Опущення матки – симптоми і лікування, що робити?

Опущення матки – це неправильне положення матки, зміщення її дна, а також зміщення шийки матки нижче рівня нормальної кордону через слабкість м’язових волокон тазового дна і зв’язок. Патологія супроводжується рядом характерних симптомів: відчуттям тиску, почуттям дискомфорту, пацієнток турбують тягнучі болі в області живота і піхви. У хворих можуть виникнути утруднення при сечовипусканні, виділення з піхви. Захворювання ускладнюється в деяких випадках частковим або повним випаданням органу.

Опущення матки або її випадання є самим частим варіантом аномального розташування внутрішніх статевих органів. Опущення матки супроводжується зміщенням шийки органу та її дна нижче нормальної кордону, однак при цьому шийку матки не видно з статевої щілини навіть при потугах. Якщо матка виходить за межі статевої щілини, то це розцінюється фахівцями як один із симптомів випадіння матки. Зміщення матки донизу служить першим провісником часткового або повного випадіння органу. В запущеній стадії процесу матка або її частина може опинитися поза піхви.

Опущення матки – одна з частих патологій аномального розташування тазових органів жінок будь-якого віку. Частота діагностування опущення матки підвищується в старших вікових популяціях. Понад 50 % від усіх зафіксованих випадків виявляється у жінок, які перейшли через п’ятдесятирічний кордон.

Правильне положення матки в малому тазі забезпечується зв’язково-м’язовим апаратом. Для збереження анатомічно правильного положення органу важливий тонус м’язових стінок матки. В основі патології лежить слабкість зв’язок та м’язових волокон. В клінічну картину пролапсу матки входять такі симптоми, як відчуття тиску на низ живота і болю аналогічної локалізації. Крім цього, у жінки діагностують дисменорею, кров’янисті виділення з піхви. Можливі порушення діяльності нижнього відділу кишечника, нетримання сечі.

Зміст статті:

• Причини опущення матки
• Ступеня опущення матки
• Симптоми опущення матки
• Наслідки опущення матки
• Лікування опущення матки
• Оперативне лікування
• Профілактика
• Вправи для профілактики опущення матки

Причини опущення матки

Опущення матки дуже часто зустрічається у пацієнток будь-якого віку, але якщо у віці до 30 років патологія визначається у 10% жінок, то у віці старше тридцяти років і молодше сорока захворювання турбує 40 % хворих. У пацієнток старше 50 років опущенням матки страждають 50 % жінок. З числа всіх операцій, які проводяться в гінекології на статевих органах, 15 % складають операції при опущенні або випаданні матки.

Причиною опущення матки найчастіше стає ослаблення м’язового тонусу і зв’язкового апарату тазового дна, що супроводжується зміщенням прямої кишки або сечового міхура. Часто захворювання супроводжує порушення роботи внутрішніх органів.

Опущення матки може початися в молодості і прогресувати з часом. При опущенні органу очевиднішими стають функціональні розлади, що супроводжується моральними і фізичними стражданнями і є причиною повної втрати працездатності.

Неспроможність зв’язок і м’язів, що утримують матку, може бути викликана різними причинами.

Фактори, що призводять до опущення матки:

• Спадкова схильність;
• Вроджена аномалія формування органів малого тазу;
• Некоректне ведення пологів, ускладнення пологової діяльності;
• Вікові дистрофічні зміни;
• Гормональний дисбаланс під час клімаксу;
• Оперативне втручання на органах малого тазу в анамнезі;
• Ненормований підняття тягарів;
• Формування новоутворень, що зачіпають анатомію і функціонування матки (фіброміома);
• Патології сполучної тканини зв’язок, що утримують матку.

До пошкодження м’язів, що утримують матку, призводять розриви промежини при сідничному передлежанні плоду. М’язи і зв’язки можуть бути пошкоджені при використанні під час розродження вакуумного екстрактора або акушерських щипців.

До факторів ризику фахівці відносять часті пологи, важка фізична праця, підйом вантажів, вік пацієнток, спадкові чинники, високий тиск всередині очеревини, кашель.

Міома та інші новоутворення провокують опущення матки через збільшення навантаження на зв’язки малого тазу. Тривало протікає сильний кашель так само може сприяти зміщення матки з-за постійної напруги м’язів діафрагми.

Важливо: ожиріння, хронічні запори, метеоризм підвищують внутрішньочеревний тиск і стають непрямими причинами розвитку патології.

У більшості випадків захворювання клінічна картина опущення розвивається при поєднанні кількох передумов.

Ступеня опущення матки

У своєму розвитку захворювання проходить декілька стадій.

Розрізняють 4 ступеня патологічних змін:

Перша ступінь – матки або її шийка смешени відносно норми на незначну відстань. Стінки піхви опущені незначно. Нижня межа шийки не видна при фізичному напруженні. Статева щілина може зяяти.

Друга ступінь – матка частково випадає, при фізичному напруженні шийка матки виходить через статеву щілину.

Третя ступінь – діагностується неповне випадання матки, при напруженні з піхви виходить і шийка, і частина матки.

Четверта ступінь – матки повністю випадає назовні.

Симптоми опущення матки

Клінічна картина проявляється великою кількістю яскравих відчуттів, тому діагностика не представляє труднощів.

Симптоми патології:

• Почуття тиску на дно таза;
• Біль внизу живота, «віддає» в поперек і крижі;
• Відчуття стороннього тіла в піхві;
• Піхвові кров’янисті виділення з’являються не завжди);
• Порушене сечовипускання;
• Болючість під час сексуального контакту, неможливість здійснити його на останніх стадіях розвитку патології;
• Хворобливі і рясні анемії;
• Порушення менструального циклу.

Важливо: частина симптомів проявляються не відразу, приєднуються на стадії прогресування патологічного процесу.

Без лікування симптоми опущення матки прогресують. Спочатку захворювання проявляється тягнуть болями, почуттям важкості внизу живота, в області крижів, попереку; в області піхви з’являється відчуття стороннього тіла. При статевому акті пацієнток турбують біль і кров’янисті виділення. У хворих змінюється менструальна функція, виділення стають рясними або мізерними. Патологія супроводжується безпліддям, проте настання вагітності не виключено.

З часом до проявів захворювання приєднуються порушення в роботі сечового тракту, вони спостерігаються у половини пацієнток. При тривалому перебігу опущення матки провокує розтягнення стінок сечоводів і нирок. Зміщення матки донизу може супроводжуватися також енурез.

У кожному третьому випадку у жінок зустрічаються ускладнення з боку прямої кишки: виникають запори, коліти, нетримання калових мас і газів.

На пізніх стадіях розвитку захворювання жінка може самостійно відчути виступаючу з піхви матку.

Наслідки опущення матки

Порушення сечовипускання при пролапсі матки викликає розвиток інфекційного процесу за приєднання бактеріального компонента – запалення нирок, сечового міхура, уретри.

Приблизно у 30% пацієнток діагностуються проктологічні патології:

• Коліт;
• Запор;
• Нетримання калу;
• Метеоризм.

Поверхня матки, яка виступає з піхви, покривається тріщинами. При ходьбі орган піддається механічному впливу, зростає ризик інфікування, виникнення кровоточивих виразок, пролежнів. Тканини матки набрякають, стають синюшного кольору, з’являється ціаноз. Синюшність органу обумовлена застоєм крові через порушення мікроциркуляції в судинах матки.

Важкі ускладнення опущення матки – варикозне розширення регіонарних вен, утиск органу на останніх стадіях пролапсу, утиск частини кишечника.

Лікування опущення матки

Тактика лікування пролапсу матки, обрана лікарем, залежить від того, наскільки далеко зайшов патологічний процес, планує жінка в майбутньому народження дитини.

Зверніть увагу: такі методи, як масаж і гімнастика найчастіше застосовуються для профілактики опущення матки, для зміцнення м’язів таза і діафрагми. При 3-4 ступенях найчастіше показано оперативне втручання.

• Застосування препаратів. Консервативна терапія може бути ефективною на стадії незначного зміщення матки, її шийки. Для поліпшення кровопостачання органу призначаються мазі і ліки з естрогенами для перорального використання.
• Гінекологічний масаж. На початку захворювання використовують гінекологічний масаж, який проводиться курсами з перервою. Масаж проводиться спеціалістом на гінекологічному кріслі протягом 10-15 хвилин. Больові відчуття під час процедури – привід для припинення маніпуляції.
• Лікувальна фізкультура. На першій ступені розвитку пролапсу призначається гімнастика Юнусова і Атарбекову. Для зміцнення м’язів тазового дна слід виконувати вправи Кегеля.
• Носіння бандажа. Метод застосовують в якості профілактичного заходу на початковій стадії захворювання. Правильно надітий бандаж підтримує матку в анатомічно правильному положенні, що дозволяє позбавитися від болю та дискомфорту. Бандаж широко використовують для повернення пружності тканин тазу після пологів і після операцій з відновлення зв’язкового апарату матки.
• Використання песаріїв. Якщо жінці протипоказана оперативна корекція опущення матки на 3-4 стадії патологічного процесу лікар рекомендує їй встановити песарій – гумові або ПВХ кільця для утримання матки в правильному положенні. Через місяць кільце витягується, так як потрібно зробити перерву. Кожні 3-7 днів носіння песарію його ненадовго витягують для асептичної обробки та запобігання піхви від пролежнів. Мінуси носіння песарію – піхва розтягується, матка опускається ще більше.

Оперативне лікування

По можливості лікар намагається зберегти матку, тому що при її видаленні зростає ризик попущення інших органів.

Групи операцій для лікування опущення матки:

• Кольпоперинэлеватороплатика – зміцнення м’язів дна таза;
• Пластика зв’язок матки – вкорочення і підшивання їх до передньої стінки органу;
• Зміцнення кардинальних і крижово-маткових зв’язок, що фіксують матку – може бути порушена дітородна функція;
• Підшивання матки до стінок тазу – до крижової кістки, до лонного зчленування;
• Імплантування ендопротезів;
• Звуження піхви;
• Видалення матки при наявності вагомих підстав.

Ці операції виконуються в кілька етапів, шляхом лапаротомії, через піхву, методом порожнинної операції. У 30 % випадків виникає рецидив патології.

Зверніть увагу: сучасні хірургічні методи дозволяють зміцнювати стінки піхви і м’язово-зв’язковий апарат установкою біологічно інертних армуючих засобів, що знижують ймовірність рецидиву.

Після хірургічного втручання на півтора місяця обмежується носіння тягарів понад 5 кг, сексуальні контакти, будь-яка фізична навантаження.

Профілактика

Хоча опущення матки рідко зустрічається у молодих жінок (всього 10 %), попереджати початок патології слід, починаючи з підліткового віку. Профілактика полягає в зміцненні м’язів преса і малого тазу, дозованої фізичної активності. Для попередження випадіння матки слід уникати значних фізичних навантажень.

Зверніть увагу: вимоги з охорони праці забороняють жінкам підйом вантажів понад 10 кг ваги!

Жінки, які страждають від закрепів, повинні дотримуватись спеціальної дієти, приймати проносні.

Для попередження опущення матки слід кваліфіковано вести вагітність і приймати пологи. Жінкам слід своєчасно виконувати всі рекомендації лікаря, провідного вагітність, народжувати виключно в пологових будинках та перинатальних центрах.

Відразу після народження дитини потрібно обмежити фізичні навантаження, застосовувати комплекс вправ для підтримки м’язів тазового дна і черевної стінки. Бажано, щоб оптимальну навантаження, періодичність виконання вправ і початок тренувань визначив фахівець з лікувальної фізкультури.

Під час менопаузи зростає ризик розвитку опущення матки, тому слід виконувати такі заходи:

• Займатися лікувальною фізкультурою;
• Приймати препарати для підвищення тонусу зв’язкового апарату матки та покращення її кровопостачання;
• За призначенням лікаря застосовувати замісну гормональну терапію.

Вправи для профілактики опущення матки

Існують нескладні вправи для попередження розвитку пролапсу:

• «Ліфт» — виконання починається з плавного напруги і розслаблення м’язів промежини на 4-5 сек поперемінно. Потім час напруги і розслаблення збільшується до 20 сек. Після цього темп і тривалість циклів напруги збільшується на максимально можливу тривалість у часі.

• «Велосипед» — лягти на спину, зігнути ноги в колінах, «крутити педалі», як при їзді на велосипеді.
• Лягти на спину, витягнувши ноги. По черзі піднімати їх під кутом 45°, утримуючи в піднятому положенні по 5-6 сек, постійно продовжуючи час (до 20 с).
• Лягти на спину, зігнувши ноги в колінах. Спертися на лікті, підняти таз, напружити м’язи промежини. Витримати в такому положенні 4-5 сек, розслабитися, повторити виконання вправи декілька разів.
• Лягти на живіт, по черзі піднімати і опускати кінцівки, прогинаючи спину.

Поступово число підходів збільшується з 6-7 до 20-22 за одне заняття.

Зверніть увагу: навіть звичайна ходьба по сходах допоможе зміцнити м’язи тазу і черевної стінки.

Тривалість щоденної тренування дорівнює 30-40 хвилин. Така турбота про своє здоров’я знизить кілька разів ризик опущення матки, розвитку патологій органів малого тазу і нижніх відділів кишечника.

Можливо, вас зацікавить: