Ступені опіків – 1, 2, 3 і 4 ступінь опіку, ознаки
Автор: Петро Малінін
Зміст:
- Що таке опік?
- Ступені опіків
- Опік 1 ступеня
- Опік 2 ступеня
- Опік 3-го ступеня
- Опік 4 ступеня
- Як допомогти потерпілому?
Що таке опік?
Опік – це пошкодження тканини тіла людини з-за зовнішнього впливу. До зовнішніх впливів можна віднести кілька факторів. Наприклад, термічний опік – це опік, який настав унаслідок дії гарячих рідин або пара, сильно розпечених предметів.
Електричний опік – при такому опіку уражаються ще й внутрішні органи електромагнітним полем.
Хімічні опіки – ті, які настали з-за дії, наприклад, йоду, деяких розчинів кислот – загалом, різних роз’їдаючих рідин.
Якщо опік отриманий внаслідок ультрафіолету або інфрачервоного випромінювання, то це променевої опік.
Існує процентне співвідношення ступеня ураження всього тіла. Для голови – це дев’ять відсотків від усього тіла. Для кожної руки – теж дев’ять відсотків, груди – вісімнадцять відсотків, кожна нога – по вісімнадцять відсотків і спина – також вісімнадцять відсотків.
Такий поділ на процентне співвідношення пошкоджених тканин до здорових дозволяє швидко оцінити стан хворого і правильно дати висновок, чи можна врятувати людину.
Ступені опіків
Важливе значення належить класифікації за ступенями опіків. Такий поділ необхідно для того, що б стандартизувати обсяг лікувальних заходів при тій чи іншій ступеня опіку. В основу класифікації покладена можливість зворотного розвитку змін природним шляхом без застосування оперативних втручань.
Основною зоною, яка визначає регенераторні здібності ураженої шкіри є цілісна росткова частина і мікроциркуляторне русло. Якщо вони вражені – показано ранні активні хірургічні заходи в опіковій рані, так як самостійне її загоєння неможливо або займає тривалий час з формуванням грубого рубця і косметичного дефекту.
За глибиною ураження тканин опіки поділяють на чотири ступені.
Опік 1-го ступеня характеризується почервонінням та невеликим набряком шкіри. Зазвичай одужання у цих випадках настає на четверту чи п’яту добу.
Опік 2-го ступеня – поява на почервонілою шкірі бульбашок, які можуть утворитися не відразу. Опікові пухирі наповнені прозорою жовтуватою рідиною, при їх розриві оголюється яскраво-червона, болюча поверхню паросткового шару шкіри. Загоєння, якщо до рани приєдналася інфекція, відбувається протягом десяти-п’ятнадцяти днів без утворення рубця.
Опік 3-го ступеня – омертвіння шкіри з утворенням струпа сірого або чорного кольору.
Опік 4-го ступеня – омертвіння і навіть обвуглення не тільки шкіри, але й глибше лежачих тканин – м’язів, сухожиль і навіть кісток. Омертвілі тканини частково розплавляються і відторгаються протягом декількох тижнів. Загоєння протікає дуже повільно. На місці глибоких опіків часто утворюються грубі рубці, які при опіку обличчя, шиї і суглобів ведуть до спотворювання. На шиї і в області суглобів при цьому, як правило, утворюються рубцеві контрактури.
Дана класифікація є уніфікованою у всьому світі і використовується практично для усіх видів опіків, не залежно від причини їх виникнення (термічні, хімічні, променеві). Її зручність і практичність настільки явні, що навіть не знайомий з медициною людина зможе без праці розібратися в ній.
Основою розвитку патологічних змін і клінічних проявів різних ступенів опіків є безпосереднє руйнування елементів шкіри високими температурами. Другий компонент – порушення кровообігу в сусідніх ділянках, які відіграють основну роль у посиленні ступеня та площі пошкодження з плином часу.
Характерною особливістю опікових травм вважається зростання цих показників порівняно з початковими. Оцінити дійсні обсяги опіку можна лише на наступну добу після його отримання. До цього часу відбувається чітке обмеження живих і мертвих тканин, хоча зона мікроциркуляторних порушень залишається. За неї і ведеться основна лікувальна боротьба.
Стаття на тему: Надання першої медичної допомоги при опіках, як медичної, так і долікарської
Опік 1 ступеня
В патоморфологічної щодо представлений пошкодженням самого функціонально незначимого верхнього шару шкіри – епідермального. Дана зона підлягає постійному заміщенню в нормальних умовах. У здорової людини протягом доби злущуються мільйони епідермальних клітин. Зазвичай причинами такого опіку можуть стати сонячні промені, гарячі рідини, слабкі кислоти і луги. Тому, такий опік не супроводжується вираженими структурними перебудовами уражених шкірних покривів. Мікроциркуляторні розлади також мінімальні, що лежить в основі формування клінічних проявів.
Ознаки першого ступеня опіку шкіри зводяться до почервоніння (гіперемія) уражених ділянок, що супроводжується помірними больовими відчуттями. Дотик до неї викликає посилення печіння. Набряк виражений помірно або зовсім відсутня, що залежить від площі опіку. Інших проявів не спостерігається.
Опіки першого ступеня частіше носять обмежений характер. Поширені ізольовані поверхневі ураження зустрічаються рідко і зазвичай поєднуються з більш глибокими його видами. Небезпеки розвитку опікової хвороби у разі ураження епідермісу не існує, що відбивається на мінімальному обсязі лікувальних заходів.
Загоювання ураженої поверхні при опіках 1 ступеня відбувається протягом кількох днів. Протягом процесу характеризується поступовим підсушуванням і сморщиванием пошкодженого епідермального шару. Потім відбувається його відторгнення у вигляді лущення. На повне відновлення йде трохи більше одного тижня. Грубих рубців і косметичних дефектів, навіть в області обличчя, не залишається.
Опік 2 ступеня
Для таких опіків характерно пошкодження більш глибоких шарів шкіри і помірно виражені розлади мікроциркуляції в зоні ураження і прилеглих ділянках. Даний вид ушкоджень зустрічається найчастіше і характеризується відносно сприятливим перебігом навіть при великих площах опіку.
Виявляються зруйнованими епідерміс і поверхневі зони дерми, до сосочкового шару. Його значущість полягає в тому, що тут проходить основна маса капілярів і нервових закінчень, що формує клінічні прояви опіку 2 ступеня. Дані структури залишаються збереженими. Тимчасово порушується їх функція при збереженій больової чутливості.
Клінічне опис подібного опіку полягає в утворенні бульбашок різних розмірів і площі, заповнених прозорою рідиною солом’яно-жовтого кольору. Навколишня шкіра може бути почервонілою або незміненою. Їх освіту можливо за рахунок того, що омертвілий епідерміс утворює порожнину, яка заповнюється плазмою (рідкої частини крові) через розширені, частково змінені мікросудини. Постраждалих непокоять пекучі болі, які зберігаються протягом кількох годин після отримання опіку. Будь-які дотики посилюють біль. Тканини в зоні ураження і прилеглі ділянки набряклі.
Опіки 2 ступеня загоюються самостійно, залишаючи після себе почервонілі ділянки, які з часом набувають природний відтінок і не виділяються серед здорових. На процес повного відновлення пошкоджених тканин йде, в середньому, близько двох тижнів. Невеликі за площею опіки не викликають ніяких небезпек в плані опікової хвороби.
Але якщо їх поверхня досить велика, існує загроза інфікування і зневоднення, що вимагає відповідних заходів спеціалізованої медичної допомоги. Вона обмежується інфузійною терапією та антибиотикопрофилактикой. Всі активні хірургічні втручання на опікової поверхні зводяться до проколювання або підрізання бульбашок з евакуацією рідини в асептичних умовах.
Іноді виникають спірні питання при визначенні ступеня опіку і проведенні диференціальної діагностики між опіками 2 і 3 ступеня. Адже і ті, і інші виявляються бульбашками. Але тут ключова роль належить збереженню больової чутливості при доторканні до обпаленої поверхні. Якщо вона присутня – це опік другого ступеня.
Опік 3-го ступеня
Характеризуючи цей вид опіку, необхідно відзначити, що він ділиться на два підвиди. Необхідність у цьому виникла у зв’язку з тим, що глибокі шари дерми мають певні особливості, які також значимі у визначенні лікувальної тактики. Взагалі, опік 3 мірою характеризує повне ураження всієї товщі шкіри, до підшкірної клітковини.
Отже, її повне самостійне відновлення стає неможливим. Мікроциркуляторні порушення у прилеглих ділянках настільки виражені, що часто можуть перетворитися на опіки 2 ступеня з плином часу.
В плані ризику розвитку опікової хвороби дана ступінь пошкоджень знаходиться на дуже важливому місці. Це пов’язано з тим, що опіки подібного виду часто носять експансивний характер, поширюючись на великому протязі. Великі обсяги відмерлих тканин і ранових поверхонь, що утворилися на їх місці. Дані особливості призводять до того, що всі продукти розпаду активно всмоктуються в кров, викликаючи важку інтоксикацію.
Відповідно, високою залишається можливість інфікування таких опіків з розвитком септичного стану. Відновлення шкірних покривів може займати кілька місяців і у більшості випадків потребує оперативних втручань. Такі пошкодження залишають після себе грубі рубці, які можуть стати причиною косметичних дефектів.
Клінічні прояви визначають поділ опіку 3 ступеня на два підвиди:
Опіки 1 і 2, а також 3а ступенів належать до поверхневих, завдяки здатності до самостійного загоєнню. Визначитися зі ступенем опіку не так складно, якщо знати, на що потрібно звернути увагу.
Критерії, що характеризують опік 3-го ступеня можна виділити так:
Дуже важливо при таких опіках госпіталізувати постраждалих в спеціалізований стаціонар, де буде проведено раннє оперативне лікування і відповідна медикаментозна корекція, що попередить розвиток опікової хвороби. З останнього стану дуже важко вивести пацієнтів. Тому, при даній ступеня опіків сучасні комбустіологи рекомендують проводити раннє оперативне лікування з одномоментними або етапними пластиками опікових ран.
Опік 4 ступеня
Даний вид опіків є найважчим, незалежно від площі ураження. Якщо він поширюється в межах одного сегмента, це може стати причиною загибелі пацієнта або втрати кінцівки. Як показує світова практика, опіки 4 ступеня локального характеру в основному отримують полум’ям або гарячими предметом, перебуваючи в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Можливі такі опіки хімічними сполуками кислотної або лужної природи. Електротравма кінцівок часто носить вигляд опіків кисті і передпліччя 4 ступеня, проявляючись повним обвуглюванням пальців.
В морфологічному відношенні даний вид ушкоджень відноситься до глибоких. Зруйнованими можуть виявитися всі шари шкіри та підлеглі тканини: підшкірна жирова основа, м’язи, зв’язки і сухожилля, кісткові освіти, судини і нерви. Можливо циркулярне поширення цих змін навколо ураженої кінцівки, що призводить до утворення щільної кірки з некротизованих тканин і стає причиною здавлювання збережених елементів і порушення адекватного кровопостачання.
У плані клінічних проявів ці опіки ні з чим не можна сплутати. На місці зруйнованих тканин визначається щільний товстостінний струп чорного або коричневого кольору. Загальний стан хворих порушується аж до шоку і мозкової коми. Якщо площа опіку велика, то часу на порятунок життя дуже мало. Особливо небезпечні циркулярні пошкодження. Щільний струп, який утворює каркас, з прогресивним наростанням набряку тканин стає бар’єром до їх розтягування, що призводить до їх компресії і втрати шансів на порятунок. Найбільш актуальною є компресія грудної клітини, що призводить до порушення вітальних функцій і швидкої загибелі постраждалих в разі ненадання спеціалізованої допомоги.
У плані розвитку опікової хвороби, то при опіках 4 ступеня її прояви простежуються вже з перших годин після їх отримання. Якщо такі опіки обмежені невеликими ділянками, прогнози на повне вилікування сприятливі. Цей процес може зайняти кілька місяців. При великих опіках, якщо потерпілий виживає, відновлення триває довгі місяці або навіть роки, оскільки вимагає численних пластичних операцій із заміщення утворених дефектів.
Найголовніше, про що потрібно пам’ятати – не варто в першу чергу шукати відповідь на питання про ступінь отриманого опіку. Необхідно швидко і ефективно організувати надання невідкладних заходів і транспортування хворого в медичний заклад, від яких часто залежить не тільки обсяг ураження, але і життя людини. Все інше потрібно довірити фахівцям в цій справі, знають тонкощі складної проблеми.
Як допомогти потерпілому?
В побутових умовах
Першим ділом потрібно охолодити шкіру. Для цього достатньо опустити обпечену ділянку тіла у прохолодну воду на 10-15 хвилин. За цей час біль піде, а почервоніння зменшиться. Тільки не потрібно застосовувати лід! Потрібна просто прохолодна вода.
Після цього, необхідно обробити шкіру спеціальним засобом. Для обробки опіку лікарі рекомендують використовувати аерозолі для зовнішнього застосування з вмістом декспантенолу, надає загоює і протизапальну дію. Такий компонент входить до складу лікарського засобу європейської якості — «Пантенолспрей» аерозоль для зовнішнього застосування. Препарат чинить протизапальну дію, покращує регенерацію тканин, швидко абсорбується (всмоктується) шкірою. Вікових обмежень немає, можлива індивідуальна непереносимість, застосування у дітей повинно здійснюватися під наглядом дорослих ** Потрібно бути дуже уважним при покупці препарату в аптеці, оскільки на ринку існує величезна кількість аналогів, упаковка яких часто візуально схожа на упаковку оригінального лікарського засобу – «Пантенолспрей» аерозоль для зовнішнього застосування.
Оригінальний лікарський препарат («Пантенолспрей») аерозоль для зовнішнього застосування продається в упаковці білого кольору, з помаранчевими буквами і смайликом поруч з назвою препарату.
На новій упаковці (з 2017 року) присутній знак «зроблено в Європі»
Також застосовуються наступні засоби:
- Мазь Бепантен
- Мазь дермозин
- Солкосерил-гель
- Сульфаргін
Ці засоби здатні значно знизити силу печіння, прискорити регенерацію шкірного покриву і швидко загоїти сам опік. Якщо цих засобів немає вдома, то обпечену ділянку тіла можна змастити сирим білком яйця, соком алое. Чи можна зробити компрес з сирої картоплі або гарбуза. Не варто застосовувати настільки популярний метод, як масло і жирні креми. Цей метод дійсно знімає головну біль, але надалі стає тільки гірше.
Домашні засоби рекомендується використовувати, як тимчасову міру, а проводити лікування необхідно спеціальними мазями, які перелічені вище.
