвитку недостатності, що сформувалася при отруєнні ртуттю.

Нормалізувати стан хворого допомагають діуретики осмотичної спрямованості, комбінація Допаміну з Фуросемідом. Відкоригувати сольовий і водний баланс дозволяє поєднання двох методів – гемодіалізу та гемосорбції крові внепочечним методом.

Показання до проведення гемодіалізу штучно ниркою:

  • Відсутність ефекту від консервативного лікування.
  • Показник креатину в крові більше 114 ммоль/л.
  • Залишковий азот перевищує 113 ммоль/л.
  • Сечовина вище позначки 49 ммоль/л.
  • Не можна виконувати діаліз при сепсисі, на тлі серцевої недостатності, при тромбоемболії під час загострення.

    Відвідування курортів з метою профілактики патології доцільно не раніше ніж через півроку після того, як хворий був виписаний зі стаціонару.

    Що стосується прогнозу на одужання, то він повністю залежить від тяжкості перебігу захворювання, віку пацієнта і від того, наскільки успішно піддається лікуванню причина, що призвела до гострого порушення роботи нирок. При адекватної терапії повне відновлення спостерігається в 35-40% випадків, часткове – в 10-15%. У постійному гемодіалізі потребуватимуть до 3% хворих. Особливо несприятливою в цьому плані вважається ренальна форма хвороби. Після неї більше 40% хворих переводяться на постійний гемодіаліз.

    Загибель хворих відбувається через уремічної коми, від сепсису та порушень гемодинаміки. Олігурія погіршує прогноз. Неускладнений перебіг патології, що виникла первинно, дозволяє зробити прогнозу на повне відновлення в 90% випадків. Проте важливою умовою є своєчасне звернення до лікаря.

    Яке лікування можна організувати в домашніх умовах?

    Щодо того, яке лікування гострої ниркової недостатності можна проводити в домашніх умовах, відповідь може бути однозначною – потрібно негайно викликати бригаду швидкої допомоги. Гостра ниркова недостатність є важким станом, яке несе загрозу життю хворого і потребує екстреної госпіталізації. Будинки вилікувати людину не вдасться.

    Чим пізніше буде надана кваліфікована допомога, тим гірше прогноз. Крім того, при ранньому лікуванні залишаються шанси на те, що людина відновить працездатність у наступні кілька років.

    Якими препаратами лікують гостру ниркову недостатність?

    Який лікар лікує ниркову недостатність?

    Лікар-нефролог лікують ниркову недостатність, однак при підозрі на маніфестацію цього стану необхідно викликати швидку допомогу, а не чекати чергового прийому.


    Де ви зараз? Ось тут:



    Схожі записи: