Радикуліт – причини, ознаки і симптоми радикуліту, як лікувати?

Радикуліт – причини, ознаки і симптоми радикуліту, як лікувати?

Зміст статті:

Що таке радикуліт?

Радикуліт – це запалення нервових корінців, що входять в міжхребцеві отвори. Радикуліт з’являється раптово, а біль настільки сильна, що її неможливо уявити, не випробувавши на собі.

У 95% випадків радикуліт є наслідком остеохондрозу, у решти 5% — результат травм, грижі, зносу і деформації хребетного стовпа і міжхребцевих дисків.

У групі ризику такої хвороби знаходяться люди, які займаються спортом, що ведуть сидячий спосіб життя.

Розрізняють наступні види радикуліту (радикулопатії):

Радикуліт може бути гострим – з’явитися раптово, як наслідок травми або перенапруження, і після своєчасного лікування людина надовго забуває про нього, або хронічним. Остання форма виникає з часом, через ігнорування хвороби.

До недавнього часу вважалося, що страждають на радикуліт переважно літні люди, але сьогодні це захворювання все частіше діагностують у осіб середнього віку. Це пояснюється неправильним малорухливим способом життя, сидячою роботою, стресами. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, ця патологія спостерігається у кожного восьмого мешканця планети, яка досягла віку сорока п’яти років.

Симптоми радикуліту

Основною ознакою радикуліту є, звичайно ж біль. Біль залежить від того, в якому місці у вас був пошкоджений хребет:

На час біль може притуплятися, після чого вона поновлюється з більшою силою. Основне місце локації больових відчуттів залежить від того, де розташований центр запалення або защемлення нервових волокон. Якщо нерви уражені у верхній частині хребта, больові відчуття з’являться не тільки в шиї і плечах, але і в потилиці. Якщо радикуліт в середній частині хребта, то біль може оперізувати груди, відчуватися в руках. При попереково-крижовому радикуліті больовий синдром переходить на сідниці, стегна, стопи.

Наступний поширений симптом радикуліту – втрата чутливості, вона може бути частковою або повною. Часткова втрата відчуттів з’являється в районі тих місць, де знаходиться уражений нерв. У важких випадках спостерігається оніміння кінцівок. Нерідко зустрічаються і такі симптоми, як слабкість у м’язах, збої в їх роботі аж до атрофії, печіння і поколювання в м’яких тканинах, запаморочення, ослаблення слуху і зору, причиною цьому служить порушене кровопостачання головного мозку. При радикуліті нижнього відділу хребта можуть з’явитися збої в роботі кишечника і сечового міхура.

Ознаки радикуліту

Нерідко радикуліт можна сплутати з проявами інших захворювань: варикозного розширення вен, плоскостопість, травми або захворювання внутрішніх органів, яким також властива оперізуючий біль.

Радикуліт можна відрізнити за такими ознаками:

Причини радикуліту

Оскільки радикуліт не є окремим захворюванням, а лише синдромом, його може спровокувати безліч причин. Як ви знаєте, в нашому хребті знаходиться спинний мозок. Від цього мозку відходить безліч нервових закінчень, які координують і контролюють рухи нашого тіла. Як тільки нервові закінчення отримують ушкодження або запалення, тоді і виникає така хвороба, як радикуліт.

Згідно зі статистикою, приблизно в 95 % випадків радикуліт є проявом остеохондрозу, а у решти 5 % – це результат застарілої травми хребта, включаючи і міжхребцеву грижу.

Протягом життя кожен другий чоловік стикається з симптомами цього «молодшого» в останні роки захворювання (зараз воно нерідко зустрічається у дітей). Остеохондроз з’являється з-за дистрофічних змін в хребетному стовпі, що, в свою чергу, викликано малорухливим способом життя, неправильним розподілом фізичних навантажень. Якщо не займатися лікуванням цього захворювання, то з роками воно переходить у більш важку форму, доставляючи безліч незручностей і неприємних відчуттів.

Також радикуліт може бути викликаний міжхребцевої грижею, остеофітами (кістковими наростами на хребцях), артриту. Хвороби внутрішніх органів, серцево-судинної та сечостатевої системи теж здатні спровокувати зміни хребта, що призводить до гострого або хронічного радикуліту.

Що ще може спровокувати радикуліт?

Радикуліт також можуть спровокувати:

Нерідко радикуліт з’являється у здорових людей, як наслідок травм і фізичних навантажень – підняття важких предметів, наприклад. Надмірний тиск на хребці призводить до затискання нервів, викликаючи запалення і біль.

Зустрічається радикуліт і у вагітних жінок, коли з-за різкого набору ваги непідготовлені м’язи і хребет відчувають напругу. Також гормональні зміни і порушення обміну речовин можуть спровокувати радикуліт.

Запальні та інфекційні процеси в організмі можуть стати причиною запалення нервових корінців, причому це нерідко є наслідком переохолодження, депресію.

Неправильне харчування впливає на розвиток цього синдрому. Якщо людина вживає в їжу велику кількість солі, вона відкладається у шийному відділі хребта, чинячи тиск на нервові волокна.

Діагностика радикуліту

Як тільки ви відчуєте біль у хребті, вам слід йти до лікаря, а конкретно до невролога. Невролог вислухає вас і огляне. Його завдання – виявити хворобу, для чого він вас і направить на рентген. Після чого фахівець зможе вже більш точно сказати, з-за чого у вас болить спина. Рентген також дозволить виявити, наскільки сильно, а також де саме у вас пошкоджений хребет, після чого буде призначений курс лікування.

Діагностикою захворювань хребта займається лікар-невропатолог. Перша стадія – це огляд і збір анамнезу, спеціаліст опитує хворого з метою виявлення симптомів і причин недуги.

Після огляду лікар призначає аналізи та дослідження. Основним методом є рентгенологічне дослідження, якщо його недостатньо, призначають магнітно-резонансну і комп’ютерну томографію, радіонуклідне сканування (сцинтиграфію). Крім вивчення кісткових тканин хворого, може бути проведено ультразвукове дослідження черевної порожнини і тазу, рентгенографія легень, ЕКГ. Обов’язково – аналізи крові і сечі.

Як лікувати радикуліт?

Перш за все, при лікуванні радикуліту хворому необхідно забезпечити спокій, максимально обмежити рухову активність. Протягом декількох днів людина повинна відмовитися від будь-яких фізичних навантажень, більшу частину часу провести в ліжку. При цьому ложе повинно бути рівним, не прогинатися під людиною. Зазвичай під матрац кладуть жорстку основу. Важливо обмежити рух того відділу хребта, який був пошкоджений, для цього зручно використовувати фіксуючий корсет.

Щоб зменшити інтенсивність больового синдрому, використовують анальгетики, протизапальні нестероїдні препарати, миорекласанти (диклофенак, напроксен, німесулід, ібупрофен та інші). При сильних болях знеболюючі препарати вводять внутрішньом’язово, у більш легких випадках обмежуються таблетками, свічками, кремами і мазями. В лікувальному закладі можуть провести новокаїнову блокаду пошкодженого нерва. Але знеболення ураженої ділянки – це перша стадія надання допомоги, після купірування болю проводять лікування, призначають процедури.

Важливо пам’ятати, що тривале застосування знеболюючих викликає подразнення травного тракту, призводить до виразки слизової шлунка, підвищується ризик захворювань нирок. А деякі сильні анальгетики викликають залежність. Тому так важливо проводити саме лікування, а не усунення симптомів.

Сучасні способи лікування радикуліту

До сучасним способам ставляться: медикаментозне лікування, фізіотерапевтичні процедури, різні види терапії. Ефективний лікарський засіб від радикуліту – мазь на основі зміїної отрути (наприклад, «Випросал В»). Засіб знеболює суглоби, має антисептичний ефект, знімає запалення. Результат – поліпшення кровопостачання в тканинах, полегшення загального стану хворого, купірування захворювання. Використовують і інші мазі/гелі з ефектом місцевого подразнення, лікувальний пластир.

Ефективна при лікуванні радикуліту мануальна терапія – згинання, розтягнення хребта за допомогою сили рук, масаж. Такі процедури звільняють затиснуті нерви, збільшуючи між ними просвіт. Але звертатися за подібною допомогою слід тільки до фахівця, так як абсолютно будь-які маніпуляції з хребетним відділом вимагають обережності. Не можна розтягувати хребет самостійно за допомогою турніка – це може призвести до загострення захворювань. Витягування повинен проводити лікар.

Разом з лікарськими препаратами і мануальної терапією застосовується альтернативне лікування: голковколювання, рефлексотерапія, лазеротерапія, використання гальванічного струму, фонофорез (лікування ультразвуком), гарячий парафін і грязьові аплікації, родонові ванни, різні прогрівання. У важких випадках, коли пацієнта довгий час мучать болі, призначають лікування антидепресантами. Як правило, радикуліт, в залежності від стадії виліковується за термін від декількох днів до декількох тижнів.

Оперативне втручання

Якщо за 3-4 місяці лікування стан хворого не покращився, лікар пропонує хірургічне втручання. Мала відкрита операція (мікродискектомія) – це видалення одного з міжхребцевих дисків, який тисне на хребетний нерв. Ламінектомій (поперекова операція) призначається, якщо виявлений стеноз хребтового каналу, і пацієнт не переносить навіть звичайні фізичні навантаження.

Під час операції видаляється частина кістки, защемляющая нерв. Але хірургічного лікування намагаються уникати, використовуючи його в крайніх випадках – коли хворий втрачає контроль над функціями кишечника і сечового міхура, відчуває труднощі з пересуванням.

Наслідки радикуліту

Якщо вчасно не зайнятися лікуванням захворювань хребетного відділу, то хвороба може прийняти хронічний характер і турбувати людину протягом усього життя. Хворий буде відчувати сильний дискомфорт, який серйозно знизить працездатність.

Надалі є ймовірність виникнення ускладнень, які призводять до інфаркту спинного мозку або паралічу кінцівок, а це нерідко закінчується отриманням інвалідності. При регулярних загостреннях краще не експериментувати із народними засобами, а звернутися до фахівця, який встановить причини захворювання і призначить курс лікування.

Профілактика радикуліту

В якості профілактики радикуліту рекомендують проводити лікувальну гімнастику (тільки не в період загострення). Це необхідно для зміцнення м’язів, які знімуть зайве навантаження з хребта, створять природний м’язовий корсет. Сприятливо для хребта плавання, але в цьому випадку необхідно уникати переохолодження і різких рухів. Доцільна боротьба із зайвою вагою, який збільшує тиск на хребці. Важку фізичну роботу краще виконувати в корсеті, намагатися не піднімати тяжкості, не перебувати довго в похилому положенні.

Також важливо слідкувати за поставою і правильним харчуванням. Насамперед –зменшити в раціоні кількість солі, збільшити надходження клітковини (вживати більше сирих овочів, свіжих салатів). Готувати краще на пару, уникаючи жирного, смаженого, гострого. Солодке, кава і міцний чай по можливості теж слід виключити. Корисний лимона, банани. Іноді радикуліт загострюється через брак в організмі вітаміну B12 – його та інші харчові добавки бажано додати в раціон.

Поради на всі випадки життя

Зараз ви знаходитесь тут:

Можливо, вас зацікавить: