Міома матки – що це? Чим небезпечна? Як лікувати?

Однією з найактуальніших проблем є таке серйозне захворювання, як міома матки.

Однак не треба впадати в паніку, якщо вам виставлений діагноз:

• По-перше, слід заспокоїтися і зрозуміти, що міома – не злоякісне новоутворення, і що існують надійні методи лікування;
• По-друге, важливо пройти ретельне обстеження з використанням апаратних методик. Тоді діагноз буде або спростований, або достеменно підтверджено.

Тут ми розглянемо найважливіші питання про міомі матки, розповімо про ймовірні причини її виникнення, симптоми і методи лікування.

Зміст статті:

• Міома матки – що це таке?
• Симптоми міоми матки
• Причини виникнення міоми матки
• Чим небезпечна міома матки?
• Як лікувати міому матки?
• Ліки, що застосовуються в лікуванні
• Профілактика міоми матки
• Відповіді на популярні питання

Міома матки – що це таке?

Міома матки – це захворювання жіночої статевої сфери, що характеризується утворенням та зростанням доброякісної пухлини в міометрії – м’язовому шарі матки. Найчастіше з проблемою міоми матки стикаються жінки вікової категорії від 30 до 40 років і старше. Проте в даний час міоми суттєво «помолодшали», і нерідкі випадки захворювання у молодих жінок у 20-25 років.

Міомою матки називають пухлина (освіта, вузол), розташовану всередині тіла матки (в 95% випадків, рідше в шийці – 5%). Міома може розвиватися з клітин як м’язового, так і сполучної тканини.

Лікарі акушери-гінекологи вказують розміри міом або в сантиметрах (розмір самого вузла), або в тижнях. Фраза «міома 12 тижнів» означає збільшення матки з миоматозним вузлом до такої ж величини, як при терміні до 12 тижнів вагітності.

За розташуванням щодо м’язового шару міометрія – міоми класифікують наступним чином:

• Міжм’язова (або внутрішньом’язова, або інтерстиціальна, або интрамуральная) – вузол знаходиться всередині міометрія;
• Подбрюшинная (або субсерозная) – вузол розташований під слизовою оболонкою зовнішнього шару матки, близько очеревини;
• Підслизова (або субмукозная) – вузол знаходиться під внутрішньою слизовою оболонкою матки, в порожнині органу;
• Межсвязочная (або интралигаментарная) – вузол розташовується між широкими матковими зв’язками.

Зустрічаються міоми на ніжці, але їх локалізація буває точно такий же, як ми перерахували вище.

Іноді діагностується дифузна форма міоми, при якій вузол як такий відсутній, але відбувається дифузне розростання міометрія.

Чим відрізняється міома від фіброми матки?

Всі різновиди міом формуються з двох видів тканини: м’язової і сполучної. Переважний склад пухлини визначає її приналежність до типу міоми. Якщо в ній переважають м’язові волокна, то це міома. Якщо переважають сполучні волокна, які перемішуються з м’язовими, то це фіброміома. А якщо ж пухлина складається із сполучної тканини, то вона називається фібромою.

Симптоми міоми матки

Симптоми міоми матки залежать від давності виникнення вузла, віку жінки, величини і розташування пухлини, швидкості росту миоматозного сайту і наявності інших хронічних хвороб. Іноді міоми протікають практично безсимптомно і виявляються лише при черговому медичному огляді.

Найбільш часті і характерні симптоми міоми матки:

• Болі в межменструальном періоді, різні за тривалістю, виникають внизу живота, іноді віддають в поперекову область, верхні відділи живота або ноги;
• Порушення менструальної функції. Це можуть бути зміни тривалості циклу в бік зменшення або збільшення, посилення хворобливості менструацій, збільшення обсягу крововтрати при місячних (менструальні маткові кровотечі), міжменструальні кров’янисті виділення;
• Проблеми в репродуктивній сфері (можливий розвиток безпліддя).

При швидкому зростанні міоми матки або при великих розмірах миоматозного сайту може збільшуватися обсяг живота без збільшення маси тіла, а також відчуватися дискомфорт і постійні ниючі і тягнучі болі внизу живота, які посилюються після фізичних навантажень і емоційно-психологічних переживань.

При здавленні прилеглих органів миоматозним вузлом виникають стійкі запори, а також часте, іноді хворобливе сечовипускання.

При перекруте ніжки миоматозного вузла розвивається некроз (омертвіння) тіла міоми, і тоді спостерігається клінічна картина «гострого живота»: різкі болі в нижній частині черева, прискорене серцебиття, холодний липкий піт, непритомний стан. Ця ситуація вимагає невідкладної хірургічної допомоги.

Інші симптоми міоми матки можуть виражатися в порушенні функцій побічно порушених патогенезом органів:

• Розвиток анемій (при частих кровотечах);
• Запаморочення;
• Часто виникає головний біль;
• Болі за грудиною;
• Неврози та неврозоподібні стани внаслідок думок про зростання пухлини, небезпеки захворювання.

Симптоми міоми матки на ранніх стадіях

Перші ознаки міоми матки спостерігаються зазвичай при наявності у жінки миоматозного вузла розміром 2-6 см і більше:

• Поява не пов’язаних з менструацією різких болів схваткообразного характеру в нижньому відділі живота;
• Хворобливість менструацій, хоча раніше такого не було;
• Посилення менструальної кровотечі;
• Поява кров’янистих виділень в межменструальний період;
• Рясні кровотечі між менструаціями;
• Подовження або скорочення менструального циклу;
• Неможливість зачати дитину.

Причини виникнення міоми матки

Дослідження в галузі медицини дозволяють виділяти кілька можливих причин розвитку міоми матки:

• Генетичний фактор (спадкова схильність);
• Дисбаланс в гормональній сфері;
• Патологічні розростання ендометрію (внутрішньої слизової оболонки матки);
• Наслідки множинних або частих абортів і застосування внутрішньоматкових спіралей;
• Інфекційні та запальні процеси жіночої статевої сфери;
• Хронічні стресові стани;
• Цукровий діабет й інші ендокринні захворювання, в тому числі ожиріння;
• Наявність хронічних хвороб різних внутрішніх органів і систем організму;
• Гіподинамія;
• Відсутність регулярного статевого життя і сексуального задоволення.

Розглянемо деякі причини більш детально.

Надлишок естрогену, недолік прогестерону. Міома матки вважається гормонозависимим захворювання – пухлина формується на фоні порушення балансу жіночих статевих гормонів. Тому розвиток міоми характерно для жінок дітородного віку. Міома не виникає у дівчаток до настання перших місячних та у жінок у менопаузальному та постменопаузальному періоді. Дослідження довели, що на виникнення, зростання і розвиток пухлини впливає розбалансування вироблення жіночих статевих гормонів – естрогену і прогестерону.

Порушення менструального циклу, при якому підвищена продукція естрогену, що може призвести до розвитку міоми матки. Ожиріння збільшує ризик виникнення захворювання, т. к. жирова тканина також продукує естроген. Підвищення рівня естрогену тягне за собою порушення співвідношення гормонів естрогену – прогестерон в організмі жінки.

Крім підвищеного вироблення естрогену часто спостерігаються метаболічні порушення його синтезу балансу і його фракцій (естрону та естріолу) у різні фази менструального циклу. Тому при підозрі на міому важливо провести дослідження гормонального статусу.

Кількість вагітностей, пологів, абортів. Важливим фактором при обстеженні є з’ясування загальної кількості вагітностей у жінки, а також їх результатів – пологи, викидень (аборт). Аборти і викидні підвищують ризик розвитку міоми. Вагітності, що закінчилися пологами, особливо з наступним грудним вигодовуванням – знижують.

Травматичні, складні пологи, діагностичні вискоблювання порожнини матки, часті і множинні медичні аборти (в тому числі міні-аборти») можуть стати першопричиною розвитку міоми.

Харчування жінки. До порушення гормонального балансу призводить і неправильне харчування. Переважання в раціоні рафінованих продуктів, транс-жирів, недостатня кількість клітковини може викликати підвищення утворення жіночих статевих гормонів та їх дисбаланс. Нездорове харчування призводить до ожиріння, яке, як ми вже зазначали, є фактором ризику розвитку міоми (Докладніше, що можна і що не можна їсти при міомі матки).

Якщо дієта жінки збалансована, містить велику кількість рослинних продуктів, дарів моря, складних вуглеводів (круп), мало жирів і цукрів – ризик розвитку міоми значно зменшується. Зовні жінки, харчуються правильно, виглядають молодо і привабливо, вони сповнені здоров’я, сил та енергії.

Відсутність оргазму при статевих контактах. На виникнення міоми матки впливає і повноцінність інтимного життя жінки. Нерегулярні або рідкісні статеві контакти, відсутність оргазмів призводить до застою венозної крові в малому тазу. Хронічне стан венозного застою може спровокувати гормональну нестабільність і виникнення пухлини.

Цукровий діабет і гіпертонія. Ризик розвитку міоми підвищують такі захворювання, як гіпертонічна хвороба. Ризик збільшується, якщо жінка захворіла в молодому віці, до 35 років.

Інші можливі причини міоми матки:

• Ожиріння за типом «яблуко»;
• Оральна контрацепція гормональними препаратами;
• Травми і захворювання жіночої статевої сфери;
• Тривале перебування під впливом ультрафіолетового спектру прямих сонячних променів і в соляріях.

Чим небезпечна міома матки?

Міома матки являє небезпеку для здоров’я жінки в плані розвитку ускладнень захворювання. При регулярному спостереженні у лікаря-гінеколога і уважному ставленні до свого здоров’я жінка може значно знизити ризик ускладнень.

Тому слід знати про можливі потенційні проблеми:

• Масивні маткові кровотечі – небезпечні самі по собі загрозою для життя, так і розвитком анемій;
• Перекрут миоматозного вузла на тонкій ніжці. Чреватий розвитком картини «гострого живота». Вимагає негайної оперативної допомоги;
• Некроз миоматозного сайту. Омертвіння тканин міоми. Частіше виникає при інволюції (скорочення матки після пологів, до 40-го дня. Також потрібна негайна хірургічна допомога;
• Малігнізація миоматозного сайту – переродження доброякісної пухлини з в злоякісну. За даними досліджень, зустрічається у 1,5 – 3% всіх випадків, що не применшує небезпеки ускладнення;
• Народження миоматозного вузла при субмукозной міомі – відбувається з виворотом матки;
• Порушення репродуктивної діяльності жінки – розвиток позаматкової вагітності, самовільні викидні, передчасні та ускладнені пологи, безпліддя;
• Розвиток гнійних процесів в миоматозном сайті і навколишніх тканинах. Запальні процеси без медичної допомоги може призвести до тяжких септичних ускладнень.

Жінкам з діагнозом «міома матки» слід регулярно спостерігатися у лікаря-гінеколога. При найменшій зміні у своєму самопочутті потрібно звертатися за медичною допомогою, щоб уникнути всіх перерахованих ускладнень.

Як лікувати міому матки?

Існують два основні методи лікування міоми матки:

• Консервативне лікування – за допомогою медикаментів і неінвазивних процедур.
• Оперативне лікування – за допомогою хірургічного втручання.

Вибір методу лікування залежить від ступеня вираженості клінічних симптомів міоми матки, розмірів миоматозного вузла, віку жінки, наміри мати дітей в майбутньому.

В основу консервативного методу покладено застосування гормональних препаратів всередину і ін’єкційно, а також симптоматична терапія (знеболювання, лікування анемій, зменшення крововтрати і т. д.).

Консервативна терапія ефективна лише для стримування росту пухлини. Усунути міому матки консервативно неможливо. Тому безопераційний метод лікування застосовується переважно у жінок у старшому дітородному віці. При цьому стримується збільшення пухлини до настання менопаузального періоду. В цей час велика ймовірність самостійного розсмоктування пухлини.

Основні принципи консервативної терапії міоми

Безопераційне лікування міоми матки являє собою комплекс заходів, які включають дотримання відповідної дієти, застосування імуномодуляторів, фітотерапію, дозволені фізіотерапевтичні процедури, прийом гормональних препаратів.

Курс лікування складається з наступних етапів:

• Протизапальна терапія інфекційних процесів гінекологічної сфери;
• Активізація імунної системи спеціальними препаратами;
• Коригування режиму харчування і раціону;
• Нормалізація роботи ендокринної системи;
• Формування рівного психоемоційного фону;
• Усунення кровотеч;
• Лікування анемій;
• Приведення в норму менструального циклу.

Коли показана операція з видалення матки при міомі?

Показання до радикального оперативного лікування міоми матки:

• Розміри пухлини від 12 тижнів (об’ємна пухлина здавлює сусідні органи, кровоносні судини, перешкоджають їх нормальному функціонуванню);
• Швидке зростання миоматозного вузла (від 4-х тижнів за рік);
• Міома є причиною масивних кровотеч;
• Виражений больовий синдром;
• Перекрут ніжки і некротізація миоматозного вузла;
• Народження підслизового миоматозного вузла;
• Поєднання ендометріозу та міоми;
• Підозра на малігнізація міоми.

Емболізація маткових артерій – сучасний унікальний метод лікування міоми

Суть методу полягає в перекриття кровотоку по артеріях, що живлять миоматозний вузол. Ця неінвазивна операція проводиться рентген-операційної. У стегнову артерію вводиться катетер, по якому проводиться спеціальний эмболизующий (закупорює артерії) препарат. Операція проводиться під місцевою анестезією і контролем рентгеноконтрастної речовини. Для жінки все проходить безболісно.

Надалі без кровопостачання пухлина зменшується в розмірах і повністю зникає. Рецидивів після такого лікування не спостерігалося.

ФУЗ-абляція

ФУЗ-абляція міоматозних вузлів під контролем МРТ – це неінвазивний метод лікування міоми матки. Суть методу: нагрівання клітин миоматозного вузла за допомогою спрямованого ультразвукового імпульсу з метою їх загибелі.

На першому етапі лікування лікар планує весь процес при дослідженні за допомогою МРТ. На другому етапі, продовжуючи контролювати процес за допомогою МРТ, лікар направляє УЗ-імпульси на пухлинний вузол. Клітини вузла нагріваються до певної температури, внаслідок чого гинуть. Після цього лікар виробляє спрямоване охолодження тканин. Таких коротких сеансів ультразвукового впливу буде декілька, в залежності від величини пухлини. МРТ дозволяє відстежувати ступінь руйнування тканин і коригувати потужність впливу ультразвукового променя.

В цілому ФУЗ-абляція може зайняти до 4-х годин. Третій етап процедури – це контрольне магнітно-резонансне сканування із застосуванням рентгеноконтрастного речовини.

Плюси методу ФУЗ-абляції:

• Неінвазивність;
• Відсутність необхідності в анестезії, післяопераційному догляді, інтенсивної інфузійної терапії;
• Відсутність ускладнень і побічних ефектів – крововтрати, підвищення температури, інтоксикації;
• Збереження матки і репродуктивної діяльності відповідно;
• Короткі терміни реабілітації;
• Відсутність рецидивів розвитку міоматозних вузлів;
• Висока ефективність методу навіть при наявності множинних і великих вузлів;
• Значне зменшення розмірів міоми відразу після лікування;
• Швидке позбавлення від неприємної симптоматики захворювання.

Під час процедури жінці необхідно лежати нерухомо. З-за тривалого перебування в положенні лежачи на животі можуть виникнути дискомфортні явища в області шиї, стоп, колін. Про всі зміни у своєму стані потрібно повідомляти медичної сестри і лікаря, який проводить лікування.

Не можна терпіти такі симптоми:

• Печіння або біль колючого характеру внизу живота;
• Колючі і простреливающие болі в спині, попереку, в області крижів і в ногах.

Ліки, що застосовуються в лікуванні міоми

При консервативній терапії застосовують кілька груп медикаментів. Розглянемо більш детально кожну.

Комбіновані оральні контрацептиви

Поєднання етинілестрадіолу і дезогестрелу:

• Мерсилон;
• Марвелон;
• Новинет.

Поєднання етинілестрадіолу з норгестрелом:

• Овосепту;
• Рігевідон.

Лікування контрацептивними препаратами, що містять комбінації з 2-х гормонів, ефективно для зниження вираженості больового синдрому та зменшення кровотеч. Від терапії такими препаратами можна очікувати скорочення розмірів лише тих пухлин, які спочатку мали розмір до 1,5 см (детальніше: КОК (комбіновані оральні контрацептиви)).

Агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону

Дія цих препаратів засновано на створенні тимчасового «штучного клімаксу» в організмі жінки. Під дією гормонів пригнічується функція яєчників. Препарати-агоністи (аналоги) натуральних гонадотропін-рилізинг гормонів (АГРГ) пригнічують вироблення статевих гормонів гіпофіза впливають на роботу яєчників.

Препарати цієї групи:

• Бусерелін;
• Трипторелін (Диферелін, Декапептил, Декапептил-депо);
• Лейпрорелин (Люкрин-депо);
• Гозерелін (Золадекс).

Під дією АГРГ яєчники «засипають», не відбувається овуляції, слизова матки не змінюється циклічно – менструації припиняються. Цей процес повністю оборотний після відміни препаратів всі функції відновлюються. Лікування триває не більше 6 місяців. За цей термін розмір пухлини може зменшитися до 50%, симптоми міоми стають менш вираженими.

Мінуси застосування препаратів:

• Можливе повне відновлення розмірів пухлини після припинення лікування;
• Заборонений тривалий (довше 6 місяців) прийом препаратів з-за високого ризику виникнення остеопорозу та інших ускладнень недостатнього рівня естрогену.

Доцільно призначення АГРГ перед оперативним втручанням при міомі матки з метою зменшення розміру пухлини.

Повний список агоністів гонадотропін-рилізинг-гормонів

Антипрогестагени

Як і агоністи ГРГ, препарати цієї групи використовують перед операцією з видалення міоми матки. Зазвичай застосовується препарат Міфепристон (RU-486).

Під дією гормональної терапії міоматозні вузли зменшуються в розмірах, симптоми міоми матки слабшають.

Антигонадотропини

Використовуються препарати:

• Даназол (Даноген, Дановал, Данол, Веро-Даназол).
• Неместрал (діюча речовина – гестрінон).

Дія антигонадотропинов зводиться до зниження інтенсивності симптомів без зменшення розмірів пухлини. Часто при їх застосуванні виникають небажані побічні явища (посилений ріст волосся на обличчі і тілі, зміна тембру голосу, поява висипань).

Антигонадотропини використовуються для лікування міоми матки досить рідко, тільки при відсутності ефекту від лікування іншими гормональними препаратами.

Гестагени

На сьогоднішній день застосування гестагенів стає все менш виправданим. Деякі гінекологи вважають використання гестагенів ефективним, оскільки при нестачі прогестерону відбувається ріст пухлини. Багато лікарі, навпаки, висловлюються категорично проти застосування будь-яких гестагенів для лікування міоми. Механізм утворення пухлини заснований не на кількості якогось гормону, а на дисбалансі всієї гормональної системи жінки.

В даний час застосування гестагенів призначається при поєднанні міоми матки і гіперплазії ендометрію.

Використовуються препарати:

• Линестренол (Оргаметрил, Эсклютон);
• Нор-этистерон (Норколут, Примолют-нор);
• Медроксипрогестерону ацетат (Провера, Депо-Провера).

Останні дослідження медикаментозного лікування міоми

Вчені Брюссельського університету провели дослідження в госпіталі Святого Луки, щоб зрозуміти, як діє на міому матки контрацептивний препарат Эсмия. У складі таблеток Эсмия основна діюча речовина – улипристала ацетат. А так як в процесі розвитку і зростання міоми має значення рівень не тільки естрогену, але і прогестерону, було прийнято рішення вивчити дію препарату Эсмия і блокаторів гестагенів.

В експерименті взяли участь 550 жінок, яким було показано оперативне лікування міоми матки. Всіх досліджуваних розділили на дві групи. Одній групі протягом 3-х місяців давали в якості «лікування» плацебо, інший – таблетки Эсмия.

Паралельно велося ще одне дослідження: порівняння дії препарату Эсмия та ін’єкцій блокаторів гормонів гестагенів.

Результати двох експериментів виявили наступне:

• Після застосування препарату Эсмия розміри міоми матки скорочуються, інтенсивність симптомів захворювання знижується;
• 90% обстежених пацієнток відзначили позитивний ефект від прийому таблеток Эсмия;
• У 50% пацієнток, що приймали препарат Эсмия, зникла необхідність в оперативному лікуванні (ефект аналогічний з застосуванням ін’єкцій блокаторів гестагенів);
• Після прийому таблеток Эсмия відсутні такі побічні ефекти, як при застосуванні ін’єкцій блокаторів гормонів – припливи, дегенерація кісткових тканин;
• Після лікування протягом 6 місяців не спостерігалося відновлення росту пухлини, тоді як після припинення ін’єкцій блокаторів гормонів міоматозні вузли починали знову зростати.

Цілком імовірно, що завдяки зусиллям науковців незабаром проблема міоми матки буде вирішуватися набагато швидше і простіше, ніж в даний час.

Профілактика міоми матки

Оскільки міома матки є нагальною проблемою, слід приділяти належну увагу профілактиці цього захворювання з молодих років. Хоча єдиної теорії виникнення міом немає, варто постаратися попередити всі можливі причини виникнення пухлини.

Стреси. Культивувати всередині себе психологічний комфорт – ось до чого повинна прагнути кожна жінка. Зовсім уникнути стресів, звичайно, не вийде. Однак потрібно навчитися правильно реагувати на конфліктні ситуації, не носити в душі образи, невисловлені претензії і багаторічні переживання.

Здоровий спосіб життя. Збалансоване харчування, оптимальна фізична навантаження, достатнє перебування на свіжому повітрі, проведення загартовуючих процедур, дотримання режиму праці та відпочинку – на перший погляд банальні істини можуть по-справжньому допомогти у збереженні жіночого здоров’я.

Контроль над масою тіла дозволить уникнути ожиріння, яке, як ми зазначали, є фактором ризику розвитку міоми матки. Кожні зайві 10 кг ваги збільшують ймовірність виникнення захворювання на 20%.

В раціон потрібно включати достатню кількість свіжих овочів і фруктів, цільнозернових продуктів, замінювати прості вуглеводи складними. Слід пити багато чистої води, особливо в жаркий сезон.

Регулярні заняття фізичними вправами сприяють поліпшенню діяльності ендокринної системи в цілому і статевих залоз зокрема. Прискорення кровотоку поліпшує постачання органів малого тазу киснем, що поліпшує всі обмінні процеси в гінекологічній сфері.

Після фізичних навантажень оптимально проведення водних загартовуючих заходів – контрастного душу, обливань, обтирань.

Медичне спостереження. Кожна жінка повинна як мінімум один раз на рік, а краще – раз на півроку проходити огляд у лікаря-гінеколога. При необхідності лікар призначить ультразвукове дослідження малого тазу. Ні в якому разі не можна нехтувати таким обстеженням, грунтуючись на тому, що «нічого не турбує». Виявлення міоми на ранніх стадіях дозволить обійтися неінвазивним або консервативним методом лікування.

Контрацепція, планування сім’ї. Вкрай важливо організувати раціональну контрацепцію щоб уникнути переривання небажаної вагітності. Питання контрацепції слід обговорити з лікарем-гінекологом. Часто найкращим вибором буде використання оральних контрацептивів, що є ще одним профілактичним фактором проти виникнення міоми матки. Варто лише підібрати відповідний препарат.

При генетичній схильності до розвитку міоми матки у молодої жінки необхідно зберегти першу вагітність.

Пологи в оптимальному віці (перші – до 22 років, другі – до 25, наступні – до 35 років) з подальшим грудним вигодовуванням знижують ризик розвитку пухлини, а іноді сприяють розсмоктуванню наявної міоми. Стан материнства, період лактації забезпечує не тільки гармонійне психологічний стан жінки, але і нормалізує рівень статевих гормонів в організмі.

Гармонійне інтимне життя. Регулярне, повноцінне статеве життя з обов’язковим досягненням оргазму при кожному статевому акті значно знижує ризик розвитку будь-яких пухлин гінекологічної сфери, в тому числі і міоми. Це обумовлено прискоренням кровотоку у всьому організмі і в малому тазі зокрема, комфортним психологічним станом, посиленням роботи ендокринної системи.

«Клімат-контроль». Всім жінкам слід пам’ятати про профілактику як загального, так і місцевого (область малого тазу, стегон, сідниць, стоп) переохолодження. Потрібно уникати тривалого перебування в мокрому купальнику, а також сидіння на мокрій землі, кам’яних та інших холодних поверхнях, навіть літом в спекотні дні.

Білизна має бути натуральним, т. к. синтетичні тканини на холоді сприяють швидкому замерзанню, а в спеку – потіння. Занадто облягає, здавлює тіло одяг теж може порушити теплообмін.

При виникненні симптомів запальних процесів (болі, виділення, підвищення температури тіла) необхідно негайно звернутися до лікаря-гінеколога для своєчасного призначення лікування. Якщо не звернути уваги і чекати, що все само пройде», можна сприяти розвитку вогнища хронічного запального процесу.

Ультрафіолетові промені. Жінкам не слід зловживати перебуванням на сонці і в соляріях, під прямими променями ультрафіолетового спектру. Перед тим, як засмагати, необхідно нанести на шкіру спеціальний захисний крем.

Вітаміни та мікроелементи. Крім вживання здорових харчових продуктів, для жінки важливий періодичний додатковий прийом вітамінно-мінеральних комплексних препаратів. Конкретно цей крок краще обговорити з лікарем, який призначить комплекс, що містить йод, залізо, магній, мідь, селен, цинк, а також вітаміни А, С, Е з антиоксидантними властивостями.

Відповіді на популярні питання

• Чи можлива вагітність при міомі матки? Так, при наявності міоми настання вагітності можливо. Все залежить від розмірів миоматозного вузла і його розташування. Якщо вузол не заважає заплідненої яйцеклітини пройти по матковій трубі і імплантуватися в стінку матки – настає вагітність. Розвиток вагітності повинно відбуватися при регулярному спостереженні жінки у лікаря акушера-гінеколога.
• Чи можна народжувати з міомою матки? Можна, але кожен випадок індивідуальний. Питання про ведення пологів (природним шляхом або через кесарів розтин) повинен вирішувати ваш лікар акушер-гінеколог.
• Прийом протизаплідних таблеток при міомі матки. Так як міома «помолодшала», і захворюванням страждають молоді сексуально активні жінки, питання контрацепції досить актуальне. При міомі в відсутність індивідуальних протипоказань можна застосовувати монофазние і комбіновані гормональні контрацептиви. Оральні протизаплідні засоби допомагають відрегулювати менструальний цикл і зменшити обсяг кровотечі.
• Чи можна робити масаж при міомі матки? При міомі, ускладненої кровотечею, постійними болями внизу живота, швидким ростом пухлини, при підозрі на злоякісне переродження – проведення масажу абсолютно протипоказано! При неускладненій міомі можливий масаж, але виключаючи такі ділянки тіла: низ живота, поперековій області, стегна, сідниці. Гінекологічний масаж також протипоказаний при будь міомі матки.
• Чи можна засмагати при міомі матки? Ні, засмагати не можна ні під прямими сонячними променями, ні під лампами солярію. Не можна допускати перегрівання як локальній області внизу живота, так і тіла в цілому – щоб уникнути зростання і переродження пухлини.
• Чи можна займатися спортом при міомі матки? При відсутності болю і міжменструальних кровотеч – можна, але при дотриманні декількох правил.

  Слід утриматися від:

• Вправ на підняття важких речей;
• Кручення обруча з обважненням (піском, присосками);
• Танцю живота;
• Використання зігріваючих поясів.
• Можлива контрацепція за допомогою спіралі при міомі матки? Ні, звичайну спіраль при міомі матки застосовувати не можна. При відсутності протипоказань можлива контрацепція спеціальної спіраль Мірена для лікування міоми. Звичайна спіраль посилює кровотечі при менструаціях. При застосуванні спіралі Мірена больові відчуття під час місячних повністю відсутні, а кровотечі стають мізерними.
• Як підтвердити діагноз «міома матки»? Слід пройти гінекологічний дворучний огляд з пальпацією і УЗД з вагінальним датчиком. Зазвичай цих двох методів достатньо. При необхідності призначається комп’ютерна томографія, магнітно-резонансне дослідження, биопсическая діагностика, гістероскопія.
• Чи потрібно проходити лікування, якщо є невеликий субсерозний миоматозний сайт до 2 см? Так. У будь-якому випадку лікування міоми необхідно. У такій ситуації показані консервативні методи (без операції).
• Продовжує міома зростати при вагітності? У перших двох триместрах спостерігається незначний ріст пухлини. У третьому триместрі вагітності зростання міоми припиняється.

Можливо, вас зацікавить: