Кольпіт у жінок – причини, симптоми, як лікувати кольпіт?

Зміст статті:

• Що таке кольпіт у жінок?
• Симптоми кольпіту у жінок
• Причини кольпіту у жінок
• Види кольпіту
• Фактори ризику розвитку кольпіту
• Ускладнення і наслідки кольпіту
• Як вилікувати кольпіт?
• Профілактика кольпіту у жінок

Що таке кольпіт у жінок?

Кольпіт у жінок – це запалення слизової оболонки піхви з можливим захопленням вульви, має інфекційну або неінфекційну природу. У медицині можна зустріти термін «вагініт», який означає те ж саме захворювання і є синонімом.

Патологія широко розповсюджена в гінекологічній практиці. Такий діагноз хоча б раз виставляється 60% жінок дітородного віку (від 18 до 45 років). Але хвороба не обходить стороною і дівчаток, хоча вони частіше страждають від вульвовагініту.

Пік захворюваності серед дітей припадає на вік до 6 років, а причиною стає неграмотна інтимна гігієна. Вражає кольпіт і жінок, які вступили у постклімактеричний період, що найчастіше пов’язано з природними процесами старіння організму.

Хвороба може бути як специфічного, так і неспецифічного походження, що обумовлюється етіологічними причинами. Специфічні кольпіти провокують гонококи, хламідії, кандиди і віруси. Неспецифічний запальний процес викликають кишкова і синьогнійна паличка, стрептокок і стафілокок.

Може кольпіт пройти сам?

Вважаючи кольпіт несерйозним захворюванням, багато жінок вважають, що хвороба в змозі пройти самостійно. Випадки лікування, звичайно, зустрічаються, але це відбувається вкрай рідко і лише за умови, що хвороба носить неспецифічний характер, а імунні захисні сили організму ослаблені.

Найчастіше спостерігається наступна ситуація: жінка, не застосовуються ніякого лікування, через кілька днів виявляє, що турбують її симптоми самоусунулися. Але це не означає, що запальний процес нейтралізований, він лише перейшов в повільну форму. Під дією певних провокуючих факторів кольпіт через якийсь час знову активізується. Тому не варто розраховувати на те, що хвороба пройде самостійно. При виявленні ознак захворювання необхідно відправитися на прийом до лікаря, з’ясувати причину кольпіту і почати лікування.

Чи може при кольпіті бути температура?

Поширена думка про те, що будь-яка інфекційна хвороба повинна супроводжуватися підвищенням температури відносно кольпіту неправомірно. Але це не означає, що захворювання є безпечним і не в змозі завдати шкоди жіночому організму.

Висока температура при запальному процесі в піхву найчастіше відсутня, навіть якщо хвороба знаходиться в гострій стадії. Рідко значення на термометрі можуть підніматися, але лише до субфебрильних показників, тобто в інтервалі від 37 до 38 градусів.

Симптоми кольпіту у жінок

Серед симптомів запалення слизової оболонки піхви найбільш часто зустрічаються наступні:

• Виділення, характер яких залежатиме від етіології хвороби та ступеня вираженості патологічного процесу. У будь-якому випадку, їх обсяг збільшиться порівняно з тим періодом, коли жінка була абсолютно здорова. Білі можуть бути пінистими, водянистими, сирнистими, іноді гнійними. При атрофічному кольпіті в них спостерігаються криваві згустки;
• Неприємний запах – переважно нерізко, але кислуватий;
• Набряклість в області зовнішніх статевих органів, їх почервоніння і подразнення;
• Відчуття свербіння і печіння, яке починає наростати під час тривалої ходьби, а також у період нічного відпочинку і в другій половині дня;
• Безсоння, підвищена дратівливість, неврози, викликані комплексом постійно турбують жінку симптомів хвороби;
• Періодично виникаючі болі, що локалізуються в малому тазу. Вони можуть посилюватися під час акту дефекації або в процесі інтимної близькості;
• Часті позиви до сечовипускання, у рідкісних випадках спостерігається нетримання сечі;
• Підвищення температури тіла до субфебрильних значень.

Гостра фаза хвороби супроводжується посиленням симптомів, які в залежності від причини кольпіту будуть дещо відрізнятися. Коли запальний процес переходить у хронічну форму, ознаки стають слабовираженними. Але самим стабільним симптомом, який доставляє жінці занепокоєння, є свербіж, який не припиняється навіть на тлі необильних виділень.

Причини кольпіту у жінок

Спричинити розвиток запального процесу в різному віці можуть різні причини:

• У дитячому віці хвороба розвивається переважно на тлі потрапляння в піхву умовно-патогенної мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Провокаторами стають стафілококи і навіть гострики;
• В репродуктивному віці у жінок частіше виявляються специфічні кольпіти, мають інфекційну природу. Переважає трихомонадний вид хвороби, що передається статевим шляхом. Дещо рідше зустрічається кандидозний кольпіт, причиною якого стає, переважно, гормональний збій при виношуванні дитини;
• У жінок після менопаузи найчастіше спостерігається неспецифічний кольпіт, викликають який стафілококи і стрептококи. Однак може бути діагностований і кандидозний, і атрофічний, та інші види кольпіту. Але вони розвиваються звичайно при наявності додаткових факторів ризику.

Отже, в будь-якому віці причинами розвитку хвороби стають або власна умовно-патогенна мікрофлора, або інфекційні мікроорганізми, що відносяться до групи грибків, вірусів або бактерій.

Види кольпіту

Види кольпіту розрізняють залежно від того, що стало причиною запалення слизової. Кожен тип хвороби має певні клінічні прояви і відмінності, що потребує специфічного лікування.

Найпоширенішими вважаються наступні види:

• Трихомонадний кольпіт. Запалення викликається трихомонадами, найпростішими жгутиковими мікроорганізмами-паразитами. Найпоширеніший шлях передачі – статевий акт, однак, зараження можливе і через предмети особистого вжитку. Хвороба легко діагностується і не представляє труднощів у лікуванні. Виділення, як правило, пінисті і рясні з неприємним запахом і гнійними включеннями. Основний препарат, яка найчастіше використовується для лікування – метронідазол у поєднанні з місцевою терапією;
• Кандидозний кольпіт. Запалення викликається розмноженням грибків, які в результаті провокуючих факторів виявляють патологічну активність. Серед найбільш яскравих клінічних симптомів – творожистие виділення і свербіж. Інфікування може відбутися як статевим шляхом, так і в результаті ослаблення імунітету. Лікується антімікотіческімі препаратами у поєднанні з місцевою терапією;
• Атрофічний кольпіт. Це запалення обумовлено зниженням вироблення естрогену в організмі. Жінка відчуває печіння і сухість в області статевих органів, болі під час інтимної близькості. Лікування ґрунтується на гормонозаместительной терапії.

Фактори ризику розвитку кольпіту

Якщо причинами розвитку хвороби стають певні мікроорганізми, то існують фактори ризику, які здатні допомогти їм або проникнути на слизову піхви, або почати активно розмножуватися.

Серед таких пускових механізмів можна виділити:

• Недостатнє або неправильне інтимну гігієну;
• Відсутність регулярного партнера, відмова від використання бар’єрної контрацепції, тобто від презервативів;
• Патології ендокринної системи: цукровий діабет;
• Травми статевих органів механічного, хімічного і термічного походження. Це можуть бути розриви під час розродження, тривале використання внутрішньоматкової спіралі, грубі статеві акти тощо;
• Носіння неякісного нижньої білизни, виготовленого з низькосортних синтетичних матеріалів;
• Дитячі хвороби, збудники яких гемолітичним шляхом добираються до статевих органів дівчинки. Серед таких виділяють скарлатину та кір;
• Гормональні зміни в організмі жінки. Серед них вагітність, менструація, годування груддю, період менопаузи;
• Прийом деяких лікарських засобів, найчастіше, антибіотиків. Однак запалення можуть викликати і препарати, що містять гормони, і нестероїдні протизапальні засоби;
• Проходження променевої або хіміотерапії при онкологічних хворобах;
• Гіпоестрогенія, тобто недостатня вироблення естрогену в організмі жінки;
• Зниження ВІЛ-інфекції;
• Нестача вітамінів, жорсткі дієти;
• Хвороби органів шлунково-кишкового тракту, а також захворювання, що мають алергічну природу;
• Аборти.

Ускладнення і наслідки кольпіту

Відсутність своєчасного медикаментозного лікування будь-якого виду кольпіту загрожує серйозними ускладненнями для жіночого здоров’я.

Серед можливих несприятливих наслідків особливо небезпечні такі:

• Гостра форма хвороби може трансформуватися в хронічне уповільнене захворювання. Хронічний запальний процес у піхві не тільки важко піддається медикаментозному впливу, але і знижує якість життя жінки частими рецидивами;
• Поширення патогенезу на верхні відділи сечостатевої системи. Серед хвороб цієї сфери кольпіт може викликати цистити;
• Освіта цервіціта (запалення каналу шийки матки), сальпінгоофориту (запалення маткових труб та яєчників);
• Всі специфічні кольпіти, вчасно не діагностованими і нелечение, в підсумку можуть привести до безпліддя або серйозних труднощів із зачаттям і виношуванням дитини. Нерідко хронічні кольпіти є причинами позаматкової вагітності;
• Освіта синехії у дівчаток, що виражається у зрощення як малих, так і великих статевих губ між собою;
• Поява на піхвових стінках кровоточивих ерозивних ділянок, які стають воротами для різних інфекцій;
• Ризик розвитку ускладнень інфекційного характеру після проведених гінекологічних обстежень та оперативного втручання.

Чим швидше буде здійснено діагностику і лікування, тим нижче ризик розвитку ускладнень.

Як вилікувати кольпіт?

Лікування хвороби повинне здійснюватися професіоналом. Неприпустима самостійна терапія кольпіту підручними засобами. Перш ніж вибрати той або інший засіб, лікар проведе певні діагностичні заходи і дослідження, які дозволять визначити причину запалення. Згідно з отриманими результатами буде розроблена схема лікування. Крім того, вплив на вибір терапії надасть форма і вид хвороби, вік пацієнтки і стан її здоров’я.

Хвороба вимагає комплексного підходу, і в першу чергу це – етіотропне лікування. Тобто вплив має бути надано на безпосереднього збудника запалення слизової оболонки піхви. В арсеналі лікаря є антибактеріальні, гормональні, антимикотические і противірусні засоби. Іноді потрібно комбінована терапія, яка передбачає поєднання декількох видів ліків.

Найчастіше для лікування кольпіту використовують:

• Кетоконазол у вигляді крему. Курс лікування становить до 5 днів;
• Ністатин у формі вагінальних супозиторіїв. Лікуватися потрібно буде не менше двох тижнів;
• Дифлюкан у таблетованій формі. Приймається одноразово;
• Метронідазол у формі таблеток або вагінальних свічок, лікуватися необхідно не менше 10 днів;
• Ампіцилін у формі таблеток, курс становить тиждень;
• Цефалексин в капсулах, приймати потрібно один тиждень.

Місцеве лікування полягає у використанні різних дезінфікуючих розчинів та антисептичних засобів. Жінці призначають вагінальні свічки, наприклад, Бетадин або Йодоксид, а також спринцювання і промивання з розчинами борної кислоти, перманганатом калію, содою. Подібне лікування необхідно здійснювати не менше 14 днів.

Крім місцевого та етіологічного лікування, необхідна терапія супутніх хвороб. Якщо не усунути провокуючий фактор, то захворювання буде повторюватися знову і знову. Так, може знадобитися корекція гормонального фону при старечому кольпіті, терапія цукрового діабету, зниження маси тіла, усунення патології ендокринних залоз. Як гормонозамещающих коштів використовують Овестин, Естрокад. При наявності цукрового діабету необхідний постійний контроль рівня глюкози в крові, при ожирінні – контроль маси тіла. Якщо запальний процес в дитячому віці викликаний скарлатину або кором, то необхідна антибактеріальна терапія інфекції.

У разі коли лікарям вдається ліквідувати провокуючий фактор, то прогноз на повне одужання від кольпіту є сприятливим.

Крім того, до моменту лікування потрібно дотримуватися певних рекомендацій, серед яких:

• Відмова від статевого життя на момент проходження терапії. Підтвердження усунення запалення має бути лабораторним, так як зникнення симптомів не є показником одужання;
• При необхідності терапевтичний курс необхідно пройти не тільки жінці, але і чоловікові. Так як специфічна форма хвороби може протікати безсимптомно у статевого партнера, існує високий ризик повторного зараження після відновлення статевого життя;
• Здійснення гігієнічних процедур як мінімум двічі на день з використанням антисептичних засобів;
• Якщо запального процесу піддалася дівчинка, то батькам необхідно ретельно стежити за гігієною. Підмивати дитину потрібно після кожного акту дефекації і сечовипускання. Білизну слід прати з використанням якісних миючих засобів і обов’язково пропрасовувати. Важливо стежити, щоб дитина не страждав від сверблячки і не розчісував інтимні місця. Ці заходи дозволять уникнути повторного інфікування;
• На час терапії слід дотримуватися дієти. Вона зводиться до усунення солоних і гострих продуктів. У раціон важливо включати кисломолочні напої;
• Деякі препарати мають на увазі повна відмова від алкоголю, наприклад, Метронідазол. Але навіть якщо таких протипоказань немає, все одно слід виключити алкогольні напої під час лікування.

Після проходження повного курсу терапії жінці необхідно відновлення нормальної мікрофлори піхви шляхом репродукції природного біоценозу в слизовій оболонці.

З цією метою використовуються різноманітні препарати, зокрема:

• Ацилак;
• Вагилак;
• Біфікол;
• Бифидумабактерин;
• Лактобактерин.

Окремої уваги заслуговує лікування кольпіту у вагітних жінок. Адже саме вони виявляються найбільш вразливою категорією пацієнток, так як у них не тільки порушується природний імунітет, але і відбувається серйозна гормональна перебудова. Тому навіть неспецифічний кольпіт в цей період загрожує ускладнитися бактеріальною інфекцією. Тактику лікування в даному випадку також може визначити лише лікар, але підбір терапевтичних засобів ускладнюється станом жінки.

Тим не менш, не лікувати хворобу не можна, так як запальний процес має негативний вплив не тільки на саму пацієнтку, але й несе загрозу знаходиться в утробі дитині. Він піддається ризику інфікування в процесі розродження.

Найчастіше вагітній жінці рекомендують пройти курс антибактеріальної терапії, підтримувати імунітет з допомогою імуномодуляторів і відвідувати фізіотерапевтичні процедури. З антибіотиків гінекологи віддають перевагу Ваготилу, Пимафуцину, Тержинану. Однак і їх слід призначати з особливою обережністю та під особливим контролем. До того ж, у пріоритеті залишається місцеве лікування, яке є найбільш безпечним для майбутньої дитини.

Профілактика кольпіту у жінок

Не менш важлива профілактика кольпіту, так як вона сприяє усуненню факторів ризику розвитку запального процесу і нерідко перемежовується з терапевтичним впливом.

Тому важливо виконувати наступні профілактичні заходи:

• Регулярно, як мінімум раз у рік, відвідувати дільничного гінеколога. Сучасні лікарі рекомендують приходити на профілактичні огляди раз на шість місяців. Це дозволить своєчасно виявити патологічні процеси в статевих органах і негайно почати лікування. Якщо ознаки хвороби почали проявлятися під час вагітності, то не слід чекати чергової дати візиту до лікаря, краще негайно відправитися в жіночу консультацію і повідомити про свою проблему;
• Необхідно ретельно стежити за інтимною гігієною, яка зводиться до подмиваниям з використанням якісних гіпоалергенних дезінфікуючих засобів. Особливу увагу слід приділити можливості занесення кишкової мікрофлори у піхві. Часто це відбувається із-за неправильного використання туалетного паперу. Важливо, щоб подтирающие руху були спрямовані спереду назад. Крім того, потрібно стежити за регулярною зміною білизни. Саме воно повинно бути виготовлено з натуральних тканин, так як синтетика створює сприятливе для розмноження бактерій вологе і тепле середовище;
• Будь-які лікарські препарати повинні призначатися тільки лікарем. Особливо це стосується використання антибактеріальних засобів, які часто приймаються безконтрольно;
• До лікаря необхідно відправлятися при прояві перших ознак кольпіту. Це обумовлено тим, що на ранніх етапах розвитку запального процесу він усувається набагато простіше і швидше. Така міра не дозволить хвороби перейти в хронічну форму і викликати розвиток серйозних ускладнень для жіночого здоров’я;
• Не слід забувати про зміцнення захисних сил організму. Підтримання імунітету в нормі дасть можливість не тільки запобігти розвитку хвороби, але і швидше від неї позбутися. Для цього необхідно відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися правильного харчування, не забувати про регулярні прогулянки і заняттях фізичною культурою.

Остання міра щодо позбавлення від хвороби полягає в проходженні фізіотерапевтичного лікування. Воно здатне значно поліпшити стан при хронічній формі кольпіту. Серед всіх методів особливою популярністю користується електрофорез з цинком, ультрафіолетове опромінення з використанням короткої хвилі і полуванни з окислювачем – перманганатом калію.

Можливо, вас зацікавить: