Хвороба холецистит – види, симптоми гострого і хронічного холециститу

Види і симптоми гострого і хронічного холециститу

Опис захворювання

Зміст:

• Симптоми холециститу
• Причини холециститу
• Гострий холецистит
• Хронічний холецистит
• Види холециститу
• Напад холециститу
• Наслідки холециститу
• Лікування і дієта

Холецистит – це запальний процес у жовчному міхурі, найчастіше, спровокований зараженням органу кишковою мікрофлорою на тлі порушення відтоку жовчі через закупорений міхурову протоку. Зазвичай холецистит виступає ускладненням жовчнокам’яної хвороби. Жовчний міхур розташовується поруч з печінкою і активно бере участь в процесі травлення. Вихід жовчі при цьому відбувається через тонку кишку, але іноді з евакуацією виникають проблеми, і жовч збирається в жовчному міхурі, результатом чого стає сильна біль та підвищений ризик розвитку інфекції.

Як правило, захворювання перебігає у поєднанні з холангітом – запаленням жовчних проток. Холецистит є поширеною хірургічною патологією, особливо серед жінок середнього і старшого віку – вони хворіють в три-вісім разів частіше за чоловіків-однолітків.

Основні причини гендерної схильності до холециститу:

• Хронічне здавлювання жовчного міхура під час вагітності провокує віддалені наслідки – порушення балансу холестерину і жовчних кислот, і, як наслідок, застій жовчі;
• Особливості гормонального обміну жінок – доведено, що прогестерон, у великій кількості виробляється під час вагітності, клімаксі, і інші жіночі статеві гормони негативно впливають на роботу жовчного міхура;
• Жінки схильні до захоплення дієтами, а жорсткі обмеження в їжі порушує моторику (скоротливу здатність) жовчного міхура.

У групу ризику, незалежно від статі і віку, входять люди, раніше перехворіли:

• Кишковими та/або печінковими інфекціями;
• Паразитарними захворюваннями (глистовими та протозойними інвазіями, локалізуються стаціонарно або на одній зі стадій розвитку в кишечнику і/або печінки);
• Жовчнокам’яною хворобою (ЖКХ) з обструкцією (закупоркою) шийки і/або пошкодженням слизових оболонок жовчного міхура;
• Захворюваннями, такими, що порушують кровопостачання стінок жовчного міхура.

Доведена рефлекторний зв’язок патологій жовчного міхура та анатомічно не пов’язаних з ним органів черевної порожнини – це так звані висцеро-вісцеральні рефлекси. Всі названі вище причини холециститу зумовлені або порушенням прохідності (обструкцією) жовчного міхура, або порушенням його моторики (дискінезією).

За етіологічним ознакою виділяють дві великі нозологічні групи холециститів:

• Калькульозні (лат. Calculus – камінь);
• Некалькулезние (бескаменние).

За течією холецистити підрозділяють на:

• Гострі;
• Хронічні.

За характером запалення вони бувають:

• Катаральні;
• Гнійні;
• Гангренозние;
• Флегмонозние;
• Змішані.

Гангренозние і флегмонозние форми хвороби відносяться до групи деструктивних холециститів.

Жовчний міхур анатомічно і фізіологічно близький до печінки. Функції печінки різноманітні, одна з них – безперервна вироблення жовчі і її викид в дванадцятипалу кишку. Надлишок жовчі скупчуються в жовчному міхурі і витрачаються порційно.

Роль жовчі у фізіології травлення:

• Розбавляє їжу, оброблену шлунковим соком, змінює шлункове травлення на кишкова;
• Стимулює перистальтику тонкого відділу кишечника;
• Активізує вироблення фізіологічної слизу, що виконує захисну функцію кишечнику;
• Нейтралізує білірубін, холестерин і ряд інших речовин;
• Запускає травні ферменти.

Симптоми холециститу

Початковими симптомами холециститу, як правило, є різкі болі в правому боці нижче ребер, які виникають несподівано. Причиною цього стає камінь, який перегороджує міхурову протоку. В результаті розвивається подразнення і запалення жовчного міхура.

Біль проходить через якийсь час сама по собі або після прийому знеболюючого, але в подальшому спостерігається її поступове посилення, а потім вона стає регулярною. Відбувається розвиток захворювання, яке супроводжується високою температурою, блювотою і нудотою. Стан хворого продовжує погіршуватися.

Припиняється нормальне надходження жовчі в кишечник, ознакою чого є жовтянична забарвлення шкіри і очних склер. Передумовами до жовтяниці якраз і служить наявність каменів, які перегороджують жовчні протоки. Тяжкість патогенезу характеризується пульсом хворого: зазвичай ЧСС становить від вісімдесяти до ста двадцяти – ста тридцяти ударів в хвилину (або навіть вище), що є серйозною ознакою, що означає, що в організмі відбулися небезпечні зміни.

Що стосується хронічної форми холециститу, то ознаки можуть особливо не проявлятися, надалі хвороба може дати знати про себе в більш запущеному вигляді або прийняти гостру форму. У цьому випадку лікування тільки в спеціальному медичному закладі дозволить уникнути погіршення стану.

Симптоми холециститу виявляють при зборі анамнезу, фізикальних обстеженнях (огляд та пальпація), лабораторних та інструментальних дослідженнях:

• Симптоми, що виявляються при зборі анамнезу. На основі скарг хворого встановлюють раніше перенесені захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки та інших органів, характер болю в області живота і порушень травлення (нудота та запор, здуття);
• Симптоми, обумовлені физикальними методами. Обкладений язик – ознака застою в жовчному міхурі. Провідний симптом холециститу – болючість, визначається пальпацією, що проявляється в різних проекціях тулуба;
• Диференціальна діагностика на підставі лабораторних та інструментальних методів дослідження. В основі інструментальної діагностики холециститу лежить зондування дванадцятипалої кишки та різні модифікації рентгенівського та УЗД дослідження. З їх допомогою визначають перистальтику міхура, прохідність жовчі в просвіт дванадцятипалої кишки і інші важливі функціональні і морфологічні показники.

Нудота при холециститі – поширений симптом. Нудота – це стан, зазвичай передує блювотного рефлексу. У деяких випадках нудота і блювання є захисною реакцією організму на інтоксикацію. При холециститі нудота і блювота завжди виступає частиною патогенезу захворювання.

Нудоту при холециститі слід диференціювати від аналогічних симптомів при інших захворюваннях і патологіях:

• Апендициті;
• Отруєннях;
• Нирковій коліці;
• Шлунка;
• Обструкції брижової артерії;
• Панкреатиті;
• Позаматкової вагітності.

Для диференціації нудоти і блювоти при холециститі має значення:

• Час доби, для якого найбільш характерна нудота;
• Через деякий час після прийому їжі вона з’являється;
• Тривалість і результат нудоти (закінчується вона блювотою);
• Настає чи ні полегшення після блювоти;
• Склад блювотних мас (переварена або неперетравлена їжа);
• Присутність в блювотних масах згустків крові або інших сторонніх домішок.

Пронос (діарея) при холециститі спостерігається дуже часто. Пронос, запор, здуття живота – незмінні ознаки захворювань шлунково-кишкового тракту, в тому числі, холециститу. Раптова поява розлади стільця в період лікування холециститу свідчить про ускладненому перебігу захворювання.

Поява діареї характерно при:

• Дисбактеріозі – наслідок антибіотикотерапії холециститу;
• Нашаруванні токсикоінфекції;
• Різноманітних розладів моторики кишечника при залученні в патогенез інших органів травлення.

Запори і здуття характерні при:

• Парези кишечника (перитоніті) і ускладненій формі холециститу (при аналізі слід брати до уваги інші симптоми);
• Гіпокінетичному станах (малорухливість) пацієнтів, що довгостроково знаходяться на постільному режимі;
• Рефлекторному впливі на кишечник довгостроково протікає запалення жовчного міхура.

Причини холециститу

Причини захворювання можуть бути самі різні, але найчастіше холецистит виникає через накопичення каменів в міхурово протоці, теле і шийці жовчного міхура, що утрудняє вихід жовчі. Причиною також може служити будь-яка травма або інфекція, а також наявність таких важких захворювань, як цукровий діабет, однак тут холецистит буде проявлятися як ускладнення вже наявний патології, а не як самостійна хвороба.

Результатом усього переліченого може стати гостра форма холециститу з запаленим жовчним міхуром. Хронічна форма захворювання зазвичай спостерігається в тих випадках, коли подразнення довго не спадає і носить затяжний характер, у результаті чого стінки органу ущільнюються.

Гострий холецистит

Провісники гострого холециститу – напади нудоти і болю через деякий час після прийому жирної їжі, що знімаються тільки сильнодіючими знеболюючими препаратами.

Гострий холецистит клінічно проявляється вже після утворення конкрементів і закупорки ними жовчного міхура або при гострому розширенні порожнини органу. Найважливіший симптом – сильна біль.

Крім болю, визначають наступні симптоми гострого холециститу:

• Нудота і блювання у поєднанні з гіркотою у роті;
• Фебрильна лихоманка (підвищення температури від 38 до 390 С);
• Збільшення печінки;
• Нейтрофілія в аналізах крові зі зсувом вліво (збільшення частки паличкоядерних форм нейтрофілів).

Ускладнення гострого холециститу:

• Розлитої гнійний або обмежений перитоніт;
• Прорив (розрив) жовчного міхура;
• Гострий панкреатит (запалення підшлункової залози);
• Обтураційна (механічна) жовтяниця.

Біль при гострому холециститі – патогномонічний (головний) симптом.

Біль проявляються в наступних проекціях тіла:

• Праве підребер’я, область розташована спереду, на правій стороні тулуба, верхня горизонтальна кордон (лінія) – безпосередньо під останнім ребром, нижня горизонтальна лінія – від виступу клубової кістки до пупка, центральна вертикальна лінія – від сонячного сплетення до пупка;
• Епігастральний область. Трикутний ділянку, розташовану безпосередньо під мечоподібним відростком;
• Область пупка. Обмежена чотирма лініями, верхня – з’єднує нижні краї останніх ребер, нижня – з’єднує правий і лівий виступи клубової кістки, вертикальні проходять по центру пупартових зв’язок.

Біль при холециститі – відчуття суб’єктивне, пацієнти описують її як сильну, гострий, колючий, тупий, пекучий, ниючий, давлячий, пульсуючу і розпирає.

Для діагностики холециститу використовують методики провокації болю, притому, гострий холецистит проявляється різким болем у відповідь на:

• Дотик та легкі удари по правому нижньому ребру – симптом Ортнера;
• Пальпацію області шиї під вухом, пальпацію грудино-ключично-соскоподібного м’яза – симптом Мюссі-Георгієвського;
• Припинення глибокій пальпації (тиску) в області правого підребер’я – симптом Щоткіна-Мюссі.

Хронічний холецистит

Періоди ремісії холециститу завжди змінюються загостреннями.

Причини хронічного холециститу:

• Загасання гострої форми цього захворювання;
• Повільний розвиток патогенезу.

Симптоми хронічної форми холециститу згладжені, для неї характерно:

• Відчуття тяжкості в епігастральній області;
• Здуття живота;
• Напади нудоти;
• Відчуття гіркоти у роті;
• Субфебрильна температура тіла (від 37 до 380 С);
• Збільшення печінки (в окремих випадках орган пальпується через черевну стінку);
• Потовщення стінок жовчного міхура (виявляється при інструментальному обстеженні).

Різкі болі при хронічному холециститі не спостерігаються. У деяких випадках больовий синдром може взагалі бути відсутнім. Частіше пацієнти відзначають у себе тупий або ниючий біль. Хронічний безкам’яного холецистит цілком може протікати без виражених больових відчуттів. Методи провокації болю показують негативну або слабоположительную реакцію. Біль посилюється при загостренні захворювання.

Види холециститу

Зміст:

• Калькульозний холецистит
• Холецистит жовчного міхура
• Бескалькулезний холецистит
• Деструктивний холецистит
• Катаральний холецистит
• Гнійний холецистит

Розрізняють дві основні виду холециститу:

• Калькульозний холецистит в гострій і хронічній формах;
• Некалькульозний холецистит в гострій і хронічній формах.

По суті, це два різних з точки зору етіопатогенезу захворювання. У першому випадку причина – подразнення і розтягування оболонок жовчного міхура, а у другому – порушення функціонування стінок міхура з-за недостатнього кровопостачання та іннервації.

Калькульозний холецистит

Калькульозний холецистит (кам’яний холецистит) – це поєднання і взаємне дію трьох патологічних процесів в організмі, що включають порушення обміну речовин, утворення каменів і запалення.

Патогенез калькульозного холециститу розвивається в кілька етапів:

• Порушення обміну речовин – утворення конкрементів (холелітіаз) в порожнині жовчного міхура, або жовчнокам’яна хвороба (ЖКБ);
• Травмування слизових оболонок жовчного міхура гострими конкрементами;
• Зараження кишковою мікрофлорою і подальше запалення стінок жовчного міхура.

Освіта каменів – результат патологічних процесів, викликаних порушенням обміну речовин. Камені складаються з холестерину, пігментів (білірубіну) і вапна, практично завжди вони змішані, з переважанням холестерину. У нормі зайвий холестерин, білірубін і кальцій видаляються з калом.

Камені в жовчному міхурі можуть мати наступну структуру:

• Кристалічну;
• Волокнисту;
• Аморфну;
• Шарувату.

Розмір каменів варіюється. Камені діаметром менше 3 мм, що мають рівну форму, безперешкодно видаляються з організму через кишечник.

Камені при калькульозному холециститі підрозділяють на:

• Первинні (формуються тільки в жовчному міхурі);
• Вторинні (формуються в жовчних і внутрішньопечінкових протоках).

Докладна стаття про це вигляді холециститу знаходиться тут

Хронічний калькульозний холецистит – це запалення стінок жовчного міхура, яке характеризується періодами ремісії і загострення. Період загострення хронічного калькульозного холециститу слід розглядати, як гостре запалення.

Періоди хронічного калькульозного холециститу:

• Період ремісії (заспокоєння) обумовлений усуненням причини занепокоєння (тимчасовим відновленням відтоку жовчі в дванадцятипалу кишку);
• Період загострення виникає з-за вторинній обструкції (закупорки) протоки та/або нашарування інфекції.

Симптоми загострення проявляються через деякий час після прийому жирної їжі:

• Відчуття тяжкості в епігастрії, правому підребер’ї або пупка;
• Диспепсичні розлади (діарея, запор, гіркота в роті, печія).

Оскільки в основі калькульозним холециститів лежить жовчнокам’яна хвороба (ЗБК), діагностику, лікування та профілактику хронічного калькульозного холециститу розглядають з урахуванням перебігу ЖКХ.

Холецистит жовчного міхура

Жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз) – це патологічний освіта в жовчних протоках печінки і жовчному міхурі конкрементів (жовчних каменів). Спочатку хвороба протікає як порушення обміну речовин, без участі запальних реакцій. Для захворювання характерна стадійність патогенезу. ЖКБ може тривало протікати латентно (приховано) або субклінічні (з незначним проявом симптомів). На пізніх стадіях холелітіаз має різноманітну клінічну картину, в тому числі, атипову, маскується під подібні захворювання шлунково-кишкового тракту та серця.

Розрізняють наступні форми ЖКХ:

• Латентна. Може протікати без клінічних проявів протягом усього періоду захворювання. Діагностується при УЗД-дослідженні печінки і жовчного міхура. Відсутність клініки пояснюється наявністю каменів малого діаметру (менше трьох міліметрів). При постановці діагнозу в цій фазі слід звернутися до дієтолога з метою корекції дієти і включення в раціон продуктів, що зменшують ризик утворення каменів і володіють помірним жовчогінним ефектом;
• Диспепсическая. Причини розвитку диспепсичною ЖКБ недостатньо вивчені. Зазвичай клінічне прояв провокує тривала напружена робота, загальне і місцеве охолодження. Хвороба характеризується болями в епігастрії і правому підребер’ї. Біль тупий, ниючий, нападоподібний. У деяких випадках відзначають диспепсію (пронос, запор, печія, гіркота в роті). Причина розладу діяльності шлунково-кишкового тракту в цьому випадку – зміна складу (відсутність) жовчі у тонкому відділі кишечника;
• Торпідна. Форма захворювання, що характеризується притупленням чутливості. Виникає після серії гострих нападів холециститу. Виснажена нервова система реагує на патогенез лише ниючими болями в області сонячного сплетіння;
• Шокова. Виникає при печінковій коліці та гострій непрохідності (обструкції) жовчного міхура і протоки. Біль супроводжується вегетативними реакціями – блідістю шкіри, холодним потом на тлі ознобу і прискореного серцебиття.

Хронічний холецистит жовчного міхура в стадії ремісії діагностують на підставі лабораторних та інструментальних методів.

Лабораторні методи включають в себе дослідження:

• Крові (загальні показники (ШОЕ, лейкоцитарну формулу), а також показники холестерину, тригліцеридів, білірубіну, АлАТ, ГГтП, альфа-амілази);
• Сечі (на білірубін);
• Вмісту дванадцятипалої кишки (на білірубін і холестерин).

Застосовуються наступні інструментальні методи:

• УЗД-діагностика. Проводиться з метою виявлення ознак патологічно змінених тканин жовчного міхура, в деяких випадках, каменів;
• Холеграфія. Метод рентгенологічного дослідження, що доповнює УЗД. Використовується для виявлення прихованих патологій жовчного міхура;
• Зондування дванадцятипалої кишки. Використовується для відбору вмісту тонкого відділу кишечника.

Бескалькулезний холецистит

Запалення жовчного міхура на тлі утрудненого відтоку жовчі без участі холелітіазу називається бескалькулезним холециститом. Це захворювання завжди поєднується з гепатитами, запалення жовчних проток і підшлункової залози.

Бескалькулезний холецистит може розвиватися під впливом:

• Мікробного зараження жовчного міхура;
• Роз’їдання слизових оболонок органу панкреатичними ферментами;
• Порушення кровообігу в стінках жовчного міхура.

Бескалькулезний холецистит виявляється типовими і атиповими симптомами:

• Типова форма. Хвороба характеризується тупими, монотонними болями в правому підребер’ї через сорок-дев’яносто хвилин після прийому їжі, їзди по бездоріжжю або носіння тягарів. Помічено посилення болю в положенні сидячи і заспокоєння в положення лежачи. Біль поєднується з печією, нудотою і відрижкою;
• Кардіалгіческій синдром. Тупі болі в передсерцевій області, аритмії і екстрасистолії, що виникають після їжі. На електрокардіограмі відзначається негативний зубець Т, згладжені QRS зубці;
• Эзофагический синдром. Завзята печія, тупий біль і відчуття чужорідного тіла за грудиною. Тимчасова дисфагія (утруднене ковтання їжі);
• Кишковий синдром. Здуття живота не локалізованої болем і наполегливими запорами.

Хронічний некалькульозний холецистит – це запалення жовчного міхура, яке виникає в результаті мікробного зараження, що супроводжується розростанням сполучної тканини і застою жовчі без утворення каменів.

Проникнення мікрофлори у вогнище патогенезу відбувається по висхідному або низхідному шляху, або лімфогенно:

• Висхідний шлях – з кишечника в шийку міхура і вище. Сприяє порушенню функції сфінктера, що запобігає зворотний струм жовчі з кишечника;
• Спадний шлях – при циркуляції збудника інфекції в кровоносному руслі. В деяких джерелах називається «гематогенним шляхом поширення інфекції;
• Лімфогенний. Лімфа – біологічна рідина організму, яка бере участь у багатьох функціях, в тому числі, в нейтралізації запальних реакцій. При масованих гнійних інфекціях (сечостатевої, дихальної, травної сфери) лімфа не справляється зі своєю роллю і стає фактором переносу інфекції.

Розвиток патогенезу хронічного бескалькулезного холециститу супроводжується втратою скорочувальної та всмоктувальної функцій жовчного міхура, що призводить до застою (оклюзії) жовчі, потовщення стінок і зморщування органу.

Деструктивний холецистит

Дві форми холециститу – флегмонозна і гангренозна – включені в єдину нозологічну групу. Загальна назва важких запальних процесів — деструктивний (руйнівний) холецистит. Прогноз флегмонозного холециститу обережний, гангренозний – несприятливий. Флегмонозний холецистит майже завжди виступає продовженням катарального і гнійного холециститу, але в окремих випадках має самостійний патогенез.

До основного симптомокомплексу (сильний біль, нудота, гіркота в роті) приєднуються:

• Здуття живота – ознака парезу або атонії кишечника;
• Тахікардія до 112 ударів в хвилину – збудження больових центрів;
• При диханні права частина тіла не симетрична лівою – рефлекторна нормальна реакція.

Гангренозний холецистит – це продовження флегмонозного холециститу. Захворювання характеризується:

• Поверхневим диханням – рефлекторна щадна реакція;
• Пригніченням свідомості;
• Сильним болем і напругою стінки очеревини – ознака перитоніту.

Катаральний холецистит

Катар – це вид ексудативного запалення. Головний компонент катарального ексудату – слиз. Диференціальну діагностику катарального запалення жовчного міхура проводять за результатами гістологічного та патологоанатомічного дослідження тканин міхура, а також інструментальних методів лапароскопії.

Симптоми катарального холециститу:

• Інтенсивні, приступоподібні болі в правому підребер’ї;
• Завзята блювота шлунковим і кишковим вмістом;
• Всі частини черевної стінки беруть участь в акті дихання.

Гнійний холецистит

Емпієма жовчного міхура (гнійний холецистит) – це запалення його стінок, що супроводжується скупченням гною в порожнині органа. Причина – зараження гноєродной мікрофлорою і подальше запалення слизової оболонки жовчного міхура.

Ускладнення гнійного холециститу:

• Розплавлення стінок жовчного міхура аж до перфорації органу і переходу процесу в перитоніт;
• Трансформація емпієми в стан деструктивного запалення (флегмонозний і гангренозний процес);
• Загальне зараження організму – піємія (гній в крові) і сепсис.

Симптоматика гнійного холециститу у початковій стадії нагадує клінічну картину катарального запалення при ускладненому перебігу флегмонозно форми хвороби.

Виділяють три ексудативних форми холециститу:

• Флегмона – розлите гнійне запалення в стінках жовчного міхура;
• Абсцес — осередкове гнійне запалення (гнійник на внутрішній стінці органу);
• Емпієма – гнійне запалення, що охоплює анатомічні порожнини жовчного міхура.

Діагностика гнійного холециститу: виявлення сильного лейкоцитозу при лабораторному дослідженні крові, збільшення ШОЕ на тлі високої температури. Підсумком гнійної інтоксикації організму є неприборкана блювота і сильний головний біль.

Напад холециститу

Напади характерні як для первинного холециститу, так і для загострень хронічної форми захворювання. Провісниками нападів є неприємні відчуття в животі після прийому жирної, гострої їжі або алкоголю.

Симптоми гострого нападу холециститу:

• Різкий переймоподібний біль в області правого підребер’я, епігастрію або пупка;
• Нудота і блювота, відрижка газами, присмак гіркоти у роті;
• Субфебрильна або фебрильна температура тіла (37-38 0 С або 38-39 0 С).

Як зняти напад холециститу?

Для купірування нападу холециститу необхідно:

Викликати швидку допомогу;

Лягти в ліжко і прикласти до живота холод;

Прийняти спазмолітик (папаверин, но-шпа) і анальгетик (анальгін, баралгін);

Для зменшення нудоти випити м’ятного чаю або негазованої мінеральної води кімнатної температури;

При наявності блювоти забезпечити збирання блювотних мас на аналіз.

Наслідки холециститу

Гостра форма холециститу без адекватної терапії переходить в хронічну з періодами загострення і ремісії. А хронічні захворювання лікувати складно, так як в патогенез втягуються інші органи. Запущена форма холециститу діагностується у 15% хворих. Її результатом може стати гангрена, жовчні нориці, які повідомляють кишечник, нирки та шлунок з жовчним міхуром, механічна жовтяниця, абсцес, гострий панкреатит, а іноді і сепсис.

Наслідки (прогноз) калькульозного і некаменного холециститів:

• Прогноз неускладненого калькульозного холециститу сприятливий. Після інтенсивного лікування клінічна картина може тривалий час не виявлятись. Відомі випадки повного одужання. При ускладнених формах калькульозного холециститу прогноз більш обережний;
• Прогноз некалькулезного холециститу сумнівний. При такому захворюванні слід побоюватися гнійної та деструктивної форм запалення.

Лікування і дієта при холециститі

Лікування гострого холециститу та хронічного захворювання у стадії загострення здійснюється в хірургічному стаціонарі. Методи лікування підбираються індивідуально за показаннями.

Консервативне лікування холециститу:

• Антибіотики, вибір залежить від ефективності препарату;
• Спазмолітики для стабілізації функції проходження жовчі в тонкий відділ кишечника;
• Жовчогінні при гіпотонії жовчного міхура і нормальної прохідності загальної жовчної протоки;
• Гепатопротектори для підтримки функції печінки.

Хірургічне лікування холециститу:

• Холецистектомія – видалення жовчного міхура, проводиться негайно при симптомах розлитого перитоніту та гострої непрохідності жовчі, в інших випадках – в плановому порядку.

Список самих корисних продуктів при холециститі ви можете дізнатися з цієї статті

Дієта при холециститі

У період гострого нападу хворому дають тепле пиття малими порціями. Об’єм рідини – до півтора літрів на добу.

Після зняття гострих болів в харчовий раціон включають каші, киселі, парові котлети з нежирного м’яса або риба, куряче яйце у вигляді омлету, білий хліб.

Режим харчування при холециститі:

• Приймати їжу треба малими порціями (5-6 разів у день), для підтримки ритму вироблення жовчі;
• Вечеряти рекомендується не пізніше, ніж за 4-6 годин до нічного сну.

Раціон хворих холециститом повинен включати в себе:

• Продукти тваринного походження з мінімальною кількістю жиру, дрібно рубані і приготовані на пару;
• Рослинні продукти, що не містять грубої клітковини, багаті вітамінами і мікроелементами.

При холециститі заборонено вживати наступні продукти:

• Консервовані, мариновані, копчені, солоні, квашені, жирні, в’язкі;
• Провокуючі нетравлення і газоутворення (молоко, бобові, газовані напої);
• Змінюють рН середовища шлунка (алкоголь, щавель, шпинат, цитрусові).

Зразкове меню на тиждень для хворих холециститом з рецептами супів, страв і салатів ви можете знайти в статті

Можливо, вас зацікавить: