Корисні поради на всі випадки життя

Підвищений білірубін – причини, лікування та профілактика

Підвищений білірубін – причини, лікування та профілактика

Зміст статті:

Що таке білірубін?

Білірубін являє собою унікальний жовчний пігмент досить яскравого червоно-коричневого кольору. Він є важливим продуктом катаболізму гемоглобіну. Відомо, що головна частина самого білірубіну завжди утворюється в печінці. Велике діагностичне значення має його надмірне накопичення в крові або значне поява в сечі у людини. Такі стани називаються гіпербілірубінемія і білірубінурія.

Невелика молекула білірубіну включає чотири пиррольних простих кільця, які з’єднані лінійно один з одним. Визначена молекулярна маса білірубіну прирівняна 548,68. Звичайний чистий білірубін можна охарактеризувати як кристалічна речовина. Воно завжди важко розчинно у воді, гліцерині, ефірі, а також слабо розчинно у спирті, при цьому трохи краще — в хлорбензоле, хлороформі і різних розведених розчинах лугів.

Оскільки білірубін являє собою особливий продукт розпаду еритроцитів, то він безперервно утворюється в організмі. В тканинах і в крові спочатку утворюється лише непрямий тип білірубіну, інакше кажучи, токсична речовина. Воно практично не розчиняється у воді і тому зовсім не виводиться з організму людини. Вважається, що в нормі цей непрямий білірубін завжди разом з кров’ю потрапляє відразу в печінку, де при цьому утворюється його пряма форма.

Таке отримане речовина надалі розчинно у воді, за рахунок чого легко виводиться з організму людини разом з калом або сечею. Необхідно згадати, що саме речовина білірубін надає людських випорожнень такий характерний коричневий колір.

Вид білірубіну

Діти 1-3 днів життя

Діти 3-6 днів життя

Діти після місяця

Дорослі

Загальний

Від 24 до 190 мкмоль/л

Від 28 до 210 мкмоль/л

Від 3,5 до 20,4 мкмоль/л

Від 8 до 20,5 мкмоль/л

Прямий

0,5-10,2

1-12,4

0-5,1

0-5,1

Непрямий

23,5-179,8

27-197,6

До 16,5

До 16,5

Причини підвищеного білірубіну

Істотне збільшення вмісту білірубіну в людській крові обумовлено такими причинами, як підвищення інтенсивності гемолізу еритроцитів, серйозне ураження паренхіми печінки з неминучим порушенням її важливою білірубін-видільної функції, значне порушення відтоку жовчі з усіх жовчних шляхів в кишечник людини, сильне випадання ферментного ланки, яке завжди забезпечує необхідний біосинтез глюкуронідів білірубіну.

Крім цього підвищення білірубіну може спровокувати серйозне порушення печінкової секреції прямого кон’югованого білірубіну в жовч, значне збільшення інтенсивності гемолізу, яке спостерігається при різних гемолітичних анеміях. Слід знати, що гемоліз часто може бути посилений і при малярії, В12-дефіцитних анеміях, масивних крововиливах у різні тканини організму, при синдромі розтрощення, інакше званої некон’югованої гіпербілірубінемією і при небезпечних легеневих інфарктах.

При досить сильному підвищенні певної концентрації білірубіну в крові у людини в першу чергу нерідко з’являється злегка жовтуватий характерний відтінок шкіри і склер очей, при цьому сеча набуває більш темний колір. Оскільки при сильно підвищеній концентрації білірубін завжди просочується в тканини людського тіла, що призводить до фарбування тканин у жовтувато-сірий відтінок.

У більшості випадків накопичення білірубіну часто супроводжується сильним дискомфортом після різних фізичних навантажень в правому підребер’ї. Також може спостерігатися підвищена втомлюваність, висока температура і слабкість. При виникненні цих симптомів бажано звернутися в лікарню, щоб провести аналіз на сам рівень білірубіну.

При цьому якщо норма цієї речовини буде сильно підвищена, то наступним кроком слід негайно з’ясувати причини цього стан, після чого слід призначення необхідного лікування.

У крихітних немовлят кров для аналізу завжди беруть з п’яти, а у дорослих проводиться забір з відня. Рекомендується робити такий аналіз вранці та натщесерце. Щоб отримати правильні об’єктивні результати, перед безпосередньою здачею крові не можна пити протягом 4 годин.

Значно підвищення білірубіну в крові викликають такі стани та хвороби печінки і крові, як анемія, проблеми з жовчним міхуром, порушення утворення білірубіну в печінці, глистяна інвазія і дефіцит вітаміну В12.

Вроджена або набута анемія нерідко призводить до значного прискорення процесу безпосереднього руйнування еритроцитів крові у людини, за рахунок чого і піднімається рівень білірубіну. При цьому всі інші ланки ланцюга в даному випадку абсолютно не порушені. Для такої анемії характерно підвищення виду непрямого білірубіну. З-за аутоімунних і багатьох інших захворювань за типом малярії може розвиватися набута гемолітична анемія.

Значне порушення утворення в печінці прямого білірубіну вважається другою за значимістю можливою причиною захворювання. До них можна віднести всі види цирозу. Поряд з цим для підвищення рівня білірубіну характерні і спадкові захворювання, синдром Жильбера, коли сильно порушена правильна вироблення ферментів печінки. Для з’ясування причини необхідно зробити конкретні додаткові аналізи.

Проблеми з жовчним міхуром можуть також спровокувати даний стан. При серйозному порушенні відтоку жовчі з жовчного міхура часто спостерігається підвищений рівень прямого білірубіну. Крім усього іншого, у досить рідкісних випадках можна говорити, що прийом деяких медикаментів з-за їх побічних ефектів може змінювати рівень даного жовчного пігменту у крові.

Не варто також недооцінювати поширеність небезпечного зараження глистами. Численні види паразитів в організмі у людини нерідко можуть давати крім основних симптомів зараження і підвищення рівня білірубіну. Значний дефіцит вітаміну В12 також може спровокувати захворювання.

Симптоми підвищеного білірубіну

До основних симптомів підвищеного білірубіну можна віднести головний біль, нудоту, запаморочення, свербіж, підвищену стомлюваність, а також помітну жовтяничність шкірних покривів і слизових. Оскільки білірубін, який утворюється поза печінки, завжди з’єднаний з сироватковим альбуміном, то він транспортується кров’ю і обов’язково захоплюється печінкою.

Необхідно відзначити, що значна його частина приблизно близько 75% в печінці зв’язується з важливою глюкуроновою кислотою, при цьому відбувається утворення парного з’єднання білірубін-глюкуроната, або, інакше кажучи, глюкуроніду білірубіну. Потім приблизно 15% білірубіну утворює типове парне з’єднання з сірчаною кислотою. Така форма називається билирубинсульфат.

Діагностика підвищеного білірубіну

Для точного визначення кількості білірубіну в сечі завжди використовують пробу Гаррісона, яка являє собою якісну реакцію, засновану на окисленні білірубіну при його взаємодії з реактивом Фуше до биливердина. Необхідно з’єднати трихлороцтову кислоту в обов’язковій певній пропорції з хлорним залізом. Крім цього також чутливої якісною пробою вважається і проба Гаррісона (чутливість варіюється від 0,5 до 1,7 мг/100 мл).

Лікування підвищеного білірубіну

Щоб знати, як швидко знизити рівень білірубіну в крові у людини, спочатку потрібно з’ясувати конкретну причину його підвищення. Оптимальну методику лікування може призначити тільки лікар, оскільки кожна з них має свої певні показання.

Інфузійна терапія є основною методикою зниження білірубіну в крові. Вона передбачає внутрішньовенне вливання дезінтоксикаційних медикаментів і глюкози, що сприяє виведенню білірубіну і продуктів його розпаду з організму пацієнта. До даної дієвою мірою сучасні фахівці зазвичай вдаються при серйозних важких станах.

Іншою методикою можна відзначити фототерапію, яка являє собою опромінення пацієнта спеціальними нешкідливими лампами. Токсичний непрямий білірубін руйнується під їх впливом, перетворюючись на свою пряму просту форму, а потім без праці виводиться з організму. Як правило, до такої фототерапії нерідко вдаються, якщо необхідно швидко знизити рівень білірубіну у немовлят. Для них ця міра є найефективнішою.

Коли причина підвищення білірубіну саме в серйозних порушення виведення жовчі, то в більшості випадків призначають певні фармацевтичні препарати, які сприяють нормалізації цього процесу. Іншим способом можна відзначити зміну повсякденному дієти.

Рекомендується крім очищувальних препаратів вживати активоване вугілля та особливі гелі, виводять токсини. Необхідно знизити навантаження на печінку, що передбачає виключення з раціону смаженої та гострої їжі, а також солодких газованих напоїв.

Якщо підвищення білірубіну викликано гепатитом, то в першу чергу призначають препарати, які здатні повноцінно захистити печінку пацієнта. Безпосереднє лікування самого гепатиту стимулює зниження білірубіну.

При неправильному лікуванні ризик ускладнень дуже великий. Наприклад, небезпечний синдром Жильбера і багато інші серйозні захворювання печінки у більшості випадків успішно лікуються Фенобарбіталом. Якщо всі ланки такої ланцюга працюють в нормальному режимі, то виведення білірубіну з організму не викликає ніяких труднощів.

Цей процес очищення також позбавляє пацієнта і від продуктів розпаду і оновлює тканини. При надмірній концентрації білірубіну в крові, не слід ігнорувати симптоми захворювання, своєчасне лікування дозволить людині швидко вилікуватися.


Де ви зараз? Ось тут:



Схожі записи: