Захворювання печінки – ознаки, причини і лікування захворювань печінки

Зміст:

• Захворювання печінки
• Ознаки і симптоми
• Причини хвороб печінки
• Дієта при захворюваннях печінки
• Профілактика захворювань печінки
• Поради при хворобі печінки

Організм людини влаштований таким чином, що всі органи можна поділити на життєво важливі і допоміжні. Печінка однозначно відноситься до першої групи. Її значення для підтримання життєздатності організму не можна переоцінити. Адже це потужний паренхіматозний орган, що сполучає в собі функції травної залози і своєрідною біохімічної лабораторії.

Саме тут відбуваються всі центральні біохімічні реакції і відповідальні за підтримання життя процеси. Природно, що чим складніше структура органу і вище навантаження на нього, тим більш вразливим він є. І незважаючи на відмінні регенераторної-відновлювальні здатності печінки, кількість її захворювань, які переходять в печінкову недостатність, продовжує неухильно рости.

Де знаходиться печінка у людини?

Як і всі життєво важливі органи, печінка розташована в центральних ділянках тіла. Вона займає фактично весь правий верхній відділ черевної порожнини, перебуваючи під діафрагмою. Основна маса органу фіксована зв’язками під правим її куполом, що проектується на передню черевну стінку, як область правої реберної дуги та підребер’я. З цього відділу печінка направляється вліво поступово звужуючись до повного з’єднання країв під гострим кутом у вигляді клина ближче до лівого підребер’я. Тому при наявності проблем з печінкою хворі скаржаться на болі або дискомфорт в правому підребер’ї з можливим поширенням на епігастрії.

Функції печінки в організмі людини

Стільки функцій, скільки їх виконує печінка, не забезпечує ні один орган в людському організмі. До них можна віднести:

• Детоксикація організму – знешкодження всіх токсичних сполук, які надходять у кров із навколишнього середовища (алкоголь, токсини, медикаменти);
• Утилізація та інактивація токсичних продуктів обміну речовин, що утворюються в організмі в процесі життєдіяльності (продукти розпаду білка, фенол, кетонові сполуки і ацетон);
• Участь у вітамінному та обмін мінералів: депонування водорозчинних вітамінів групи В, С, РР, а також жиророзчинних Д, Е, К, мікроелементів заліза, міді та кобальту;
• Участь в синтезі стероїдних статевих, щитовидних, надниркових гормонів та знешкодження їх надлишку;
• Регуляція вуглеводного обміну;
• Депонування і розподіл енергетичних субстратів в організмі (глюкоза, глікоген) шляхом процесів глікогенолізу, глюконеогенезу, гліколізу;
• Участь у ліпідному обміні (метаболізм холестерину, фосфоліпідів, жирних кислот, ліпопротеїнів);
• Здійснення центральних процесів білкового обміну: синтез білкових компонентів для клітинних мембран і транспортних білків, перерозподіл амінокислот;
• Участь в синтезі иммуногобуллинов, антитіл та інших важливих білків імунної системи;
• Синтез плазмових факторів згортання і антизсідальної системи крові;
• Функція кровотворення, особливо у внутрішньоутробному періоді і дитинства;
• Синтез жовчі і ферментів, які беруть участь у процесах травлення. Головна їх роль – розчеплення жирів;
• Здійснення билирубинового обміну та його знешкодження шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою;
• Депонування крові, що дозволяє перерозподілити її у разі потреби (викид крові в судини при її дефіциті під час крововтрати або концентрація при застійної серцевої недостатності);

Печінка – це найбільша залоза людського організму, яка виконує більше функцій серед всіх органів. Ураження печінки може супроводжуватися, як порушенням однієї, так і всіх її функцій, що лежить в основі ступеня тяжкості захворювання.

Захворювання печінки

В групу печінкових захворювань можуть бути включені будь-які види ураження всіх структур, які не виходять за анатомічні межі цього органу. Це можуть бути гепатоцити і печінкові часточки, які вони утворюють, внутрішньопечінковий артеріальні і венозні судини і жовчні протоки. Захворювання позапечінкових жовчних протоків і жовчного міхура повинні розглядатися окремою рубрикою.

Основні поширені хвороби печінки наведені в таблиці:

Група хвороб печінки

Нозологічні одиниці з групи

Первинне запальне, гнійне і функціональне ураження печінкових клітин

Вірусні гепатити (А, В, С та інші види);

Токсичні гепатити;

Гепатомегалія неуточненого походження (безпричинне збільшення печінки);

Жировий гепатоз (жирове переродження печінки);

Алкогольний та неалкогольний стеатогепатоз;

Туберкульозне та сифілітичне ураження печінки;

Абсцес печінки (освіта гнійної порожнини).

Травматичні пошкодження

Розриви печінки при тупих закритих травмах живота;

Відкриті пошкодження печінки (колото-різані поранення);

Вогнепальні ушкодження та розтрощення печінки.

Судинні захворювання

Тромбоз печінкових вен (синдром Бадда-Кіарі);

Пілефлебіт (гнійне запалення ворітної вени печінки);

Портальна гіпертензія (підвищення тиску у ворітній вені та портальній системі при цирозі печінки);

Внутрішньопечінковий артеріовенозні фістули і свищі (патологічні сполучення між судинами печінки).

Поразка внутрішньопечінкових жовчних проток

Внутрішньопечінковий холестаз (застій жовчі в печінці);

Гострий холангіт (гнійне запалення жовчних проток);

Хронічний холангіт;

Внутрішньопечінковий холелітіаз (утворення каменів в печінкових жовчних протоках);

Хвороба Каролі (вроджене розширення внутрішньопечінкових проток з посиленим камнеобразованием і множинними дрібними абсцесами).

Пухлинні захворювання

Кіста печінки (обмежене скупчення рідини, обмежене капсулою);

Гемангіома (аномальне скупчення судинних структур у вигляді пухлини);

Печінково-клітинний рак;

Ангиосаркома та інші види сарком печінки;

Внутрішньопротоковий рак (пухлина Клацкина);

Метастатичне ураження печінки при раку будь-якої локалізації.

Паразитарні інвазії інфекції

Альвеококоз;

Ехінококоз;

Аскаридоз;

Опісторхоз;

Лептоспіроз.

Спадкова патологія та аномалії

Гіпоплазія і аплазія печінки (недорозвинення або відсутність органу);

Атрезія внутрішньопечінкових проток і судин (звуження або мембрани, що ускладнюють струм крові або жовчі);

Печінкові ферментопатії з порушенням билирубинового обміну (синдроми Жильбера, Ротора, Дабина-Джонса);

Печінкові ферментопатії з порушенням обміну міді (синдром Вільсона-Коновалова);

Гемохроматоз;

Спадковий пігментний гепатоз.

Ураження печінки при патології інших органів

Застійна печінка при серцевій недостатності;

Амілоїдоз;

Нирково-печінкова недостатність;

Гепатомегалія при лейкозі.

Структурно-функціональні перебудови в печінці та їх ускладнення

Цироз печінки;

Печінкова недостатність;

Паренхіматозна жовтяниця;

Печінкова кома.

Аутоімунні захворювання печінки

Патологія, при якій відбувається безпричинне руйнування печінки власною імунною системою:

Аутоімунний гепатит;

Первинний склерозуючий холангіт;

Первинний біліарний цироз печінки;

Будь-яке захворювання печінки у разі прогресування закінчується цирозом і супроводжується тією чи іншою мірою гепатобіліарної недостатності.

Ознаки та симптоми захворювань печінки

Симптомами хвороби печінки вважаються часта нудота, печія, дуже неприємний, різкий запах поту, жовтуватий колір шкіри, сеча темно-жовтого кольору, діарея, зміна кольору фекалій до темно-коричневого або світло-жовтого кольору, іноді зеленого.

Також розлади печінки можуть призвести до виникнення вугрів у дорослому віці, частого почуття голоду або сильною і частою спразі, свербіння деяких тонких ділянок шкіри, погіршення зору. Наприклад, людина може почати плутати білий з жовтим кольором, різко відчувати холод, жар, не спати ночами, відчуваючи при цьому жар, прискорене серцебиття. Можуть почати випадати волосся, брови. Виникають судоми, утворюються папіломи, починається розвиток атеросклерозу мозку, серця, кишечника, судин ніг.

Типові випадки проблем з печінкою органічного і функціонального плану розпізнаються без труднощів за характерними симптомами. Але деякі ситуації створюють складнощі для правильної постановки діагнозу навіть досвідченим гепатологам (фахівцям, які займаються захворюваннями печінки). Все залежить від конкретного виду захворювання, індивідуальних особливостей організму, наявності чи відсутності супутньої патології.

Основними клінічними проявами печінкової патології можуть стати:

• Дискомфорт і біль в проекції печінки;
• Збільшення печінки в розмірах;
• Загальна слабкість і нездужання;
• Головні болі;
• Порушення розумово-розумових здібностей;
• Підвищена пітливість шкіри і набряклість;
• Жовтяничність шкіри і склер;
• Шкірний висип;
• Сильний свербіж шкіри;
• Підвищена ламкість судин і схильність до кровотеч;
• Ознаки гіповітамінозів;
• Нестабільність стільця, зміна характеру і кольору калу;
• Збільшення розмірів живота;
• Посилений венозний малюнок на шкірі живота;
• Немотивована втрата маси тіла;
• Гіркота у роті;
• Тріщини на поверхні язика і його обкладений білим або коричневим нальотом;
• Температурна реакція різного ступеня вираженості.

Як болить печінка?

Біль при ураженні печінки можуть носити різний характер. Інтерпретувати їх можна так:

Незначні больові відчуття в правому підребер’ї у вигляді ниючі болі, розпирання і тяжкості. Характеризують уповільнений патологічний процес запального токсичного або іншого походження. Такий вид болю в печінці, швидше за все, обумовлений збільшенням розмірів органу і перерозтягання печінкової капсули. Хворі не можуть чітко вказати однієї больової точки;

Інтенсивні поширені болі в правому підребер’ї. Зустрічаються рідко і говорять або про вираженому запальному, гнійному, травматичному патологічному процесі, або про ураження жовчних проток камінням;

Сильна локальна точковий біль в проекції печінки. Не характерна для ураження печінки і в більшості випадків пов’язана з патологією жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток;

Повна відсутність болю в печінці. Дуже часто зустрічається при уповільнених хворобах печінки, які тривалий час залишаються непоміченими і визначаються лише на стадії печінкової недостатності або цирозу печінки.

Шкіра при захворюваннях печінки

За характеристиками шкіри можна визначитися з функціонуванням різних органів, в тому числі і печінки.

При подібних захворюваннях шкіра може бути:

• Блідою або смаглявою з вираженою пітливістю і набряком підшкірної клітковини, особливо в області обличчя і кінцівок;
• Сухий, лупиться з множинними слідами від расчесов і тріщинами;
• Схильної до алергічних висипань, виникнення атопічного екземи;
• Жовтяничній. За характером цього виду змін шкіри можна визначиться з походженням жовтяниці. При проблемах з печінкою жовтушність має помірну інтенсивність і представлена помаранчевим відтінком. При проведенні диференціальної діагностики жовтяниць цей критерій дозволяє виключати механічні їх види (коричневий відтінок шкіри) і гемолітичні, що супроводжуються лимонно-жовтим відтінком шкіри;
• З наявністю стрий. Стрії представляють собою розтяжки шкіри в більшій мірі живота у вигляді синюшним смужок її стоншування. Причиною їх появи стає гормональний дисбаланс, як в чоловічому, так і жіночому організмі, коли печінка не здатна знешкодити надлишок стероїдних гормонів.

Висип при захворюваннях печінки

У більшості хворих з патологією печінки поряд з зміною кольору шкіри відзначається поява різних висипів.

Механізми виникнення та різновиди висипу можуть бути такими:

• Гнійничкові елементи, схильність до фолликулитам і фурункульозу. В їх основі лежить імунний дисбаланс, що виникає на тлі зниження здатності печінки синтезувати імуноглобуліни;
• Алергічна висипка по типу плям і папул. Обумовлена порушенням детоксикаційної функції печінки, що лежить в основі виникнення алергічних реакцій на звичні для організму умови навколишнього середовища;
• Геморагічний висип. Дрібні крововиливи по всій поверхні шкіри, які називають петехиальними висипаннями, належать до типових проявів зниження синтетичної функції печінки. В першу чергу, страждають білки, що входять до складу системи згортання крові. У таких хворих підвищена схильність до утворення гематом при найменших пошкодженнях.

Свербіж при захворюваннях печінки

Характерно, що будь-який з видів шкірних висипань при захворюваннях печінки супроводжується вираженим свербінням. Особливою відчайдушність він набуває при поєднанні жовтушності шкіри з висипом. Пояснюється цей симптом тим, що необезвреженний печінкою білірубін, відкладаючись в шкірі, викликає її подразнення. Крім того, інші токсичні продукти метаболізму концентруються в широкій мікроциркуляторної мережі шкіри, що додатково стає причиною її подразнення і свербіння. У зв’язку з цим при огляді хворих з патологією печінки можна помітити сліди від расчесов, особливо на бокових поверхнях живота і передпліччях.

Причини хвороб печінки

Печінкова тканина володіє просто грандіозним потенціалом щодо здатності до відновлення і стійкості до шкідливих факторів навколишнього середовища.

Серед можливих причин виникнення проблем з печінкою зустрічаються:

Вірусні агенти. До них відносяться віруси гепатиту типів А, В, С, Д, Е та інших рідкісних видів. Призводять до виникнення гострих і хронічних запальних процесів в печінкової тканини, які називають гепатит, відповідно назви вірусу. Самим сприятливим типом вірусного гепатиту вважається гепатит А, небезпечним – У, набуває хронічного перебігу і виявляється на стадії цирозу – гепатит С;

Токсичні впливи. Тривале і систематичне надходження в організм токсичних сполук з навколишнього середовища (пари, хімічні сполуки, важкі метали) або одномоментне їх вплив високих доз на печінку призводить до ураження цього органу. При цьому може виникати, як помірне збільшення печінки без виражених функціональних розладів, так і масивний некроз гепатоцитів з переходом в прогресуючу гепато-целлюлярную недостатність;

Медикаментозні впливу. Не всі препарати володіють однаковою гепатотоксичністю. Найбільш агресивними з них вважаються хіміотерапевтичні засоби, антибіотики, гормони;

Алкогольні напої. Систематичне зловживання етаноловмісними продуктами викликає безпосереднє згубний вплив на печінкові клітини. З часом це призводить до цирозу печінки. Встановлена безпечна добова доза 40% етанолу для печінки не перевищує для чоловіків 90-100 мл, а для жінок 50-70 мл;

Інфекційні та паразитарні агенти. Серед них головне місце займають ехінокок і альвеококк, аскариди, збудники лептоспірозу. Вони стають причиною виникнення, як патологічних змін гострого характеру, так і викликають хронічні процеси у вигляді кістозної трансформації печінки;

Похибки в дієті і неправильне харчування. У цьому відношенні найбільш небезпечно систематичне зловживання жирними, смаженими, копченними і продуктами, що містять велику кількість спецій. Це викликає порушення відтоку жовчі, що призводить до її застою, холангиту і утворення каменів у протоковою системою печінки;

Спадкова схильність, генетичні захворювання та вади розвитку. Цей вид причин лежить в основі різних атрезий печінкових судин і проток, гіпоплазії печінки, хвороб накопичення і ферментопатий;

Гострі захворювання органів черевної порожнини, що супроводжується гнійними процесами. Можуть призвести до поширення нагноєння в систему ворітної вени, що стане причиною її тромбозу;

Травми живота і печінки. Мають значення не тільки в найближчий час після виникнення. Іноді через кілька років після перенесених травм можуть виявлятися кісти або інші рідинні скупчення в паренхімі печінки;

Іонізуюче випромінювання та інші фізичні і хімічні канцерогени. Ці причинні фактори можуть стати причиною ракового переродження певних ділянок печінкової тканини.

Печінка володіє однією з найвищих регенераторних здібностей всіх тканин організму. Ступінь реалізації згубного впливу причинних факторів у розвитку захворювань печінки в більшій мірі залежить від способу життя.

Дієта при захворюваннях печінки

Дотримання дієтичного режиму харчування при захворюваннях печінки є обов’язковим атрибутом лікувального процесу. Часом від цього залежить його результативність. Пам’ятати про це повинен кожен хворий з печінковою патологією. Дуже важливо дотримуватися чітких рекомендацій щодо способу життя, щоб підтримувати печінка в стані відносного функціонального спокою.

Що слід виключити з раціону?

Слід виключити з раціону такі продукти:

• Категорично не можна алкоголь навіть в невеликих кількостях
• Кава і міцний чай;
• Сік з винограду, помідори і томатний сік
• Мінеральну газовану воду, особливо з барвниками, або звичайну сильно охолоджену
• Жирні види м’яса (свинини, качку, гуску) і субпродукти (нирки, печінку, мозок, серце);
• Не можна бульйони з наваристого м’яса, жирні, грибні, на основі бобових і щавлю
• Перлова, кукурудзяна, ячмінна і пшоняна каші
• Макаронні вироби з добавками, пасти та соуси з жиром, міцні томатні заправки і вершкові підливи
• Всі види копчених продуктів, ковбасних виробів, консервів, виключається кондитерський жир, баранина, яловичина і свинина
• Жирні сорти риби (сьомга, лосось, осетер, вугор, сазан, севрюга, сом), в тому числі солона і копчена риба.
• Будь-який вид ікри і суші
• Свіжий хліб, вироби із здобного тіста (булочки, пиріжки, пончики, печиво);
• Ряжанка, жирне молоко і сир, солоні і приправлені сири
• Деякі овочі: білокачанна капуста, брюссельська, щавель, шпинат, соління, маринади, часник, цибуля, баклажани, гриби, редис, ріпа, спаржа і болгарський перець після кулінарної обробки
• Майже всі види свіжих фруктів і ягід включаючи фініки, журавлину, виноград, інжир і малину
• Не можна вживати при патології печінки багато яєць, а також в смаженому вигляді їх
• Із закусок неприпустимі суші, копченості, гострі та жирні страви;
• З солодкого заборонені всі продукти, що містять шоколад і какао, крему, або багато кондитерського жиру
• Будь-які приправи, гірчицю, оцет, перець, аджику, кетчуп, майонез, соуси, особливо гострі;

Які продукти можна при захворюваннях печінки

Можна при захворюваннях печінки наступні продукти:

• Напої. Відвар з ягід шипшини, слабкий чорний чай з лимоном, молоком. Замість цукру можна використовувати замінники (ксиліт). Соки з ягід і фруктів без цукру. Компоти готують з сухих і свіжих фруктів, перетираючи їх.
• Житній або висівковий хліб, пшеничний вчорашньої випічки (або черствий), бісквіт, печиво галетного типу;
• Нежирні м’ясні продукти. Рекомендується м’ясо індички, яловичина, кролик, курка. Шкірку з м’яса птиці краще зняти;
• Нежирні сорти риби. Акцентується увага на судаку, щуку, трісці, всіх нежирних сортів річкової риби;
• Масла. Можна рослинні нерафіновані олії (до 10 м) і вершкове (до 10-30 г);
• Нежирні молочні продукти. Це може бути кисле молоко, нежирний або слабожирний сир, не гострі сорти сиру. Кефір і молоко можна тільки знежирені, максимальна кількість жирів не повинна перевищувати 2%. Урізноманітнити меню можна ватрушками, ледачими варениками, пудингами.;
• Яйця. Рекомендована кількість яєць у добу – всього одне. Це можуть бути яйця будь-яких видів птиці;
• Овочеві страви готувати краще з буряка. Відмінно доповнять меню зелений горошок і пекінська капуста. Овочі можна відварити, перетерти і зробити суп-пюре, суфле, запіканки з м’ясом і рибою. У невеликій кількості вітаються салати з нейтральним смаком (корн, айсберг, ромен). Корисний болгарський перець;
• Можна будь-які сорти локшини та макаронів, гречку, рис, вівсянку — все у відвареному вигляді;
• Приправляти готові страви можна лавровим листом, корицею, петрушкою, кропом, ваніллю. Відмінно підходить для додання смаку соєвий соус.;
• У людей з патологією печінки кондитерські вироби та солодощі повинні бути представлені фруктовим варенням, медом в невеликій кількості, мармеладом.
• Закуски. Дієта при захворюванні печінки не обмежує вживання свіжих овочевих і фруктових салатів, заправлених рафінованим маслом; після відварювання з риби роблять холодець, вимочують нежирні сорти оселедця, роблять фаршировану рибу. Допускається в невеликій кількості, щоб не викликати метеоризму, квашена капуста без оцту. З звичних салатів: вінегрет, кабачки у вигляді ікри.

В якому вигляді готувати і вживати страви?

Будь-які продукти повинні готується на пару, тушкуватися, запікатися, варитися. Ні в якому разі не можна їх смажити і коптити. Це може бути суп, суп-пюре, запіканка, пудинг, пюре, просто відварені продукти в чистому вигляді. Можна комбінувати дозволені продукти в салатах і рагу. Обов’язково їх нормально підсолювати. Це забезпечить організм іонами натрію і хлору. Готові страви перед споживанням повинні бути теплими. Краще дотримуватися принципу дробового дозованого 6-разового харчування. Такий підхід створить максимально дбайливе ставлення до печінки і забезпечить організм поживними речовинами.

Профілактика захворювань печінки

На жаль, профілактика захворювань печінки залежить не тільки від правильного поведінки однієї людини, яка навіть при всьому бажанні не завжди зможе уберегти себе від них. Печінкова патологія в деякій мірі відноситься до суспільної проблеми. Серед причин її розвитку є ті, на які вкрай важко вплинути звичайним дотриманням профілактичних рекомендацій. Але прагнути до цього зобов’язані: державні урядові структури, лікувальні установи, об’єкти громадського харчування і кожен чоловік, який стежить за своїм здоров’ям.

До профілактики захворювань печінки можна віднести такі заходи:

• Дотримання технології шкідливого виробництва за винятком викидання відходів у стічні води або повітря;
• Дотримання працівниками на шкідливому виробництві правил роботи з токсичними речовинами, використання індивідуальних засобів захисту;
• Придбання тільки свіжих продуктів харчування у перевірених постачальників. Багато з них вирощуються і транспортуються з використанням їх хімічної обробки, що вкрай шкідливо для печінки;
• Виключення зловживання алкоголем;
• Проводити жорсткий контроль за обробкою інструментарію в хірургічних клініках та стоматологічних кабінетах. Максимально використовувати на практиці одноразові пристосування;
• Жорсткий контроль за станом донорської крові та її препаратів, а також донорів. Це запобіжить випадки вірусних гепатитів;
• Ізолювати пацієнтів з вірусним гепатитом А;
• Виключити незахищені фнерегулярние статеві стосунки;
• Дотримання принципів здорового харчування;
• Проводити вакцинацію від гепатиту В осіб з групи ризику по виникненню цього захворювання;
• Моніторувати стан хворих з хронічним захворюванням печінки;
• Виключити безконтрольний прийом медикаментів;
• Використовувати гепатопротектори при наявності загрози ураження печінки;
• Своєчасно звертатися за медичною допомогою при наявності будь-яких підозр на хвороби печінки;
• Правильне лікування будь-якої патології, наявної у людини, яка може призвести до вторинного ураження печінки.

Захворювання печінки – серйозна загроза здоров’ю і життю, яка ні в якому разі не повинна залишатися без належної уваги!

Поради при хворобі печінки

Тим, хто страждає хворобою печінки, необхідно відмовитися від шкідливих звичок, вживання гострого, гарячого, жирного. Слід уникати спеки і засмаги. Їжу необхідно вживати приготовану на пару або зварену, тушковану. Не рекомендується їсти вчорашню їжу. Не можна їсти цибулю і часник, а краще додавати в їжу хрін і гірчицю; є зварену курку, а не посмажену. Також не можна качку, козяче м’ясо, або це ж сушене м’ясо. Овочі їжте сирі. Не вживайте занадто багато кисломолочних продуктів, харчуйтеся часто, але помалу.

Можна їсти солодке, солодкий чай може допомогти при болях в печінці. Вживайте їжу також по мимо солодку, гірку, терпку.

До якого лікаря звертатися?

Лікар, який займається лікуванням печінки — гастроентеролог (терапевт-гастроентеролог), гепатолог (якщо у вас гепатит)

Можливо, вас зацікавить: