Корисні поради на всі випадки життя

Нежить — причини і симптоми, як і чим лікувати нежить?

Нежить - причини і симптоми, як і чим лікувати нежить?

Нежить – це запалення слизової оболонки носа. Медичне назва нежиті –риніт. Нежить (або риніт) найчастіше викликають віруси і мікроби.

Слизова носової порожнини – це первинний бар’єр проти інфекцій, ворсинки на її поверхні затримують пил і забруднення, що надходять у ніс при диханні. Крім того, в носовій порожнині відбувається зігрівання повітря до комфортної температури. Нежить і простудні захворювання часто наступають при переохолодженні, місцевий імунітет слабшає, і збудники інфекції отримують можливість для розмноження та розповсюдження далі по носоглотки і дихальних шляхах.

Зміст статті:

Причини нежиті

Нежить може виникати з різних причин. Найчастіше причиною нежиті є інфекційні агенти – віруси, бактерії і грибки. Найбільш поширена причина– віруси з групи риновірусів, коронавірусів і аденовірусів. Тоді захворювання класифікується як інфекційний риніт.

Інша причина запалення слизової носоглотки – алергічна реакція. Алергени потрапляють в носові шляхи в процесі дихання, провокуючи набряклість, виділення слизу і закладеність носа. У такому разі захворювання класифікують як алергічний риніт.

Алергічний та інфекційний нежить вимагають різних підходів до лікування – для пом’якшення негативних ознак захворювання в обох випадках застосовують судинозвужувальні засоби, що дозволяє ненадовго полегшити дихання хворого і стримати виділення слизу. Однак при інфекційному риніті необхідна комплексна терапія із застосуванням антисептичних препаратів, а лікування алергічного риніту використовуються гормональні засоби та блокатори гістамінових рецепторів.

Можливі причини нежиті:

Інфекційний риніт. Цей вид нежитю поширений більше інших і знайомий практично кожному. Інфекційний риніт протікає в гострій формі, найчастіше його викликають бактерії, віруси, рідше – грибки. Якщо хворий володіє стійким імунітетом, інфекційний нежить закінчується швидко і без ускладнень.

Вроджені причини. Аномалії розвитку у внутрішньоутробному періоді порушують нормальне функціонування порожнини носа і стають причиною хронічного нежитю. До таких причин належать порушення будови лицьових кісток, викривлення носової перегородки, гіпертрофія або деформація порожнин носа. Найчастіше зустрічається однобічний дефект, коли не функціонує деформована ніздря, а через іншу порожнину безперешкодно надходить повітря.

Рідко зустрічається така причина хронічного нежитю, як синдром Картагенера. Інша назва патології – первинна циліарна дискінезія. Захворювання порушує механізм видалення слизу з носа слизового внаслідок неправильного функціонування миготливого епітелію. Результатом цього стає застій слизу в порожнині носа та бронхах, розвиток бронхіту, перехід риніту у хронічну форму.

Алергія. Одна з найчастіших причин появи у дітей і дорослих довго поточного хронічного нежитю – алергічний риніт. Він з’являється не тільки в пору цвітіння, але і взимку, коли, здавалося б, причин для появи алергії бути не повинно.

Поширені алергени:

Лікарський риніт. Нежить, що з’явився внаслідок прийому лікарських препаратів, виникає з двох причин:

«Рикошетний» нежить може розвинутися вже через 4-5 днів після початку лікування звичайного риніту краплями з судинозвужувальним ефектом. Несвоєчасна ануляція крапель від нежиті призводить до звикання до них слизової носа. Відміна препарату призводить до посилення набряку, збільшення дози призводить до резистентності клітин слизової до діючої речовини. Підсумок подібній ситуації – збереження симптомів риніту навіть при максимальних дозах. Саме тому не рекомендується застосовувати судинозвужувальні краплі довше терміну, зазначеного в інструкції.

Аденоїди. Розростання аденоїдів, які перебувають біля входу в порожнину носа з боку глотки, стає причиною хронічного нежитю у дітей. Гіпертрофована піднебінна мигдалина перекриває просвіт носових ходів, чим створює перешкода току повітря. Нерідко зустрічається поєднання гіпертрофії аденоїдів з отитом, синуситом, хронічну ангіну. Розростання тканин мигдаликів провокує розмноження патогенних бактерій, що викликають запалення тканин носоглотки. Докладніше: причини і симптоми аденоїдів

Сторонні тіла. Найчастіше така причина нетипового нежитю зустрічається у дітей раннього дошкільного віку.

Дитина може непомітно від батьків помістити в ніс:

Характерний симптом чужорідного тіла в носі – виділення рідкої слизу з однієї ніздрі. При довгостроково поточному нежиті отоларинголог зі стажем завжди в першу чергу підозрює наявність у носовому ходу чужорідного тіла. Зафіксований випадок хронічного риніту, що триває протягом 20 років, причиною якого стала потрапила в дитинстві в ніс ґудзик. Її виявили у жінки зовсім випадково при рентгенівському дослідженні.

Поліпи носа. Внаслідок хронічного запалення або алергічного впливу на слизовій оболонці носа виникають доброякісні поліпи. Освіти досягають значної величини, перекриваючи носові порожнини і перекриваючи струм повітря.

Найчастіше поліпи утворюються у дорослих. Якщо вони діагностуються у дитини віком 10 років, їх можлива причина – хронічний синусит, муковісцидоз. Нерідко поєднання поліпа з бронхіальною астмою, алергією на ацетилсаліцилову кислоту або фрукти жовтого кольору.

Вазомоторний риніт. Причина патології – порушення регуляції тонусу судин носа. При цій патології активується парасимпатична нервова система, нервові закінчення якої виявляють судинорозширювальну дію. Судини слизової оболонки носа переповнюються кров’ю, вона сильно набрякає, повітря не проходить по носових ходах. Симптоми вазомоторного риніту – чхання, закладений ніс, виділення великої кількості слизу. Вони посилюються під впливом стресу, холоду, інтенсивних запахів, розпилення в повітрі хімічних речовин, при сильних емоціях.

Атрофічний риніт. Ця різновид нежитю зустрічається рідко, її причина – витончення слизової носа, її атрофія внаслідок рідко зустрічається виду запального процесу. Його провокують такі різновиди бактерій, як протей, клебсиелла, а також спадкова схильність. Симптоми атрофічного нежиті – озена (виділення зі смердючим запахом), втрата нюху, слиз зеленого кольору з утворенням кірок.

Нежить як симптом інших хвороб. Однією з можливих причин довгостроково поточного нежитю стає прихований гіпотиреоз – знижена функція щитовидної залози, недостатнє продукування нею гормонів. З цієї причини набрякають сполучні тканини всього тіла, у тому числі і слизова носа. Внаслідок набряку зменшується надходження повітря, виникає закладеність. Уточнення діагнозу проводять, здавши аналіз на гормони щитовидної залози.

Ще одна причина розвитку хронічного риніту – аутоімунні захворювання:

Симптоми нежитю

Симптоми нежитю відрізняються в залежності від стадії захворювання:

Якщо імунна система людини в хорошій формі, організм активізується на боротьбу з інфекцією. Набряклість поступово спадає, поліпшується нюх і відновлюється носове дихання. Через кілька днів людина одужує. Якщо організм людини ослаблений, без адекватного лікування він може не впоратися з хворобою, в цьому випадку найстрашніше – можуть розвинутися різні, у тому числі важкі ускладнення.

Нежить без температури – що це значить?

Нежить, який не супроводжується підвищенням температури тіла може бути ознакою вірусної інфекції, зокрема це характерно для риновірусів. Закладеність носа, рясні слизові виділення і утруднення дихання – основні симптоми даного захворювання. До них можуть додаватися головні болі, біль у горлі, закладеність у вухах і пониження слуху. Найчастіше такий тип нежитю з’являється у дорослих і є ознакою хорошого імунітету, адже в процесі боротьби з інфекцією не впливає на гіпоталамус, де розташовані терморегуляторние центри.

Причиною виникнення нежиті без температури вважається переохолодження організму, в результаті чого він стає більш схильним інфекції.

Ще одна причина виникнення нежиті без температури – це індивідуальні особливості стану пацієнта. Так, риніт може з’являтися у жінок у першому триместрі вагітності та у маленьких дітей, коли у них прорізуються зуби. Лікування в такому випадку чисто симптоматичне, так як нежить не є ознакою серйозної патології, а розвивається за ослабленого імунітету.

Фактори, що провокують розвиток нежиті без температури:

Як правильно лікувати нежить?

Існує певні правила, дотримуючись яких, можна швидко і ефективно вилікувати нежить.

Як правильно лікувати нежить у дорослих?

Як правильно лікувати нежить у дітей?

Як правильно лікувати алергічний нежить?

Як правильно лікувати хронічний нежить?

Якими засобами лікується нежить?

У відсутність лікування нежить може спричинити за собою серйозні ускладнення – запальні процеси в гайморової пазусі, слизової оболонки глотки і гортані, гострий або хронічний отит, етмоїдит.

Але як лікувати нежить? На ранніх стадіях нежиті рекомендується рідше виходити з дому і контактувати з оточуючими. Хоч нежить сам по собі не є небезпечним, але при неправильному лікуванні або його відсутності може вивести людину з ладу кілька днів або навіть тижнів. Тому потрібно уникнути поширення інфекції і створити всі умови для швидкого одужання.

Лікувальні заходи на ранніх етапах включають в себе прогрівальні процедури для ніг, інгаляції лікувальними розчинами з сіллю або ефірними маслами, прийом великої кількості рідини – чаю, лимонного напою з імбиром, настою цілющих трав, відвару шипшини.

Слід дотримуватися всіх правил гігієни носової порожнини і постійно очищати її від надлишків слизу за допомогою одноразових носовичків. Очищувати носові ходи під проточною водою слід обережно, так як підвищений тиск в носовій порожнині може сприяти поширенню інфекції, викликаючи отит, фарингіт, ларингіт, запалення гайморових пазух. Очищати ніздрі потрібно по черзі, так як при їх одночасному очищенні існує ризик пошкодження кровоносних судин, освіти куперозних зірочок.

На другій стадії захворювання, у разі якщо всі попередні процедури виявилися малоефективними, можна почати застосування лікарських препаратів, призначених лікарем. Судинозвужувальні засоби для термінового лікування закладеності носа застосовують не довше п’яти днів, щоб уникнути звикання.

Для розрідження слизу важливо постійно забезпечити надходження рідини в організм, також в цьому допомагає прийом препаратів з муколитиками. Дуже в’язка і густий слиз погано відокремлюється з носової порожнини, утруднює дихання і подовжує час до одужання.

Судинозвужувальні препарати від нежитю. Найбільшу групу ліків представляють судинозвужувальні засоби, після застосування яких практично моментально зменшується набряк слизової і полегшується суб’єктивний стан хворого. Однак судинозвужувальні препарати мають свої протипоказання та особливості застосування, тому в боротьбі із захворюванням не слід розраховувати тільки на цю групу засобів.

Судинозвужувальні засоби зазвичай випускають у формі крапель або спрея, потрапляючи на слизову оболонку носової порожнини, ці препарати звужують кровоносні судини, з-за чого набряк зникає, зникає закладеність носа і людина може нормально дихати.

Інша корисна властивість судинозвужувальних засобів – здатність впливати на кількість слизу і швидкість її вироблення, що прибирає симптоми нежитю. Головні дійові компоненти судинозвужувальних засобів – нафазолин, ксилометазолин, оксиметазолін.

В залежності від головного діючої речовини розрізняють три групи судинозвужувальних засобів:

Інші діючі компоненти судинозвужувальних засобів – тетризолін, фэнинефрил – застосовуються рідше, але мають той же механізм впливу на слизову оболонку носової порожнини. Докладніше: судинозвужувальні краплі в ніс від нежиті

Важливо знати! Більшість препаратів для лікування нежиті містять судинозвужувальні засоби, що дозволяють добитися ефекту – зняти закладеність носа, полегшити дихання і зменшити кількість виділень. Однак при постійному застосуванні вони можуть бути небезпечні – до судинозвужувальних препаратів розвивається звикання, внаслідок цього полегшення не настає навіть при підвищених дозах.

Регулярне вживання судинозвужувальних засобів може призвести до таких ускладнень як втрата чутливості носа, порушення смаку та нюху.

Рекомендації фахівців щодо застосування судинозвужувальних засобів:

Препарати від нежитю підбирає і призначає лікар з урахуванням особливостей захворювання – так лікування проходить ефективніше, а побічні ефекти мінімізуються.

Кошти при вірусної інфекції. При нежиті, викликаної вірусами, приймати ліки на ранніх стадіях не рекомендується, організм повинен активізувати імунні сили, і виділення з носа є ознакою його боротьби із збудниками захворювання. Коли соплі стануть з прозорих жовтуватими або зеленими, можна починати лікування.

Лікувальні заходи на ранніх стадіях вірусного риніту спрямовані на зниження в’язкості слизу і її вільне відділення. Для цього рекомендується випивати багато рідини, використовувати зволожувачі повітря і регулювати температуру в приміщенні, де знаходиться хворий. Після цього можна починати промивання фізіологічним розчином, використовувати краплі Піносол та інші лікарські засоби. Докладніше: противірусні краплі в ніс від нежиті

Комплексні препарати від нежитю. Комплексні препарати покликані не тільки прибрати симптоми нежитю, як судинозвужувальні засоби, але, в першу чергу, усунути причину його виникнення. Так, наприклад, при алергічному нежиті, який спровокований попаданням в носові ходи певного алергену, вплив на вироблення слизу не матиме потрібного результату – як тільки час дії засобу закінчиться, нежить відновиться. В даному випадку краще використовувати спеціалізований засіб або комплекс препаратів.

Виброцил – лікарський засіб на основі двох діючих компонентів, деконгестанта і блокатор Н-1 гістамінових рецепторів, не тільки звужує судини і знімає набряк, але впливає на причину нежиті. Антигістамінні речовини в його складі знімають алергічну реакцію, а деконгестант має судинозвужувальними властивостями.

Інша популярна комбінація діючих речовин – муколитик і деконгестант – забезпечує зняття набряклості і відтік слизу за рахунок розріджує дії, в результаті чого нежить виліковується швидше.

Комплексні препарати дають високу результативність у лікуванні нежиті і зводять до мінімуму ризик побічних ефектів і ускладнень.

Ефірні масла від нежитю. Ефірні олії – поширений компонент препаратів для лікування нежиті, можуть застосовуватися і як самостійний засіб. Їх ефект заснований на антисептичних властивості, при місцевому застосуванні ефірні масла відновлюють бар’єрні властивості слизової носа, не травмуючи її. У лікувальних цілях найчастіше використовують олії м’яти, сосни та евкаліпта.

Найпоширеніший препарат цієї групи – краплі Піносол, надають антисептичну і протизапальну дію, у його складі є олія гірської сосни, м’яти і евкаліпти. Докладніше: рослинні краплі від нежиті

Сольові розчини від нежитю. Промивання сольовими розчинами – один з найбільш ефективних способів лікування нежиті. Сольові розчини застосовують як при інфекційному, так і при алергічному риніті, так як вони очищають носові ходи від інфекційних агентів, алергенів і надлишків слизу, запобігаючи висихання і пошкодження слизової.

Сольові розчини не мають обмежень у використанні навіть для маленьких дітей, у них відсутні побічні ефекти, характерні для судинозвужувальних засобів, до них не розвивається звикання. Поширені препарати даної групи – Аквалор, Салін, Хьюмер, Аквамаріс, Марімер.

Препарати від алергічного нежитю. Алергічний риніт лікують спеціалізованими лікарськими засобами – крім судинозвужувальних препаратів можуть застосовуватися блокатори гістамінових рецепторів і гормональні засоби. Серед гормональних препаратів найчастіше призначають Фликсоназе, Беконазе, Насобек, Назонекс. Ефект Назонексу проявляється вже через 12 годин, самопочуття хворого значно поліпшується. Препарати випускаються у формі для місцевого застосування, тому не впливають на стан організму в цілому.

Протипоказання для гормональних засобів – суворо забороняється вживати їх при інфекційному риніті, так як ці препарати можуть сприяти розмноженню бактерій на слизовій носа. Гормональні засоби використовують лише в разі, якщо нежить має алергічну природу. Докладніше: краплі в ніс при набряках і алергії.

Гомеопатичні ліки від нежитю. Гомеопатичні засоби з противірусною дією, сприяють лимфооттоку, зняттю набряклості і зміцнюють імунну систему можуть бути досить ефективними в лікуванні нежиті. Серед них розрізняють такі препарати як Эдас-131, Циннасбин, Еуфорбіум Композитум, Синупрет, що мають в складі натуральні компоненти, які допомагають організму боротися з вірусами.

Але ефект гомеопатичних засобів складно передбачити заздалегідь, так як на різних людей діючі речовини можуть чинити різний вплив. Тому лікування нежиті гомеопатичними препаратами може затягнутися.

Олівець зірочка від нежитю. В’єтнамське засіб Зірочка випускається у формі бальзаму, мазі, пластиру, назального спрею і олівця для інгаляцій, успішно бореться з простудними захворюваннями завдяки комплексу натуральних інгредієнтів – в його складі присутній коричне, гвоздична, евкаліптова і м’ятна ефірні масла. Завдяки цим компонентам засіб має характерний аромат, а при нанесенні дає охолоджуючий ефект.

Олівець зірочка набагато зручніше в застосуванні ніж класичний бальзам Золота Зірка в жерстяній банці – він потрапляє безпосередньо у носову порожнину, не залишає характерного аромату, не викликає подразнення слизової оболонки.

Якщо дія бальзаму має рефлексогенний характер – його наносять на п’яти, груди, крила носа в місцях точок, які використовуються у східній практиці акупунктури, то олівець Зірочка потрапляє безпосередньо на слизову, пом’якшуючи її, зменшуючи набряклість і кількість виділюваної слизу. Використовувати його можна від 7 до 12 разів на день, для цього потрібно по черзі кожною ніздрею дихати над фільтром, просоченим ароматичними маслами.

Протипоказання до застосування є для людей, схильних до алергічних реакцій і для маленьких дітей.

Що можна і що не можна робити при нежиті?

До якого лікаря звертатися?

З нежиттю треба звертатися до дільничного терапевта, лікаря загальної практики або ЛОР-лікаря. У разі нежитю на пилок, в період цвітіння – до алерголога.


Де ви зараз? Ось тут:



Схожі записи: