Корисні поради на всі випадки життя

Отит – причини, симптоми, що робити, як лікувати отит?

Отит – причини, симптоми, що робити, як лікувати отит?

Зміст статті:

Що таке отит?

Отит – це запалення вуха. Захворювання може бути хронічним або гострим гнійним або катаральним. Вираженість патологічного процесу цілком залежить від вірулентності мікроорганізмів, а також велику роль відіграє стан імунної захисту людини.

Статистика стверджує, що 30% від усіх отоларингологічних захворювань становить гостра форма середнього отиту. Діти дошкільного віку хворіють набагато частіше, ніж дорослі. До трьох років 80% дітей переносять отит.

Вражати орган слуху, викликаючи отит, можуть:

Будь-яке запалення вуха надзвичайно небезпечно, і звертатися до лікаря потрібно відразу після виявлення симптомів захворювання, описаних нижче.

Симптоми отиту

Симптомами отиту, за якими можна розпізнати середній гострий отит, є наступні ознаки: сильний біль у вусі (зі слів хворих на її описують як стріляє), підвищення температури, а через 1-3 дня – гнійні виділення з слухового проходу. Після появи гною зазвичай стан хворого поліпшується, температура знижується, біль стає менш вираженою або взагалі пропадає.

Гній виділяється з прориву через барабанну перетинку. Такий результат хвороби вважається позитивним, при правильному лікуванні отвір у барабанної перетинки потроху заростає, не надаючи впливу на слух.

При несприятливому розвитку захворювання гній не може знайти собі вихід, а це загрожує тим, що інфекція може почати розповсюджуватися всередині черепа. Такий отит здатний перейти у абсцес мозку. Для того, щоб уникнути таких страшних наслідків, при перших же симптомах отиту звертайтеся до отоларинголога для консультації і правильного лікування.

Отит, в залежності від локалізації запалення, може бути:

Зовнішнім отитом часто хворіють плавці, тому хворобу в народі називають «вухом плавця». Запалення починається з причини механічної травми вушної раковини або зовнішнього слухового проходу. Пошкодження захисного покриву призводить до потрапляння та розмноження патогенних мікроорганізмів, потім на цьому місці утворюється фурункул.

Якщо відразу не провести відповідне лікування, зовнішній отит переходить у важку форму і поширюється на привушні хрящі та кістки. При цьому виді захворювання пацієнта турбують ниючі, пульсуючий біль, набряклість вуха і помірне підвищення температури.

При середньому отиті запальний процес поширюється на повітроносні порожнини середнього вуха, розташовані відразу за барабанною перетинкою: барабанну порожнину, слухову трубу і соскоподібний відросток.

Форма середнього отиту часто перетікає з катаральній у гнійну.

Гострий катаральний отит середнього вуха виникає у вигляді ускладнення ГРЗ або ГРВІ, після проникнення збудника інфекції в барабанну порожнину. На початковій стадії може знижуватися рівень слуху, з’являтися шум у вухах, але температура залишається в нормі або дещо підвищується.

Якщо зазначені симптоми проігноровані, то далі катаральний отит проявляється різким і зуби. Вилікувати такий отит можна лише позбувшись від інфекції, для чого потрібно терміново звернутися до лікаря.

Гострий гнійний отит середнього вуха — це запущена катаральна форма. Хвороба проявляється прорив барабанної перетинки і витіканням гною з подальшим зниженням температури тіла. Лікування, крім боротьби з інфекцією, що має включати постійне видалення гною з вуха, що може зробити тільки медпрацівник.

Крім того, гній не завжди може вийти сам. Якщо барабанна перетинка дуже міцна, потрібна операція з проколу барабанної перетинки. Ця процедура називається «парацентез» і проводиться із застосуванням місцевого знеболюючого препарату: спеціальним інструментом в найсприятливішій точці робиться прокол, і гній повністю виходив.

Після того, як гній видалений, барабанна перетинка рубцюється, і якість слуху в подальшому не знижується.

Якщо гострий отит середнього вуха не лікувати, гній поширюється всередині черепа. У результаті розвивається внутрішній отит, вражає вестибулярний апарат, викликає абсцес мозку і призводить, як мінімум, до часткової або повної втрати слуху. Тому при перших ознаках отиту не варто намагатися капати в вуха, або закладати тампон зі спиртом або іншим антисептиком, а треба терміново йти до лікаря!

Причини отиту

Кожне ЛОР-захворювання супроводжується підвищеним утворенням слизу. По мірі збільшення її кількості при невдалому збігу обставин слиз потрапляє в євстахієву трубу, порушуючи вентиляцію барабанної порожнини. Клітини барабанної порожнини виділяють запальну рідину. Крім закупорювання просвіту євстахієвої труби, посилення запалення сприяють і патогенні мікроорганізми, в нормі що входять до складу місцевої флори.

Причинами отиту вважаються:

Ускладнення і наслідки отиту

Хоча болять при отиті тільки вуха, ускладнення при неадекватному лікуванні або його відсутності може зачепити багато органів. Незавершене лікування отиту призводить до дуже страшних наслідків – нагноєння переходить на нижню щелепу, зачіпаючи слюнную залозу і нерідко призводячи до інвалідизації.

Але ще більш небезпечним отит робить те, що це захворювання не завжди легко виявити. Наприклад, у деяких випадках хвороба не супроводжується гострим болем у вухах. Нерідко з-за отиту порушується робота шлунково-кишкового тракту. Це пояснюється тим, що наша черевна область і вухо пов’язані одним нервом. Тому під час отиту, особливо у дитини, може роздутися кишечник, з’явитися блювання, запор. Тобто, можна запідозрити апендицит, у цьому випадку вас направлять до хірурга. Але діагностику запальних захворювань у маленьких дітей потрібно обов’язково проводити з участю ЛОР-лікаря.

Якщо мама вважає, що у її дитини просто розлад шлунково-кишкового тракту, і візьметься за самостійне лікування, то отит тим часом зможе перерости в серйозне захворювання – отоантріт. Це ситуація, в якій гній переходить в заушную область і приєднується ще одне запалення, в результаті чого зовні вуха відстовбурчуються, з’являється набряк і знову підвищується температура. Ускладнення може наступити в найближчі дні, так і через місяць, тобто, передбачити його не можна. Якщо і ці симптоми отиту не будуть помічені, то через пару місяців розвинеться менінгіт, тому будьте обережні з отитом.

До інших поширених ускладнень отиту відносять перехід в хронічну стадію, ураження вестибулярного апарату і приглухуватість.

Крім того, ускладненням отиту можуть стати:

Хронічний отит надзвичайно важко лікується і сильно знижує якість життя – порушується слух, у вухах йде постійний запальний процес і відбувається нагноєння. Найчастіше для позбавлення від хронічного отиту у дорослих консервативного лікування недостатньо, і доводиться вдаватися до операції.

Діагностика отиту

Грамотний лікар діагностує гострий отит без особливих пристосувань та інноваційних технологій. Достатньо звичайного огляду вушної раковини і слухового каналу за допомогою налобного рефлектора (дзеркала з отвором в центрі) або отоскоп, щоб діагностувати отит.

Як діагностують зовнішній отит?

При зовнішньому отиті лікар звертає увагу на шкірний покрив в області вушної раковини, розміри слухового проходу і виділення з нього. Якщо просвіт слухової сильно звужений, особливо якщо навіть не видно барабанна перетинка, шкіра почервоніла, і всередині вуха помітні рідкі виділення, це дозволяє лікареві поставити діагноз «зовнішній отит».

Як діагностують середній отит?

Гострий середній отит також діагностується в більшій мірі зовнішнім оглядом. Лікар керується деякими характерними ознаками цього захворювання: почервоніла барабанна перетинка, обмеження її рухливості і наявність перфорації.

Всі ці симптоми легко перевірити – пацієнту достатньо надути щоки, не відкриваючи рота. «Продування вух» – прийом, званий маневром Вальсальви, постійно використовується дайверами та водолазами, щоб при глибоководному узвозі вирівняти тиск у вусі. По мірі попадання повітря в барабанну порожнину перетинка помітно вигинається, а якщо порожнина переповнена рідиною, то вигинання не буде.

Перфорація в барабанної перетинки при отиті помітна неозброєним оком після переповнення вушниці гноєм і його витікання при прориві.

Уточнення діагнозу «внутрішній отит»: аудіометрія

Дослідження слуху на спеціальному апараті – аудіометрію, як і вимірювання тиску всередині вуха – тимпанометрию – застосовують для уточнення діагнозу при підозрі на хронічний отит.

Якщо гострота слуху протікає при середньому отиті різко падає, і починаються напади запаморочення, що виникає обґрунтована підозра на внутрішній отит (запалення вушного лабіринту). В цьому випадку застосовують аудіометрію, вдаються до допомоги отоларинголога та неврологічному обстеження.

Рентген і комп’ютерна томографія

Рентгенографія при гострому отиті використовується для підтвердження його ускладнень – важких внутрішньочерепних інфекцій або мастоидита. Це досить рідкісні випадки, але, якщо є підозри на ці небезпечні ускладнення, необхідна КТ головного мозку і скроневих кісток черепа.

Визначення бактеріальної флори при отиті

Бактеріальний посів при отиті, на перший погляд, здається безглуздим дослідженням. Адже для культивації бактерій потрібно час, і результат аналізу буде видно лише на 6-7 день, а якщо проводиться своєчасне лікування отиту, захворювання вже має пройти до цього часу. Але не у всіх випадках отиту допомагають звичні антибіотики, а якщо лікар буде знати за результатами мазка, які саме мікроорганізми викликали отит, то призначить завідомо відповідний препарат.

Що робити при отиті?

Як тільки з’явилися дискомфортні відчуття у вухах, будь то періодична закладеність або ниючі болі, потрібно відразу звертатися до лікаря за грамотним лікуванням. Інакше гострий середній отит, швидше за все, перейде в хронічний, залишивши після себе рубці на барабанній перетинці, потоншення, втягнення або пролом, після чого хворого чекають часті запалення і зниження слуху.

Якщо звернутися до лікаря в той же день, коли з’явилися болі, неможливо, то єдине, що можна зробити, це використовувати всередину антигістамінні засоби (за рахунок зниження тиску у вусі біль вщухає), а при сильних болях – болезаспокійливі препарати.

Увага: камфорне масло, настій часнику або фитосвечи будь – якої з цих «цілющих» препаратів для лікування отиту може привести до глухоти на все життя. Те ж саме стосується зігрівання піском, сіллю або грілкою. Запальний процес у вусі посилиться в кілька разів, тому що ці народні засоби дають бактеріям харчування і прискорюють їх розмноження, провокуючи скупчення гною і сильний набряк. Антисептики ж на спиртовій основі особливо небезпечні для дітей, що мають ніжні, чутливі слизові оболонки.

Але найстрашніше – попадання гною в мозок, що приводить до незворотних наслідків – людина може назавжди залишитися інвалідом!

Як лікувати отит?

Незалежно від форми отиту, хворому потрібні знеболювальні ліки, так як терпіти вушну біль нестерпно. Зазвичай це нестероїдні протизапальні препарати, найбільш часто призначуваних сьогодні є ібупрофен. Під час прийому НПЗП хворий повинен перебувати під постійним наглядом лікаря.

Чим лікують зовнішній отит?

Якщо зовнішній отит виявлений у дорослих, основне лікування буде проходити за допомогою вушних крапель. У здорової людини з нормальним імунітетом зовнішній отит пройде з використанням лише крапель, антибіотики в ін’єкціях чи таблетках не знадобляться. Краплі можуть складатися тільки з антибактеріального препарату, а можуть поєднувати в собі антибіотик і протизапальний засіб. Зовнішній отит краплями лікують в середньому протягом тижня.

В основному, для лікування зовнішнього отиту призначають:

Нещодавно зарекомендували себе коштів використовують мазь з діючою речовиною «мупироцин», який не має патологічного дії на нормальну мікрофлору шкіри, але активний відносно грибків.

Чим лікують гострий отит середнього вуха і слухового лабіринту у дорослих?

Антибіотики

Середній отит прийнято лікувати антибактеріальними препаратами. Але лікування отиту у дорослих трохи відрізняється від терапії дитячого захворювання – частота самостійного одужання від середнього отиту у дорослої людини понад 90 відсотків, що практично зводить на «ні» необхідність застосування антибіотиків. Але решта 10 відсотків бувають з дуже важкими наслідками, тому якщо після двох перших днів захворювання поліпшення не настає, тоді призначають антибіотики.

Прийом антибіотиків повинен призначити кваліфікований лікар, так як цей клас препаратів надзвичайно небезпечний з-за побічних ефектів. Однак смертність від ускладнень отиту досягає 28000 чоловік в рік, тому, як правило, лікування себе виправдовує. Зазвичай антибіотики призначають у формі таблеток, але якщо хворий не може випити таблетку, застосовують ін’єкції.

Щоб лікувати отит середнього вуха у дорослих, використовують:

Можливе призначення інших препаратів, але важливо дотримати основна вимога антибіотикотерапії: закінчити курс лікування, який триває не менше тижня. Якщо мікроорганізми не вимерли у зв’язку з перериванням прийому антибіотиків, у бактерій виробляється резистентність до цієї групи препаратів, і антибіотики перестають працювати.

Вушні краплі при отиті

Комплексне лікування отиту середнього вуха часто включає використання крапель. Надзвичайно важливо знати, що не всі вушні краплі однакові, і якщо болить вухо, то далеко не будь-які краплі підійдуть. Відмінність в тому, що до пошкодження барабанної перетинки і після її перфорації діюча речовина для лікування отиту абсолютно різне.

Якщо барабанна перетинка ціла, то використовують знеболюючі краплі – Отипакс, Отинум або Отизол – з лідокаїном, бензокаином або холіну салицилатом. У катаральній формі отиту середнього вуха у дорослих абсолютно не допоможуть краплі з антибіотиком, так як речовина не потрапляє в джерело запалення через барабанну перетинку.

Коли гній вирвався назовні, і барабанна порожнина відкрита, навпаки, протипоказані краплі з знеболюючим ефектом, так як вони можуть призвести до небажаних наслідків. Тим більше що з витіканням гною біль стихає.

Щоб не допустити повторного нагноєння або попадання гною у внутрішнє вухо, у відкриту барабанну порожнину призначають капати антибіотики – це «Нормакс», «Ципрофарм», «Мірамістин» і інші, призначати їх повинен тільки лікар. Категорично заборонено використання ототоксичних антибіотиків, препаратів на спирту, з феназоном або холіну салицилатом.

Парацентез барабанної перетинки – крайня міра

Коли терапевтичне лікування отиту за допомогою медикаментів не надає ефекту, за барабанною перетинкою скупчується велика кількість гною. Це призводить до виникнення дуже сильних болів і підвищеного всмоктування продуктів життєдіяльності бактерій в кров. Відбувається загальна інтоксикація організму. Як тільки з’явилися такі симптоми, лікарі призначають в терміновому порядку парацентез – операцію, що перешкоджає тяжких ускладнень отиту.

Операція виконується під місцевим наркозом. В процесі парацентезу барабанна перетинка надрізається спеціальною голкою в самому тонкому місці, щоб мінімально травмувати тканини, і через отримане отвір витікає гній. Причому, акуратно надрізана рана заростає набагато швидше, ніж дірка при природній перфорації, і після парацентезу утворюється мінімальний рубець.

На наступний день відбувається різке поліпшення самопочуття і прискорюється одужання пацієнта. Особливо це стосується парацентезу в лікуванні отиту у дітей.

Невідкладне проведення парацентезу показано при:

На відміну від зовнішнього або середнього отиту різного ступеня тяжкості, запалення слухового лабіринту лікують комплексно, і тільки в умовах медустанови під постійним наглядом невролога та отоларинголога. Для лікування лабіринту потрібні не тільки антибіотики, але і нейропротектори і препарати для поліпшення мікроциркуляції крові у внутрішньому вусі.

Профілактика отиту

Основна мета профілактики отиту у дорослих полягає в тому, щоб євстахієва труба не виявилася заблокованою густий слизом. Це не така проста задача. Як правило, гострі риніти супроводжуються рідкими виділеннями, але в процесі лікування слиз часто стають набагато густіше, застоюючись у носоглотці.

Щоб не дати розвинутися отиту, спричиненого застійними гнійними процесами, потрібно своєчасно лікувати відповідні ЛОР-захворювання – банальний гайморит, або видалити з глотки аденоїди.

Що робити, щоб не допустити ускладнення ЛОР-захворювань у вигляді отиту:

Але найбільш важливою профілактикою при перших симптомах буде своєчасне звернення до лікаря. Він огляне барабанну перетинку і визначить, в якій частині вуха отит, зібрався чи гнійний ексудат в барабанної порожнини. Можливо, знадобиться аналіз крові, або інше обстеження, за результатами якого лікар підбере правильне лікування і застереже хворого від страшних ускладнень отиту.


Де ви зараз? Ось тут:



Схожі записи: