Кіста підшлункової залози – причини, симптоми і лікування

Зміст статті:

• Класифікація кіст підшлункової залози
• Причини і сприятливі фактори
• Симптоми кісти підшлункової залози
• Діагностика кісти підшлункової залози
• Ускладнення при великих кістах
• Консервативне лікування кісти
• Хірургічні методи лікування кісти

Будь-яке велике освіта, що з’явилося в порожнині внутрішніх органів, обов’язково викликає їх функціональне порушення. Це ж правило стосується кісти підшлункової залози. Кіста – це порожнинне утворення, оточене стінками з сполучної тканини.

Чим більше стає кіста, тим сильніше страждає підшлункова. В результаті руйнується його тканина, знижується секреторна функція, як підсумок — організм страждає від нестачі життєво важливих гормонів та ферментів. Щоб якість життя людини не порушувалося, необхідно дану патологію виявити і усунути.

Класифікація кіст підшлункової залози

Всі кісти, що формуються на підшлунковій залозі, можуть бути класифіковані за двома основними критеріями – за своєю будовою і за місцем локалізації на органі. Ці ознаки рекомендовані до обліку в клінічних рекомендаціях з хірургії.

Отже, за будовою кісти поділяються на:

• Помилкові освіти, тобто ті, які почали формуватися після якого-небудь захворювання. Ці кісти не мають у структурі своїх стінок залозистого епітеліального шару.
• Справжні освіти, тобто ті, які почали формувати ще під час внутрішньоутробного розвитку. Ці кісти мають епітеліальний шар, однак вони виявляються дуже рідко.

За місцем локалізації освіти на органі можна виділити:

• На тілі органу. Саме ці кісти зустрічаються частіше інших. При їх формуванні порушується положення шлунка та ободової кишки. Відсоток поширеності – 47.
• На хвості органу. Хвостові кісти зустрічаються дещо рідше, ніж натільні. При формуванні цієї кісти навколишні підшлункову залозу органи не страждають. Відсоток поширеності – 38,2.
• На голівці органу, розташовані в порожнини сальникової сумки. Це найрідкісніша локалізація освіти. При цьому може відбуватися пережиму дванадцятипалої кишки. Відсоток поширеності – 16,8 (згідно з даними професора Вилявина Р. Д.).

У зв’язку з тим, що справжня кіста – явище вкрай рідкісне, а її симптоми та тактика лікування мало чим відрізняється від ознак і терапевтичної схеми при помилкових кістах, то саме щодо останніх утворень піде язик надалі.

Причини і сприятливі фактори

Вік людини не є фактором ризику щодо формування кісти. Вони можуть мати різну форму і розмір, а при вродженому її походження часто виявляється системний полікістоз. Тобто освіти є в мозку, на яєчниках, печінці та нирках.

Помилкова кіста розвивається тільки на хворому органі. Здорова підшлункова від неї постраждати не може, так як вона є результатом якого-небудь захворювання.

Анатолій Олексійович Куригин вказував, що найбільш частими причинами, що призводять до розвитку кісти, є:

• 84,3% кіст формуються при загостренні панкреатиту;
• 14% кіст розвиваються на тлі отриманої травми органа;
• Перекриття вивідного протоку, а також значне погіршення його моторики може стати причиною формування кіст;
• Зараження гельмінтами, а саме при хронічному биогельминтозе (цистицеркоз або ехінококоз);
• Пухлини органу.

Крім того, у відсотковому співвідношенні визначені і доведені кілька факторів, що призводять до формування кісти підшлункової залози (за даними Російського хірургічного співтовариства):

• 62,3% — часте вживання міцних алкогольних напоїв;
• 32,1% — порушення ліпідного обміну, які призводять до ожиріння (діагностичний критерій – підвищений рівень холестерину і бета-фракцій ліпідів);
• 15,3% — цукровий діабет, частіше всього другого типу;
• 14% — наявна жовчокам’яна хвороба;
• Виконані раніше операції на органах ШКТ (необов’язково на підшлунковій залозі).

Якщо у пацієнта є клінічні ознаки ураження підшлункової залози на тлі одного або декількох факторів ризику, то є сенс запідозрити кістозне освіту.

Симптоми кісти підшлункової залози

Про те, що у хворого є кіста, можна запідозрити за наступними характерними ознаками:

• Напад гострого панкреатиту, який виражається в болях оперізуючого характеру (в епігастральній області вони виникають рідше). Посилення хворобливих відчуттів відбувається після вживання алкоголю або після їжі. При цьому позбавити від болю НПЗЗ та спазмолітики не в змозі. Паралельно хворий страждає від блювоти, діареї, метеоризму і здуття. Стілець стає жирним, так як секреція ліпази порушується.
• Через місяць або 5 тижнів симптоми гострого панкреатиту зникають. Це так званий «світлий період».
• Рецидив захворювання. При цьому кожен черговий напад все більш виражений і тривалий.

Паралельно пацієнт може пред’являти скарги на:

• Підвищення температури тіла до субфебрильних відміток;
• Поява тяжкості в районі лівого підребер’я;
• Поява загальної слабості;
• Формування жовтяниці з фарбуванням слизових оболонок і склер (спостерігається у 6% випадків).

Кіста може стати причиною порушення гормональної секреції (глюкагону, інсуліну, соматостатин), що виражається:

• В постійній жадобі із-за сухості у роті;
• У випаданні з свідомості внаслідок розвитку коми гіпер або глипогликемического типу;
• У почастішання сечовипускання, хворий при цьому може за добу виділяти до 15 літрів сечі.

Лікар на підставі візуального і пальпаторного огляду може запідозрити кісту, так як в області під грудиною може виявлятися випинання черевної стінки. Однак, цей симптом характерний для кісти, яка розташовується на голівці органу, а її обсяг досягає 200 мл. Тим не менш, за даними Куригина, ця ознака можна виявити у 56% пацієнтів.

Діагностика кісти підшлункової залози

УЗД є стандартним методом обстеження підшлункової залози, в тому числі, і на предмет виявлення кіст. Якщо у пацієнта є кіста, то на екрані діагност побачить об’єкт, що має округлу форму, що володіє зниженою ехогенністю, тобто він буде виглядати як світлу пляму на тлі темного органу. Обмеження у вигляді рівного контуру найчастіше являє собою кістозну стінку. Якщо утворень на органі немає, то підшлункова залоза візуалізується як темний (эхогенное) пляма з горбистою поверхнею. Бугров на меті локалізації освіти не буде, так як вони згладжуються.

Якщо з якихось причин УЗД виконати неможливо, то пацієнт може бути направлений на КТ або МРТ. Рентгенологічне дослідження інформації про кісті не дасть.

Що стосується лабораторних аналізів, то на кісту може побічно вказувати тривале підвищення амілази в крові, що можна визначити виходячи з біохімічного дослідження крові.

Ускладнення при великих кістах

Якщо освіта впродовж довгого відрізку часу не діагностується і не лікується, то це може загрожувати такими наслідками, як:

• Нагноєння органу, або розвиток абсцесу;
• Розвиток кровотечі з причини порушення цілісності судин;
• Розривом;
• Освітою фістули.

Консервативне лікування кісти підшлункової залози

Позбутися освіти без операції можна при наступних умовах:

• Обсяг розростання не перевищує 20 мм.
• Одинична кіста.
• Освіта має чіткі обмеження.
• Відсутня механічна жовтяниця.
• Пацієнт не страждає від виражених болів.

Перші 3 доби хворий повинен дотримуватися голодної дієти. Далі раціон повинен бути максимально щадним. З нього виключають все солоне і жирне, а також смажене. Тим самим вдасться знизити ферментну секрецію органу, яка стимулює руйнування тканин залози. Постільного режиму необхідно дотримуватися протягом тижня (до 10 днів). У цей час заборонено куріння і вживання спиртних напоїв.

Щоб виключити можливість нагноєння кісти і проникнення бактеріальної інфекції в порожнину очеревини, хворому призначається курс антибіотиків. Якщо цього не зробити, то почався бактеріальний процес може поширитися не тільки по залозі, але і з поруч розташованим органам. При кісті призначаються препарати з ряду цефалоспоринів та тетрациклінів.

Щоб хворий не страждав від виражених болів, йому може бути рекомендований прийом препаратів – інгібіторів протонної помпи. Серед таких Рабепразол, Омепразол, Омез та ін.

Ферментативна терапія проводиться за допомогою таких препаратів, як Панкреатин та Креон. Вона покликана поліпшити процес травлення вуглеводів і жирів. Важливо, щоб до складу препаратів не входили жовчні кислоти, але були присутні ферменти – амілаза і ліпаза.

Коли після місячного терапевтичного курсу не вдається досягти бажаного ефекту, необхідна операція.

Хірургічні методи лікування кісти підшлункової залози

Сучасна медицина передбачає видалення кісти з допомогою малоінвазивних методик. Тим не менш, 92% хворих змушені на час лікування знаходитися в умовах стаціонару. Варіантів проведення операції налічується близько семи.

Якщо втручання здійснюється під контролем ультразвукового апарату, то це значно знижує ризик розвитку можливих ускладнень. Вони показані при розташуванні освіти в області тіла органу або його головки, так як саме в цих випадках дають найкращий ефект. Для виконання процедури, пацієнтові роблять прокол в епігастральній області, через нього вводиться пункційна голка (як варіант – аспіратор), після чого кіста видаляється.

Маніпуляції хірурга залежать від розміру освіти:

• Склерозування освіти грунтується на введенні розчину, що володіє певною хімічною активністю. Він вводиться після випорожнення кісти. Надалі відбувається природний процес розростання сполучної тканини і дефект усувається.
• Пункційної дренування кісти ґрунтується на її видалення і встановлення дренажу, який сприяє постійному відтоку рідини. Поки виділення не припиняться, пацієнту необхідно буде ходити з трубкою, так як, в іншому випадку, сполучна тканина розростатися не буде. Протипоказанням до виконання операції є розмір кісти більше 100 мл (в деяких випадках – більше 50 мл), а також перекриття освітою протоки залози.

Якщо немає можливості виконати процедуру через шкіру, то застосовують лапароскопічні методики. Для цього хірург робить два розрізи, через них вводиться обладнання, і кіста видаляється.

Однак, навіть незважаючи на те, що ця процедура відноситься до малоінвазивним втручанням, залишається високим ризик розвитку ускладнень:

• Лапароскопічна резекція, яку виконують при наявності вираженого дефекту в тканинах органу. Наприклад, якщо кіста головки залози має розмір в 50-70 мм, то потрібно видалення голівки. Хоча ця операція досить травматична, ризик рецидиву мінімальний.
• Висічення і оклюзія освіти. Виконати цю операцію представляється можливим, коли кіста розташовується поверхнево. Під час процедури хірург розкриває її, санує з використанням антисептичних розчинів і наглухо ушивает. Можливе використання електрокоагулятора замість голки, однак у цьому випадку буде потрібно установка дренажної трубки терміном до тижня.
• Операція Фрея, яка передбачає резекцію головки і створення панкреато-еюнального анастомозу. Ця операція є одним з варіантів лапароскопічної резекції. Її виконують в тому випадку, коли протока органу має виражене розширення. При цьому розширений протока вшивають в стінку тонкої кишки. Подібні маніпуляції нормалізують ферментативну активність і мінімізують ризик некрозу підшлункової залози.

Лапаротомічна операція є самим останнім варіантом, до якого вдаються хірурги. Для її виконання необхідно розтин черевної порожнини. При цьому пацієнту доведеться пройти тривалий період відновлення.

Лапаротомія може бути виконана за принципом:

• Відкритої резекції;
• За принципом висічення освіти та його подальшого дренування;
• За принципом марсупиализации кісти. При цьому освіта розкривається, санируется, а його стінки підвішуються по краях виконаного розрізу. На завершення процесу, рана пошарово ушивається. У підсумку патологічний осередок закривається. Найбільш вираженим недоліком є формування нориць.

Кіста підшлункової залози є рідкісною патологією і у світі зустрічається не більше ніж у 0, 006% населення (за даними професора Виноградова Ст. Ст.). Тим не менш, вона значно знижує якість життя хворого, тому так важливо її своєчасне виявлення і видалення. Терапія освіти на сучасному етапі розвитку медицини не ускладнена, тому пацієнтам необхідно звертатися за кваліфікованою допомогою, а не займатися самолікуванням.

Можливо, вас зацікавить: